Із досвіду роботи

Упровадження медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури

7 КЛАС ДУХОВНЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛЮДИНИ

УРОК 2


ТЕМА. Д. Олдрідж. «Останній дюйм». Проблема батьків та дітей. Формування характеру Деві в надзвичайних обставинах.

Мета уроку:

навчальна

- використовуючи глибинний зміст тексту, дослідити, як проявляється характер людини в екстремальних ситуаціях. Вирішити питання: «Що формує характер людини?»;

- навчати визначати проблему твору, розмірковувати над нею, висловлювати власні судження;

- використати медіа як навчальний засіб;

розвивальна

- розвивати навички аналізу тексту і вміння характеризувати героїв на основі вчинків та думки інших героїв, розуміти значення символічних образів;аналізувати і співставляти різні види мистецтва;

виховна

- виховувати вміння розуміти, поважати і прощати один одного;

- прагнути духовної єдності поколінь;


Обладнання: портрет письменника, слайди, відеоматеріали, ілюстрації до твору.


Тип уроку: урок-дослідження

ХІД УРОКУ


Слайд 2

Ніколи не знаєш, на що ти здатний,

доки не спробуєш.

Д.Олдрідж

Рефлексія.

Які ваші очікування від уроку?

І. Мотивація навчальної діяльності. Представлення теми.

Ви вже знайомі із змістом оповідання «Останній дюйм». Зважаючи на тему уроку, перед нами лежить обговорення двох дуже важливих проблем:

- Проблема вибору.

- Проблема батьків і дітей.

Чи є вони актуальними для сучасного суспільства?

(Відповіді учнів)

Учитель. Цікаво те, що оповідання «Останній дюйм» було написане в Радянському Союзі в 1957 році, коли письменник відпочивав на Чорноморському узбережжі Кавказу. За словами Джеймса Олдріджа, кожен із українських хлопчат міг впізнати себе в ролі Деві.

Кожна людина живе у суспільстві. Нас оточують живі люди: кожен зі своїм характером, зі своїми принципами, своїм світоглядом. У кожної людини свій характер. Проте ні одна людина не може бути одна. Людина не може бути щасливою без можливості виявити свої почуття. Любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого? Людина – найвища цінність, тому саме її проблеми відображені у різних видах мистецтва: літературі, кінематографі, музиці тощо.

Слайд 3,4

Словникова робота

ХАРАКТЕР 1. Сукупність всіх психічних, духовних якостей людини, які проявляються в його поведінці.

Учитель. Що і хто може впливати на формування характеру людини? Що його формує?

(Відповіді учнів)

Сьогодні на уроці ми прослідкуємо за змінами, які відбувалися в характері головних героїв оповідання «Останній дюйм», використовуючи різні види мистецтва.

Словникова робота.

ДЮЙМ Одиниця довжини, одна дванадцята фута, дорівнює 2,54 см.

Учитель. Дюйм ! Це багато чи мало?

(Відповіді учнів)

Долаючи кожний дюйм свого життя, ми мусимо робити свій вибір. Дійсно, інколи дюйм – це відстань між життям і смертю. Дюйм – два з половиною сантиметра, з яких складається шлях довжиною в життя. І це життя творимо ми.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення прочитаного.

Учитель. Знайомлячись з подіями, які сталися на маршруті «Каїр – Акуляча бухта», ми спостерігали за поведінкою та психологічним станом наших героїв.

Якщо б ви були режисерами, і вам довелося б подати обличчя батька і сина великим планом, то що б вони виражали?

(Судження учнів)

Підсумок. Що ви можете сказати про характер стосунків батька та сина?

Із-за чого, на вашу думку, виникають проблеми між батьками та дітьми?

(Відповіді учнів)

- Як ви вважаєте, чи має місце ця проблема сьогодні?

(Учні висловлюють свої думки).

ІІІ. Робота зі змістом

1. Читання епізоду «Підводна зйомка»

2. Перегляд фрагменту фільму «Останній дюйм»

Учитель.

- Чи таким ви уявляли цей епізод, коли читали текст?

(відповіді учнів)

- Яким подає цей епізод режисер?

(відповіді учнів)
Учитель. Поєднання різних видів мистецтв дає змогу зрозуміти глибоку суть твору. Могутня виховна сила мистецтва була відома завжди й тому використовувалась на всіх етапах розвитку людства. Прогресивні діячі вбачали в мистецтві засіб облагородження особистості, утвердження у ній кращих духовних засад. Видатний педагог В. О. Сухомлинський писав: «Мистецтво – це час і простір, в якому живе краса людського духу. Як гімнастика виправляє тіло, так мистецтво виправляє душу»

Слайд 5

3. Робота з ілюстрацією Д.Присяжнюка «Хлопчик на березі моря…»

- ЯЯкий епізод зображено? (розгублений хлопчик чекає батька на березі моря)

- Який стан душі відтворив художник на ілюстрації? (самотність. Безмежні морські простори, тривожні чайки лише посилюють відчуття самотності хлопчика, що лишився один на березі моря, хлопчика, який не відчуває любові і турботи своїх батьків).

- Чиїми очима ми бачимо підводне царство?

- Що ми можемо сказати про Бена як про льотчика, кінооператора, людину?

- Чи можемо ми зробити висновки, що перед ними неординарна людина?

- Чому сталося так, що він навчився за життя багато, але не навчився розуміти власного сина?

- Що трапилося з батьком під час підводних зйомок?

(Учні відповідають, цитуючи текст)

4. Виразне читання

від «Опам’ятавшись, Бен одразу ж згадав» до «Хлопця не скоро знайдуть у цій спаленій сонцем країні».

- Чого найбільше злякався Бен? Як це його характеризує?

- Про кого відразу починає думати?

(Як урятувати сина, як урятувати себе задля сина).

- Як ви вважаєте, його попереднє ставлення до Деві було виявом нелюбові до сина?

(Ні, його неуважність пояснюється відсутністю, зайнятістю, пошуками роботи, конфліктними стосунками з дружиною).

Відеоролик Пісня Бена

(Судження учнів над питанням: чи може людина жити одна, вважаючи, що нікому немає до неї діла?)

Виразне читання фрагменту від «Деві, - сказав він, намагаючись зосередитись…» до « Найгірше ще попереду…»

- Чи змінилось його ставлення до хлопчика? Доведіть.

(Він намагається зрозуміти хлопчика, розгледіти вираз його обличчя, підбирає слова «хлопчику», «синку», «бідолахо», «малюк»).

- Який результат нових взаємин батька і сина?

(Учні відповідають цитуючи текст).

Учитель. Створимо ще один кадр фільму: Бен і Деві в літаку після приземлення, після подолання останнього дюйму відстані до землі.

Знову обличчя Бена, звернене до сина, подається великим планом.

Що виражає воно тепер?

(Подив здивування, захоплення, радість, гордість за сина)

- -Чому твір називається «Останній дюйм»? Який зміст вкладає письменник у ці слова?

- ( відповіді учнів)

- Межа безпеки при посадці літака; межа людських можливостей, межа між життям і смертю, приховані можливості людини; крок назустріч, порятунок.

(«Останній дюйм» - це відстань, яка розділяє батька і сина, відстань їхнього непорозуміння).

- Як ви вважаєте чи здолають батько і син відстань, що їх розділяє. (Відповідь учнів).

- Із-за чого, на вашу думку, виникають конфлікти між дітьми і батьками?
(Відповідь учнів).

Відеоролик. Виступи учнів про причини конфліктів між батьками та дітьми

5. «Вільний мікрофон»

Я хотів(ла) би, щоб мої батьки…

Хочу, щоб батьки…

Хочу, щоб мої стосунки з батьками були…

Учитель.

Щоб зробити крок і подолати свій останній дюйм, треба спробувати зрозуміти і пробачити людину. Переглянути свої погляди на життя, дещо змінити в собі.

(Повернутися до епіграфа.) Адже ніколи не знаєш, на що ти здатен, доки не спробуєш

IV. Підведення підсумків

Творча робота. Застосування навичок.

Робота в парах.

І варіант. Спираючись на текст і ваш особистий досвід, спробуйте написати поради для всіх дітей, щоб вони швидше подолали свій останній дюйм?

ІІ варіант. Поради для всіх батьків (і Бена), щоб між ними і дітьми ніколи не виростала прірва непорозуміння.

Домашнє завдання

Інтерв’ю з Деві

Інтерв’ю з Беном

Рефлексія

Справдилися ваші надії на уроці?

Змогли ви відшукати для себе щось корисне?

Що ви могли б застосувати у повсякденному житті?

Учитель. Пам’ятаємо, що саме в сім’ї дитина набуває життєвого досвіду, вчиться культурі спілкування, засвоює норми поведінки. Вирішальний позитивний вплив на виховання дітей має почуття взаємної любові і поваги матері і батька, їхнє гуманне ставлення до інших людей. В.О. Сухомлинський справедливо затверджував, що людину ми творимо любов’ю – любов’ю батька до матері і матері до батька, любов матері і батька до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Таким чином, прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати і батьки по-справжньому люблять одне-одного і разом з тим люблять і поважають людей. У таких дітей – мир і спокій у душі, стійке моральне здоров’я, щиросердечна віра в добро, віра в людську красу.

Притча про любов і терпіння батьків




8 КЛАС КЛАСИЦИЗМ

УРОК 2

МОЛЬЄР

«Міщанин-шляхтич». Проблематика та повчальний зміст комедії.

Обов'язок коме­дії полягає в тому,

щоб виправляти людей, забавляючи їх.

Мольєр


Мета уроку:

навчальна: формувати

- розуміння проблематики та повчального змісту комедії «Міщанин-шляхтич»,

- усвідомлення своєрідності мольєрівської комедії як «високої комедії» часів класицизму;

- знання учнів про комедію як драматичний жанр, особливості комедійної інтриги;

- використання медіа в навчальному процесі;

розвивальна: розвивати

- навички роботи з художнім текстом:

- навички розподілу персонажів драматичного твору, знаходити і коментувати сцени, художні деталі, які характеризують головного героя;

- уміння аналізувати твори різних видів мистецтва;

виховна:

- виховувати почуття власної гідності, неприйняття лицемірства, марнославства, зверхності, зарозумілості.

Обладнання: портрет письменника, слайди, ілюстрації до твору, спектакль «Міщанин-шляхтич»,комп’ютери, підключені до мережі Інтернет.

ХІД УРОКУ:

I.Актуалізація опорних знань

Учитель. Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: «Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його». А французький письменник Франсуа Рабле писав: «...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров’я !». Ці слова Франсуа Рабле можна віднести до комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени і завжди залишається актуальною. Сьогодні і ми обговоримо проблеми п’єси Мольєра «Міщанин- шляхтич».

– Дайте визначення комедії.

– Яке місце відводиться комедії у ієрархії жанрів класицизму? Чим це було зумовлено?

– Який внесок зробив Мольєр у розвиток жанру комедії?

– Чи схвалював творчість великого комедіографа король? Що було цьому підтвердженням?

(Учні дають усні відповіді на запитання за матеріалом попереднього уроку.)

II. Робота над темою уроку

1. Постановка проблемного завдання.

– Отже, ви знаєте, що комедія є низьким жанром з точки зору естетики класицизму. Як тоді пояснити комедію Мольєра – «висока комедія»?

(Учні відповідають на питання, висловлюючи власні припущення.)

– Щоб відповісти на це питання, звернімо увагу на епіграф до нашого уроку. Про що свідчать ці слова Мольєра?

(Учні записують епіграф уроку, дають свої варіанти відповідей.)

Учитель. Мольєр вважав, що у комедії має бути два завдання: головне – повчати людей, а друге – розважати їх. Підкреслюючи велике виховне значення сатиричного жанру, Мольєр писав у передмові до комедії «Тартюф» про те, що «найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють значно менший вплив, ніж сатира, бо ніщо не бере так людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному висміюванню, ми завдаємо їм нищів­ного удару. Легко терпіти осуд, але глузування нестерпне. Декого не лякає, коли його вважатимуть злочинцем, але ніхто не хоче бути смішним...» Ко­медії порушували важливі для сучасників драматурга суспільні проблеми і віддзеркалювали сучасне Мольєру політичне і суспільне становище. Дра­матург показав процес зміни провідних політичних та суспільних сил у со­ціумі: на зміну шляхтичам приходить буржуа, який купує титули і маєтки збіднілих дворян. Мольєр намагався показати лицемірну мораль шляхти­чів, невігластво буржуа, кмітливість простого люду.) Драматург удосконалив форму комедії (це п’єса у п’яти діях); переважну увагу в творах він надає не комізму ситуацій, а комізму характерів. Звідси і назва – «висока комедія».

2.(Словникова робота: учні записують у зошити визначення «Висока комедія».

Висока комедія — це драматичний твір, у якому висока моральна проблематика, властива тогочасній трагедії, поєдну­ється з комічним сюжетом.

Характерні риси високої комедії Мольєра. (Подано на слайді)

- Висока комедія наслідує традиційні ознаки класичної комедії характерів (розкриття морально-психологічного стану героя) і комедії звичаїв (висміювання традицій, упо­добання певного соціального прошарку).

- Висока комедія — синтез комедії і трагедії. (В основі сюжету високої комедії — комічна ситуація. Мольєр вводить у твір пісні, танці, характеризує героїв, знаходячи в них вади, які висміює. Критикує недоліки представників певних соціальних прошарків. Поряд із цими ознаками комедії твори Мольєра демонструють прагнення митця виконати своє високе громадянське покликання — вказати суспільству на моральні проблеми, які потребують виправлення, порушити болючі питання часу. Це серйозне завдання при­таманне більше жанру трагедії.)

- Герої. (Герої високої комедії є представниками і високого, і низького жанрів: шляхтичі — Дорант, Дорімена з одного боку, міщани — Журден та його сім’я, слуги — з іншого. У комедії спостерігається продовження традицій комедії дель арте та старофранцузького фарсу: введення паралельних закоханих пар — господарів та слуг. У центрі уваги герой, охоплений однією пристрастю, яка затьмарює йому розум і позбавляє здорового глузду — протагоніст. Інший герой — антагоніст — користується цим становищем протагоніста собі на користь. Наприкінці комедії герой-протагоніст отримує урок: жити потрібно розумом, а не пристрастями).

- Мета створення комедії. (Усі комедії драматурга мають на меті «розважати, виховуючи».

Учитель. Спочатку Мольєр не дуже розумів, як, нічого не знаючи про турецьке життя, знайти у ньому щось смішне.

Чим завинив турецький посол і як називається його «вада»? На думку короля і його двору, це, безперечно, «марнославство». Отже, комедія на замовлення короля має бути комедією марнославства. Мольєр придумав комічну сцену посвячення в сан турецького «мамамуші», яку король схвалив і яка стала поштовхом до створення сюжету майбутньої комедії. Проте драматург на цьому не зупинився. Він вирішив відтворити дуже характерну рису свого часу: буржуа, що мали великі статки, мріють за ці статки набути більш високого соціального стану – увійти в коло аристократії. Тому Мольєр обрав предметом зображення інший, усім зрозумілий приклад марнославства.

– Як ви вважаєте, який саме?

(Учні відповідають на запитання, висловлюючи власні судження за прочитаною комедією.)

– Так, паризький буржуа, котрий має досить грошей, аби купити увесь Париж (за винятком хіба що палаців самого короля), хоче мати те, чого купити не можна.

– Навколо кого зосереджені події комедії «Міщанин-шляхтич»?

(Учні відповідають на запитання, пояснюючи, що в центрі комедії Мольєра є особа обмеженого і марнославного міщанина Журдена, який прагне набути шляхетних манер і стати дворянином.)

– Чи вдалося пану Журдену здійснити своє заповітне бажання?

(Учні відповідають на запитання, пояснюючи, що герой Мольєра перетворюється на загальне посміховисько.)

III. Робота над визначенням проблематики комедії, аналізом образу головного героя

Перегляд відеофрагментів спектаклю «Міщанин- шляхтич»

1. Бесіда з елементами аналізу

- Чи вдалося Володимиру Етушу передати характер головного героя? В чому це виявилося?

- Як зіграв свою роль актор?

2. Усне словесне малювання

- Чи такими ви уявляли героїв твору Мольєра?

Учитель. Актору Володимиру Етушу вдалося показати Журдена марнославним, упертим і одночасно по-дитячому довірливим. Роль була зіграна зі справжнім комедійним блиском і невпинною фантазією. Талановито зіграно ролі інших персонажів п’єси акторами театру імені Вахтангова. Та й сама атмосфера театру надихає та нагадує про найважливіше — духовний розвиток людини.

Що спільного у творі Мольєра і у спектаклі?

(Учні висловлюють власні судження)

Учитель.

В образі Журдена Мольєр прагне відтворити характерний для французького суспільства ХVІІ століття процес, коли буржуазія, за допомогою якої монархія набиралася сил, багатіла, але не мала таких саме, як дворянство, прав, влади і привілеїв. Тому буржуа усією правдою і неправдою намагалися стати дворянами, купуючи титули, штучно набуваючи шляхетності. Саме таким шляхом веде свого героя Мольєр. Саме це вдалося втілити Володимиру Етушу у спектаклі.

3. Навчальна дискусія

– Що ви могли б додати до образу пана Журдена, аналізуючи розповідь кравця?

(Учні вказують на неоднозначність характеру пана Журдена: здоровий глузд, розсудливість і в той же час засліпленість лестощами.)

– Як ставляться до пана Журдена дружина та служниця?

(Учні звертаються до тексту п’єси, зачитують цитати)

Перегляд відеофрагменту вистави за комедією «Міщанин-шляхтич» (до явищ 6-13-ого дії 4-ої).

4. Бесіда з елементами аналізу

- Чи вдалося авторам вистави передати бутафорську (несправжню) атмосферу журденівського середовища?

(Учні висловлюють свої судження.)

– Переглянута балетна сцена відтворює момент посвячення в «мамамуші». Подумайте, з якою метою, зображуючи його, Мольєр використовує комічний прийом переодягання, називання чужими іменами та розіграшу? Як це допомагає розкрити характер головного героя?

(Учні пояснюють, що це тішить самолюбство Журдена. Клеонт все правильно прорахував: для Журдена це досягнення своєї мети, проте тільки за формою, але не у змісті.)

– Чому Журден, на відміну від Доранта, не впізнає переодягнених Ков’єля та Клеонта?

(Учні формулюють висновок: Журден сам живе у бутафорському світі, тому і не може розрізнити життя і виставу, зрозуміти, що для нього грають.)

– Проаналізуйте костюми та декорації до вистави, подані у відеофрагменті.

– Які деталі в них підкреслюють особливості в характерах, внутрішньому світі персонажів, оточенні Журдена?

(Учні формулюють висновок: Журдена оточує бутафорський світ, тому він і не може розрізнити життя і виставу, зрозуміти, що для нього грають).

Учитель. За допомогою комп’ютера знайдіть значення слова «бутафорія»

(учні доходять висновку, що значення багатозначного слова у п’єсі Мольєра – «несправжнє», у театральній постанові предмети, які імітують справжні.)

Учитель. Мольєра справедливо називали автором «високої комедії». За смішними подіями ховаються серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта обумовлена їх становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значимість. Мольєр підкреслює, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити свою справу. Дорант – аристократ, але нічого, крім титулу, у нього немає: ні грошей, ні аристократичних, піднесених почуттів.

IV. Підведення підсумків уроку

– Чи тільки буржуа притаманні висміяні Мольєром вади?

– Чому мольєрівські персонажі є сучасними?

Відоролик «Як бути самим собою»

- Чи погоджуєтесь ви з автором відеоролика?

- Чому так важливо завжди залишатися собою?

Отже, Мольєр сміється і над людськими вадами, і над характерами, і над умовами, що ці характери виплекали. Коли ми дивимося або читаємо комедію «Міщанин-шляхтич», то не переймаємося тим, що Журден хотів стати аристократом, для нас це вже не актуально. Нас смішить показ прагнення людини удавати не того, ким він є насправді. Іми розуміємо, як важливо завжди бути собою. Драматург також стверджує, що людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності та ні перед ким не плазувати.

Повідомлення домашнього завдання

Написати лист літературному персонажу



9 КЛАС

Просвітництво
Урок 2

Джонатан Свіфт

«Мандри Лемюеля Гуллівера». Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини.

Мета:

навчальна

- систематизувати знання з теми «Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля Гуллівера»;

- дослідити сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст.;

- узагальнити знання про державний устрій, закони та звичаї країни;

- впроваджувати медіа як навчальний засіб;

розвивальна

- розвивати вміння аналізувати художній твір, знаходити приклади сатиричного змалювання подій і героїв; характеризувати героя;

- розвивати уміння емоційного вживання в образ, виразного читання;

- розвивати уміння порівнювати та аналізувати твір, зображений у різних видах мистецтва;

виховна

- виховувати почуття гідності, відповідальності за вчинки; активну життєву позицію.

Тип уроку: урок – дослідження.

Обладнання: портрет письменника, слайди, роздатковий матеріал, ілюстрації до твору, мультфільм «Мандри Гуллівера», комп’ютери, підключені до мережі Інтернет..

Якщо вчуєш жарт,

шукай у ньому приховану правду.

О. Довженко

ХІД УРОКУ:

I. Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра «Вгадай предмет за описом»

Ви знаєте, море викинуло якусь старовинну скриню із речами. Я зачитаю їх опис, а ви вгадайте, що це за речі і кому вони належать.

(Учні відгадують і знаходять цей предмет на столі.)

- «Великий шмат цупкого полотна, який міг би правити за килим для парадної зали». (Носова хустка)

- «Машина з двадцятьма довгими палями, щось подібне до огорожі перед палацом». (Гребінець)

- «Величезний стос тонких білих пластин, складених докупи; стос цей у три людини завтовшки, перев'язаний міцним канатом. Кожну пластину вкрито чорними знаками». (Книжка)

- «Велика штуковина дуже дивної форми завбільшки з опочивальню його величності, з круглими краями й підвищенням посередині заввишки з ріст людини». (Капелюх)

- А що це за предмет лишився? (Лупа)

- Для чого він застосовується? (Щоб краще роздивитися деталі предметів)

II. Повідомлення теми, мети, епіграфа уроку.

Учитель. Слово «ліліпут» створене Джонатаном Свіфтом. Воно складається з англійського «маленький» та латинського «зіпсований». Отже, ліліпут – маленька людина з вадами великої. Гуллівер – велика, нормальна, розумна людина, контрастує з маленькими чоловічками. Але ми сьогодні ще й спробуємо роздивитись вигадану незвичайну країну Ліліпутію з її дивними мешканцями крізь збільшувальне скло, узагальнити відомості про державний устрій, закони та звичаї цієї країни; визначити, пригадавши відомості з теорії літератури, за допомогою яких засобів змальовує її автор. А епіграфом служать слова Олександра Довженка: «Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду».

III. Систематизація й узагальнення знань.

1. Дослідження країни Ліліпутії.

Робота в групах (слайд)

Тож Гуллівер потрапив до Ліліпутії. Що ми про неї знаємо? Проведемо тест на знання цієї країни.

Тест

1. Назва країни (Ліліпутія)

2. Столиця Ліліпутії (Мідлендо)

3. Форма правління (монархія)

4. Хто править країною? (імператор)

5. Хто підкорявся імператору? (придворні, нардани)

6. Назва політичних партій (тремексени, слемексени)

7. Який предмет вберіг очі Гуллівера? (окуляри)

8. Як Гулліверу вдалося отримати перемогу над імперією Блефуску? (забрав увесь флот)

9. Хто у Ліліпутії був гідний найвищої посади? (хто вище скаче на канаті)

Взаємоперевірка 1-9 питання 1 бал

IV. Робота над темою уроку

1. Евристична бесіда

- Що в країні вважалося найнебезпечнішим?

(«Немає нічого найнебезпечнішого, ніж доручати посади талановитим людям».)

- Якою була система виховання дітей?

- Чи можливе виховання справжнього громадянина, нормальну людину, користуючись такою схемою?

2. «Вільний мікрофон» (судження учнів)

- За що і як король нагороджує своїх підданих? (За спритність і вміння пролазити під палицею нагороджує різнокольоровими нитками.)

- Як у Ліліпутії забезпечувалося дотримування законів? (Через страх покарання)

3. «Засоби комічного у романі Дж. Свіфта»

Учитель. Із засобами комічного ми знайомилися у 6 класі, коли вивчали оповідання

А.П. Чехова. Повторювали засоби комічного, коли вивчали п’єсу Мольєра «Міщанин-шляхтич». Які засоби комічного вам відомі?

(Відповіді учнів)

За допомогою комп’ютера дайте визначення засобам комічного.

Літературознавчий словничок

Ø Гумор (від лат. — букв, волога) — художні твори різних жанрів, у яких смішне в житті зображується в добродушному, жартівливому тоні.

Ø Пародія (гр.— переробка на смішний лад) — сатиричний або гумористичний твір, який наслідує, імітує творчу манеру письменника або цілого літературного напряму з метою його висміяти. Досягається ця мета шляхом загострення слабких сторін пародійованого твору. Зберігаючи форму оригіналу, пародист вкладає в неї новий, протилежний зміст і тим самим дискредитує його. Пародія може «передражнювати» саму дійсність.

Ø Сатира (лат. від — суміш, всяка всячина) — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим осміянням.

Ø Сарказм (гр. — терзання від «рву м'ясо») — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображувальних явищ і людей. Крім того, для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою і злістю.

Ø Літота (гр. — простота) — в противагу гіперболі це показ з художньою метою ознак якогось предмета чи явища в нарочито зменшеному вигляді.

4. Дослідницька робота

Групова робота

(засоби комічного у творі «Мандри Лемюеля Гуллівера»)
Учитель. Знайдіть у романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» приклади до опрацьованих визначень.

(Відповіді учнів)

Іронія — опис зовнішності короля. Маленькі розміри цієї людини, але багато духовної ницості, і велетень був змушений підкорятися.

Пародія на дві партії — торі та віги, які автор зобразив у вигляді прихильників низьких та високих підборів;

Боротьба між протестантською та католицькою церквами, яку автор змалював як тупоконечників та гостроконечників.

Гумор — акт обвинувачення

Сатира — кривава війна між Ліліпутією і Блефуску триває через «надзвичайно важливу проблему»: з тупого чи з гострого кінця розбивати яйця.

Сарказм — «Не розважати читача, а будити в ньому злість», — таку мету ставив перед собою Свіфт,

Літота використовується в зображенні Ліліпутії. Свіфт показує нікчемність людських істот, що живуть за абсурдними законами і керуються не моральними приписами та розумом, а низькими інстинктами (користолюбство, кар'єризм, лицемірство)

Учитель. На створення роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта підштовхнуло обурення несправедливістю, яке панувало у тогочасній Англії. Коли сучасники письменника читали про країну ліліпутів, вони добре розуміли, що мова йде про Англію.

5. Тож що приховує щоденник Джонатана Свіфта?

Знайдіть факти і доведіть, що Свіфт засобами сатири хотів показати, що Ліліпутія — це Англія. (Учні факти записують на стікерах і прикріплюють на карту Англії.)

Варіанти відповідей:

1. Король Ліліпутії — Король Георг І.

2. Імператорський палац — королівський палац у Лондоні.

3. Державні нагороди — синя, червона, зелена шовкові нитки — ордени Підв'язки, Бані. Св. Андрія.

4. Як видавались посади і нагороди.

5. Нагороди не були цінністю.

6. Королі давали обіцянки, які не виконували.

7. Воювали через дрібниці.

8. Політичні партії - гремексени та слемексени — віги та торі.

Учитель. Отже, ми переконалися: ці дві країни наклалися одна на одну, тобто Ліліпутія є віддзеркаленням фактичної Англії. «Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного»,— говорив Джонатан Свіфт. Зробивши своїх героїв такими маленькими, Свіфт не хотів образити маленьких на зріст людей, а хотів показати, що страшним є не маленький зріст, а маленька душа: ница, підла і зла. І раптом у цьому мурашнику з'явився велетень Гуллівер.

Свіфт наділив свого улюбленого героя багатьма власними рисами. Гуллівер, як і автор, найбільше цінує в житті свободу, обстоює незалежність людської особистості, виступає проти страхітливих завойовницьких війн. Образ Гуллівера - це втілення концепції нової людини.

Герой викликає у нас симпатію, ми захоплюємося його са­мовладанням, шляхетністю, поважаємо його за чесність і гуманність. Не все втрачено, коли є такі мужні, розумні та шляхетні люди, як Гуллівер.

6. Гра. Юні режисери

Кадр 1

«Емоційний стан героя»

- Яким б ви зобразили у своєму фільмі емоційний стан героя? Що відчував Гуллівер, коли знаходився серед ліліпутів? Щ могло виражати його обличчя?

Признаюся, коли вони бігали по моєму тілу, мені не раз кортіло схопити в жменю 40-50, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю... Іноді мене спокушала думка про опір, адже я поки був на волі, міг впоратися з усіма збройними силами держави. Я легко міг закидати камінням і зруйнувати столицю. Але згадавши присягу, яку дав імператорові, ту ласку, якою він обдарував мене, я зараз же з огидою відкинув цей план...Мене пе­реповнювала ціла гама почуттів: злість, вдячність за гостину, почуття обов'язку, повага до хоробрості цих маленьких істот, я час від часу хотів розірвати пута, відчуваючи пекучий біль на руках і обличчі, я помітив, що ворогів дедалі більшає, і здався на милість переможців.

Кадр 2

«Указ Гуллівера»

Ліліпути видали указ щодо Гуллівера. Уявіть, що імператор – Гуллівер. Який указ, на вашу думку, видав би він?

(орієнтовні відповіді учнів: змінити систему освіти, дітей необхідно виховувати у сім’ях, імператори повинні тримати слово,міністри повинні бути компетентними, припинити безглузді війни)

Кадр 3

«Подяка Гулліверу»

- За що повинні подякувати Гулліверу ліліпути? Які слова, на ваш погляд, вони б сказали?

(орієнтовні відповіді учнів: вельмишановний Куінбус Флестрин (Людина-Гора)!

Дякуємо за те, що Ви дотримувалися присяги, даної імператорові при звільненні.

Дякуємо за те, що, не дивлячись на ваш велетенський зріст, ви нікому не принесли лиха і врятували Ліліпутію від нападу Блефуску.)

V.Підведення підсумків

1. Бесіда

- Над чим змушує замислитись своїх читачів Джонатан Свіфт?

(судження учнів)

- Чи є актуальними проблеми, порушені автором, у сучасному світі?

Учитель. Сприйняття кожного літературного твору здійснюється в кілька важливих етапів, які допомагають читачеві осягнути, пізнати глибинний сенс і значення прочитаного. Складовими будь-якого процесу пізнання є аналіз, тлумачення (інтерпретація) і оцінка. Із цієї позиції цікавою є взаємодія літератури й кінематографії, їх різних виражальних засобів, які, тим не менше, ефективно координуються у спробі пояснити прочитане та допомогти яскраво його побачити.

Кіноверсія – це кінцевий наслідок особливого й нетипового «прочитання» літературного твору, його візуальне глибинне сприйняття. Під час зйомок фільму режисер намагається максимально відтворити мовні засоби (візуальні еквіваленти) для більш чіткого вираження композиції першотвору.

Відеоролик. Мультфільм «Мандри Гуллівера»

2.Творча робота. Висловлювання за даним початком.

Порівнюючи твори літератури та кіномистецтва, робимо висновок, що ……

Учитель. Отже, ми дійшли висновку: Джонатан Свіфт не тільки надихає митців на створення самостійних творів, але й змушує людство замислитися над своїм життям, дбати про чистоту думок та душі, обрати правильний шлях до майбутнього. Не можна опускатися до рівня ліліпутів і коритися їм. Власна гідність, здатність бути собою, прагнення бути велетнем духу та розуму і не опускати свою голову перед ліліпутами дають змогу створити нове, яскраве життя. Саме за такими людьми майбутнє. Вони здатні змінити сьогодення на краще.

Значення Джонатана Свіфта є великим не лише для англійської, а й для всієї європейської літератури, Він є тим мислителем, який порушує глобальні філософські питання людського існування, людської природи, життєвого призначення людини, сенсу її буття, саморозкриття особистості.

Відеоролик «Соціальна байдужість»
-Яке враження справив на вас відеоролик?

- Кого з героїв можна назвати «Гуллівером», а кого «ліліпутом»?

Учитель. Відео, яке ви переглянули, призиває кожного з нас – завжди залишатися Людиною, велетнем духу у ставленні до оточуючого світу.

Домашнє завдання.

Лист Гулліверу: «Ти, Гуллівере, втілюєш тип нової людини.»


Список використаної літератури



1. Абрамов Ю.А., Демин В.Н. Свифт «Путешествия Гулливера»//Ю.А.Абрамов, В.Н Демин - 100 великих книг. –М., 2001. – С.291.

2. Бобер І.М. Вчити учнів сучасному сприйняттю класики. Методичні рекомендації до організації вивчення його роману «Мандри Гуллівера» // І.М. Бобер – Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. -№4. – С.49 – 53.

3. Ніколенко О.П. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» у культурологічному контексті //О.П. Ніколенко - Всесвітня література та культура в навчальних закладах України – 2001. - №5. – С. 8 – 19.

4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 томах / В. О. Сухомлинський. – К. : Дніпро, 1976.

5. https://www.youtube.com/watch?v=w_Ta8Gf (Пісня Бена «Останній дюйм»)

6. https://www.youtube.com/watch?v=jfcg0e7VI6Q (Мультфільм «Мандри Гуллівера»)

7. https://www.youtube.com/watch?v=Y2qLKFtuFvo (спектакль. «Міщанин-шляхтич)

8. https://www.youtube.com/watch?v=1O7YZfHzH7A (Фільм «Останній дюйм»)

9. http://youtube.com/watch?v=Xdp_tFJEAu8 (Як бути самим собою)

10. http://youtube.com/watch?v=fFSJ5uAZXE4 (Соціальна бай







Проблема формування духовності учнів при вивченні літературних творів.


Власенко Д.В.



Проблема формування духовності учнів є актуальною, оскільки пов`язана з поняттям формування особистості. Дуже часто в наш час говориться про національну свідомість та виховання всебічно розвиненої особистості. Людина формується у шкільні роки, тому школі потрібно постійно турбуватися про духовний світ дитини.

Школярі – це майбутнє нашої країни і від ставлення до надбань культури залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст її ціннісних орієнтацій.

Поняття «духовність» завжди мало у філософії важливе значення, і відігравало визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце й призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя.

І тому такі філософи: Платон, Аристотель, Юркевич, Григорій Сковорода вважали, що поняття «духовність» є похідним від слова «дух» (лат. «spirit» та грец. «pneuma»), що означає рухливе повітря, повівання дихання, носія життя.[6.c.100]

Проблема духовності стала провідною і в російській релігійній філософії кінця XIX початку XX ст. Її розробка пов'язана з іменами Федора Достоєвського, Володимира Соловйова, Івана Ільїна, Павла Флоренського, Миколи Федорова. Тут духовність розумілась подвійно. З одного боку, духовність це одухотворення тваринності, сутнісна характеристика людини, що виділяє її зі світу тварин. Інше розуміння - духовність- це ідеал, до якого прагнула людина у власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності.
На думку вчених, поняття «духовність»- це категорія етики, яка визначає моральний вимір людської життєдіяльності, це живе джерело доброчесностей людини, її моральна спроможність та вища цінність. [1.c.284]
Значний внесок у розробку проблеми духовності, зроблений у філософії, притаманний таким філософам, як Мартин Бубер, Макс Шелер, П`єр Тейяр де Шарден, Хосе Ортега-і-Гассет, Альберт Швейцер, Еріх Фром, Віктор Франкі.[6.c.100]
Провідною ідеєю цих вчених є те, що людина розумна на зламі епох виявилась нездатною подолати всілякі кризи життя, зокрема глобальні, тому їй на зміну повинна прийти людина духовна. І за визначенням цих науковців, духовність - це загальнокультурний феномен, який уміщує в собі не тільки абстрактно-теоретичні цінності й ідеали, а й вчинки по совісті, істини й краси. [6.c.100]
Насамперед, духовність виявляється у спрямуванні інтересів, нахилів людини на пізнання, засвоєння та створення духовних цінностей[7.с.100]
Духовні ціннісні орієнтації спрямовані на процес засвоєння духовних цінностей, це позитивна установка особистості на духовні вчинки. На відміну від інших видів діяльності, духовна спрямована на задоволення безкорисливих духовних потреб.
Пізнання людиною самої себе, таємниць свого життя – один з її духовних пошуків, що сягає в глибину століть. Потрібно допомогти дитині пізнати себе як людину і сприяти тому, щоб вона була суб’єктом життєтворчості. Навчити мистецтву життя, творчо мислити, оволодіти культурою життя.
Потрібно ставити собі за мету розвивати особистість, розумові здібності, творчі вміння, самостійно здобувати знання, логічно мислити. Створення ситуації успіху є умовою для самореалізації кожної особистості. Духовність і моральність – це головне, що складає фундамент людини як особистості. В ній запорука гармонійного розвитку всіх потенційних можливостей особистості, запорука того, що плоди її діяльності дійсно слугуватимуть в ім’я людини як вищої цінності.
Ядром духовності є уявлення про моральний ідеал і шляхи його досягнення. Моральний ідеал — це образ морально досконалої людини, яка втілює в собі найбільш високі моральні якості, прагнення ідеалу. Ідеал характеризує стан суспільної моральної свідомості, рівень її розвитку.
"Проблема духовності — це не тільки проблема виживання цивілізації, соціуму, але й проблема персонального існування", — відзначає І.В. Степаненко. — XX сторіччя народило новий соціальний тип людини, людини, яка "загубилася у власному житті" [5.с. 3-4].
Духовність формується упродовж всього життя людини, проте велике значення для розвитку духовності людини мають роки навчання в школі. Саме від вчителя залежить успішне виконання відповідальних і складних завдань, поставлених при вивченні художніх текстів, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовує у своїй практиці виразне читання, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви, емоційної сфери і самостійної розумової діяльності учнів. [1.с.284]
Уроки розвитку духовності збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці. Тому ця тема є актуальною.
Одне з чільних місць серед духовних почуттів посідає совість, що є засобом самоконтролю, самокорекції, відповідального ставлення до життя. Саме з допомогою совісті, яка кличе до розширення обріїв людських можливостей і яка докоряє за допущені помилки, набувається "мистецтво жити", а не пристосування до життєвих обставин, здійснюється процес духовного зростання, який завершується духовним народженням, або просвітленням, завдяки напруженій діяльності самовдосконалення.
Об`єкт дослідження – формування духовності старшокласників у навчальному процесі.
Предметом дослідження є педагогічні умови, що забезпечують формування духовності у старшокласників. . Методика викладання світової літератури в 11-му класі (застосування нових методик викладання літератури).
Мета – виявити та методом експерименту перевірити педагогічні умови, що забезпечують формування духовності старшокласників у навчальному процесі. Виявлення методів, прийомів і способів розвитку духовності учнів на уроках світової літератури.
Об’єкт, предмет, мета дослідження обумовили необхідність поступового вирішення наступних завдань:
розкрити проблему розвитку духовності в сучасній методиці вивчення літератури;
визначити методи, прийоми, способи розвитку духовності на уроках літератури в старших класах на основі вивчення роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара».
Чим краще організований і проведений урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта школярів. Тепер, коли втілюються в життя «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи», перед словесниками закономірно знову й знову постають питання: «як поліпшити викладання літератури? Як уникнути типових недоліків, що трапляються на уроках?»[4].
Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох учителів літератури.

 Рівень викладання літератури в школі залежить і від багатьох причин, зокрема:

1) від її місця в загальній системі шкільних предметів;
2) характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо;
3) підготовки вчителя.

Щоб удосконалити сучасний урок літератури, треба розумно враховувати суб’єктивні та об’єктивні фактори, від яких залежать навчання, виховання й розвиток учнів. Проблема підвищення ефективності уроку вимагає всебічного, діалектичного підходу. Будувати навчальний процес з урахуванням його глибинних закономірностей. Постійно активізувати учнів, розвивати їх самостійність та ініціативу, урізноманітнювати методи і прийоми роботи. [3.c.204]


Конспект уроку за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (10 клас)


Епіграф до уроку.


Людина є таємниця. Її треба


розгадати, і якщо будеш її


розгадувати все життя, то не


говори, що втратив час: я


займаюся цією таємницею, бо


хочу бути людиною.


Ф. М. Достоєвський


Тема. Роман «Злочин і кара як утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально- етичні ідеї твору.


Мета. Познайомити учнів з історією написання роману, поглибити знання учнів про новаторство Ф.М. Достоєвського у реалістичній літературі, ознайомивши з новим поліфонічним типом художнього мислення у романі „Злочин і кара” , зосередити увагу на філософському і етичному потенціалі роману; розвивати навички аналізу художнього твору (співчуття до «знедолених і ображених»; розвінчання теорії «сильної особистості» , формувати навички пошукової роботи, роботи з цитатним матеріалом; розуміти глибокий філософський зміст роману.


Тип уроку. Урок вивчення та аналізу художнього твору.


Літературознавчі поняття: соціально-філософський роман, роман – трагедія , ідеологічний роман, поліфонія.


Хід уроку

І Актуалізація опорних знань

1) Бліц –опитування:

- Яке відношення до роману „Злочин і кара” мають записані на дошці визначення?

соціально-психо­логічний, дискусійно-філософський, роман-трагедія, детективний, роман ідей, поліфонічний, реалістичний...
(Це визначення жанрового розмаїття роману. Ми не можемо однозначно визначити його жанр, оскільки Ф.М.Достоєвський створив новаторський поліфонічний роман, який увібрав у себе ознаки різних структур. Але при всьому розмаїтті повинні бути і домінанти, що забезпечують цілісність тексту, і своя периферія.)

-З яким жанровим визначенням роману „Злочин і кара” не можна погодитися повною мірою?

(Роман „Злочин і кара” не є суто детективним романом. Головний ге­рой — злочинець, а не слідчий, як це буває в детективних романах. У ході сюжету виявляється не особа злочинця, а причини злочину, його філософська теорія. Можна сказати, що сутність слідства інакша, ніж у детективному романі – це пошук не людини, а ідеї, „духу” злочину. У детективному романі головне — сюжет, а в „Злочині і карі” — це думка, точка зору. Отже, твір Ф.М.Достоєвського не можна однозначно вкласти у стандартну схему авантюрно-детективного роману.)

-Які жанрові характеристики роману, на вашу думку, є пріоритетними, домінантними?

(„Злочин і кара” – це поліфонічний реалістичний роман ідей, у якому носіями ідей виступають герої твору. Кожний голос – це окрема точка зору на світ. Кожний герой – носій своєї правди. Автор лише зводить героїв один із одним у „великому діалозі” всього твору. Авторська точка зору існує нарівні з позиціями інших персонажів).


2) Пояснення слова поліфонічний роман.


Поліфонічний реалістичний роман, у якому носіями ідей виступають герої твору. Кожний голос – це окрема точка зору на світ. Кожний герой – носій своєї правди. Автор лише зводить героїв один із одним у „великому діалозі” всього твору. Авторська точка зору існує нарівні з позиціями інших персонажів. Але при всьому розмаїтті повинні бути і домінанти, що забезпечують цілісність тексту, і своя периферія.)


Поліфонія- („Багатоголосся, багатозвучність”. У романі „Злочин і кара” це означає багато голосів і точок зору).

3) Слово вчителя

Вся творчість Достоєвського - це художні дослідження людини, його ідеальної суті, його долі і майбутнього. Людина Достоєвського - це людина, яка втратила цілісність, людина у розладі, у розбіжності з дійсністю і з самим собою. У 1839 році 18-річний юнак Достоєвський писав брату : «Людина є таємницею. ЇЇ треба розгадати, і якщо будеш розгадувати все життя, не кажи, що згаяв час; я займався цією таємницею, бо хочу бути людиною».

II. Аналіз художнього твору

1) Дослідницька робота. Робота з текстом.

У 60-х роках 19 ст. класичною формою роману була монологічна, коли в творі обов'язково був присутній голос автора, його думки, точка зору.

-Проаналізуйте твір, чи присутній у ньому голос автора?

(Ні)

Висновок: У романі Достоєвського голосу автора не чутно, розмовляють один з одним персонажі або герой розмовляє сам з собою. Позиція самого автора проглядає крізь висловлювання його героїв. Отже,Ф.М.Достоєвський побудував новий поліфонічний роман.

2) Слово вчителя про новаторство Достоєвського.

Новаторство Достоєвського полягає в тому, що він зруйнував форми монологічного європейського роману 60-х років ХІХ ст. і побудував новий поліфонічний роман. Перед вами - дві схеми побудови роману. Поміркуйте: яка схема відповідає роману монологічному і яка – діалогічному, а отже, творчому методу Достоєвського. Чому?

Автор

Роман монологічний

Герой Світ

Світ Герой Роман діалогічний
Автор
(Перша схема відповідає будові роману монологічного, оскільки у ньому переважає авторський голос і авторська точка зору. А в Достоєвського голосу автора не чутно, він лунає нарівні з іншими. Звучать лише голоси персонажів, яким автор дає висловитися до кінця. Позиція самого автора залишається непомітною.)

IІІ. Робота над композицією роману „Злочин і кара”

Головною метою свого твору Ф.М.Достоєвський вважав саме демонстрацію і доведення неправомірності теорії Раскольникова. Автор взяв за мету привести свого героя до усвідомлення власної помилки. Цій меті підпорядковано всю систему образів. Важливого значення при цьому набувають образи двійників головного героя.

1. Що передбачає собою поняття „двійник” головного героя?
(Раскольников не оригінальний у своїх ідеях наполеонізму. Ф.М.Достоєвський хоче показати нам теорію Раскольникова не тільки на його прикладі. В романі є персонажі, які по-своєму втілили теорію „права имеющих” у життя. Це і є так звані психологічні двійники Раскольникова, тобто носії такої ж філософії, ідейно і духовно споріднені персонажі).


2. Визначимо коло персонажів, що підпадають під цю категорію:

-А.І. Свидригайлов


-П.П. Лужин


-лихварка Альона Іванівна


3. Яка роль цих „двійників” Раскольникова в романі?


(Вони допомагають розкрити суперечливу натуру природи людини, роздвоєність душі головного героя; вони пародіюють теорію Раскольникова, доводячи її до абсурду, показують, ким би став Раскольников, якби переступив межу. Через образи Лужина і Свидригайлова Достоєвський починає полеміку з теорією Раскольникова, показуючи її брудні „варіанти”.)
-Які ідеї Лужина є віддзеркаленням теорії Раскольникова?
(Учні працюють з домашніми заготовками – цитатним матеріалом (ч.1 гл.3; ч.2, гл.5, ч.4, гл. 2) характеризуючи погляди цього буржуазного ділка. Обговорюються такі аспекти життєвої „філософії” Лужина: „теорія бідних наречених” та „теорія кафтанів”, які показують, на що може перетворитися теорія Раскольникова, якщо нею захопиться звичайний негідник. Ідея Лужина – це важіль для збагачення і благополуччя будь-якою ціною, він діє тільки на свою користь, Він нікого не вбиває, але чудово розуміє, що існує маса легальних способів згубити „ближнього свого” (Соня, Дуня). Для Лужина давним-давно не існує моралі, бо він звик переступати через неї.)

-Як Раскольников ставиться до ідей Лужина?


(Вороже, оскільки і він, і Разуміхін бачать, як викривляє Лужин теорію загального блага на свою користь. Егоїстична теорія Лужина обурює Раскольникова, а звідси – і таке неприйняття його поглядів.)

-Чим близький Раскольникову Свидригайлов?

(Учні працюють з домашніми заготовками – цитатним матеріалом (ч.4 гл.1; ч.6, гл.3,4-5), наголошуючи на явищі „свидригайловщини” – абсолютному праві вседозволеності (моральної розпусти, шантажу, шулерства, оббріхування, духовної ницості („Отчего же и не побывать пошляком, когда это платье в нашем климате так удобно носить?..) Він ніколи не замислюється над тим, «тварь ли он дрожащая или право имеет», бо знає, що завжди має право. «Разумеется, во всем держи меру, расчет, хоть и подлый, но что же делать?». Свидригайлов живе тільки для себе і губить інші життя заради своїх пристрастей. Явище „свидригайловщини” – це всепоглинаючий цинізм, коли життя людини оцінюється в мідний гріш. Це врешті-решт підсумок усіх наполеонівських теорій. Проте Свидригайлов говорить Раскольникову, що не брав на себе „привілеї” робити тільки зло. В такий спосіб Достоєвський зайвий раз підкреслює християнське уявлення про те, що в будь-якій людині є добро і зло, і завжди є свобода вибору.

-Хто є антиподами Раскольникова? Яка їхня роль у романі?

(Порфирій Петрович, Соня, Разумихін. Антиподи відбивають позитивні елементи його теорії, а двійники – негативні.

Лужин – Разумихін – Раскольников

(Лужин – ідея раціонального егоїзму, Разуміхін – альтруїзму.)

Свидригайлов – Раскольников – Соня

(Свидригайлов – культ сильної особистості, ідея злочину без докорів совісті, Соня – глибока віра, християнська смиренність, гуманізм)

Порфирій Петрович – Раскольников - Лебезятников

(Порфирій Петрович – ідеї захисту держави і моралі, Лебезятников – нігілістичне ставлення до життя, заперечення будь-якої прогресивної ідеї. Йому зокрема належить ідея скасування шлюбних обов’язків, ідея створення комун та ін.)

-Де місце Раскольникова серед них?

Як завжди, наш герой посередині, на межі. Він завжди у двох іпостасях.
Висновок.Як бачимо, Достоєвський подає читачам своїх героїв особливим способом: він не судить їх, користуючись авторськими привілеями, а дає висловити їм себе і свою власну правду. А від діалогу ідей і точок зору письменник переходить до протиріч і полемічного забарвлення внутрішніх монологів головного героя. Можна сказати, що поліфонія визначила у Достоєвського усі елементи романної структури, зокрема і роль позасюжетних елементів.

IV. Рефлексія (Висновки учнів)

- Чим небезпечна теорія Раскольникова?

Родіон — добра, чесна, чутлива натура, здатна сприймати чужий біль і готова прийти на допомогу. Але згубна теорія зближує його з такими злодіями, як Лужин та Свидригайлов, у серці яких немає ані краплини людяності. Звісно, близькі вони не характерами, не способом життя, а думками, теоріями, ідеями.

-Чи відчув герой себе переможцем?

Раскольников не відчуває себе переможцем, він не знайшов заспокоєння та щастя, діючи за правом "надлюдей". Його теорія про право сильного на злочин зазнала поразки, а сам він, як і будь-яка інша людина, не мав права вбити людину. Божий закон "Не вбий!" сильніший від усіх теорій. Тому не випадково саме до Сонечки приходить Раскольников з покаянням і саме вона радить просити пробачення у всього світу.

-За якими законами покараний герой?

Автор карає свого героя за законами совісті, добра та моралі. Не випадково покарання за юридичними законами, суд над Раскольниковим,займає в романі зовсім небагато місця. Для Достоєвського більшу значущість має суд совісті. Цим Достоєвський хотів показати згубність ідеї Раскольникова для суспільства та особистості.

-Які застереження робить автор?

Роман "Злочин і кара" застерігає світ від повторення помилок героя. Письменник упевнений, що лише моральне відродження людства може зробити абсурдними злочинні теорії, допоможе знайти вихід із життєвих проблем.

Домашнє завдання

Підготувати статтю Ф.Ніцше про теорію сильної особистості, «надлюдини».




Сьогодення вимагає всебічної активізації розумової діяльності учнів, максимального включення їх у різноманітні види роботи. Самостійність, як і самоствердження і самовиявлення школяра, розвиток його творчих здібностей, пізнавальних потреб, неможливі поза функціонуванням його думок, почуттів, мотиваційної і вольової сфери. «Як мускули стають безсилими, кволими без праці і вправ, так і розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків», - писав В.О. Сухомлинський. Тільки в праці учні можуть відчути радість пізнання[4].
Кожна людина повинна жити за моральними принципами не тому, що хтось побачить її добрі вчинки і похвалить її, а за власною совістю. Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на очах людей, які оцінюють твої вчинки. [2.c.300]
Виходячи з вчення Ф.М. Достоєвського, потрібно відчувати поряд з собою людину, вміти розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя; думати і відчувати, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Кожен твій крок в кінці кінців відіб’ється на твоєму ближньому, тому що йдеш ти кудись і з якоюсь метою; кожне твоє слово в душі іншої людини відкликнеться, але чи відкликнеться - залежить від тебе. Уже те, що ти дивишся на оточуючий світ і бачиш його, приховує в собі добро і зло: все залежить від того, що ти бачиш і як ти бачиш.





Література

1. Вихованець І. Р. Тайна слова. – К.: Рад. шк., 1990.- 284 с.

2. Возврастная и педагогическая психология / Под. ред. А. В. Петровского; учебник для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979.- 300 с.

3. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок: Книга для вчителя. - К.: Радянська школа, 1989. - 204 с.

4. Проблемність на уроках літератури. Лекція №4. Проблеми сучасного уроку. www.tspu.edu.ua/...lit/lec.htm

5. Степаненко І. Метаморфози духовності в ландшафтах буття. — Харків: ОВС, 2002. — 256 с.

6.. Маценко Ж. М. Духовність: феномен психології та об'єкт виховання. К., Освіта України. 2010. — 100 с.

7. Фридман Л.М., Пушкина Т.А., Каплунович И.Я. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. - М.: Просвещение, 1988. - 206с.










Тема: Подорож літературними стежками


Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про казку народну та літературну, їх особливості; формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв; розвивати творчі здібності, уяву, допитливість, спостережливість, вміння орієнтуватися в набутих знаннях, використовувати їх на практиці; виховувати найкращі людські риси, інтерес до казок, доброту, прагнення допомагати людям.


Обладнання: виставка збірок народних та літературних казок, ілюстрації учнів до вивчених казок, мультимедійний проектор, комп’ютер, екран.


Форма проведення: гра-змагання


Хід гри


Ведучий 1:


Святе мистецтво! В пензлі чи пері


Є сила дати вічність кожній рисі,


Хмарині, що пливе в небесній висі,


Веселих промінців химерній грі;


Вони спиняють порух віт вгорі


І подорожніх, що ідуть у лісі,


І корабель, що при скелястім мисі


Навік у бухті кинув якорі.


Дитя весни, і літа, й падолисту,


Що вірно тчуть ясну твою окрасу,


Мистецтво, ти даруєш благодать.


І стримане, просте, хоч повне змісту,


Ти вмієш вирвать мить із плину часу


І в ній Божисту вічність передать.


Ведучий 2:


Багато віків тому один античний мудрець зауважив: «Життя коротке, а мистецтво вічне». І з ним не можна не погодитися: людина завжди йде рука об руку з мистецтвом, а кращі його зразки переживають не одне покоління шанувальників.


Література – це мистецтво слова, а слово – найцінніше надбання людства, начало всіх начал.


Мистецтво «в пензлі чи в пері» увічнює життя людини й природи, бо спроможне «вирвать мить із плину часу і в ній божисту вічність передать».


Якщо ви плакали, співчуваючи з героями книги чи кінофільму, щиро раділи за своїх улюбленців, переживали обурення або прагнення змінити цей світ на краще, – ви відчували на собі силу мистецтва.


Коли людина читає, з нею відбувається те, що не відбувається ніколи. Коли слово піднімається з білої сторінки і досягає свідомості живої людини, воно перестає бути словом – воно стає життям. І люди не зможуть відмовитись від книги, поки вони існують як явище природи.


Ведучий 1.


Сьогодні ми вирушимо у подорож до прекрасної країни дитинства – світу казок. А чи замислювалися ви коли-небудь над тим, звідки беруться казки? Ось як цікаво на це питання відповів відомий фінський письменник-казкар Закаріас Топеліус: «Як настане літо, вийдіть дуже рано в поле, коли роса лежить на траві – там блищать тисячі казок, мов діаманти. Потім на берег моря, де на воді граються маленькі кучеряві хвилі з білими баранцями – то і є казки. Восени прислухайтесь до шуму смерек, що розповідають предковічні казки про велетнів. Або пошукайте їх у вересові – він знає безліч казок. Узимку можна читати чудові морозяні вірші – візерунки на шибках або на вкритих інеєм деревах, а напровесні казки грають барвами на вечірньому небі. І восени, і взимку, і навесні ви можете читати сріблясто-зоряні казки. Природа може розповісти силу-силенну казок»


Ведучий 2.


Так, дійсно, природа сповнена казок, їх потрібно лише побачити і відчути. Сьогодні, під час нашої подорожі ми не тільки побачимо і відчуємо казки, а проведемо вікторину «У світі казок».


Подивіться, скільки на дошці розміщено ілюстрацій. Це цілий казковий світ, а найголовніше, що кожен із вас бачить його по-своєму


Ведучий 1.


Команди займіть свої місця. А судити наших гравців будуть судді – теж учасники нашого зібрання .


Навчальний рік тільки розпочався. Ви ще поповните свої знання із світової літератури новими іменами, творами, враженнями, вмінням. А сьогодні ми з вами пригадаємо максимум з вивченого і ви перевірити свій багаж знань.


Увага! Розпочинаємо! (Представники команд по черзі дають відповідь на запитання, тільки тоді, як команда не може відповісти, то можуть відповісти суперники. Кожен тур теж розпочинають команди по-черзі. За кожну правильну відповідь – 1 бал).


Перший конкурс «Знайомство».


Завдання. Капітани команд оголошують назву своєї команди, показують емблему, пояснюючи їх значення, а також коротенько характеризують членів команди. Вища оцінка за цей конкурс – 5 балів.


Ведучий 2.(проводить жеребкування)


Жеребкування (щоб визначити, хто перший розпочне гру): дати відповідь на питання: яким є основний конфлікт казок?(Відповідь: протистояння добра і зла, в якому зазвичай перемагає добро).


Ведучий 1.


Конкурс другий „Сім біографій – сім письменників”.


Завдання. За уривками з біографії назвати прізвище письменника.


1. «Брати збирали й ретельно записували народні казки своєї батьківщини – Німеччини». (Брати Грімм)


2. «Його ім’я пов’язане з містечками англійських рівнин, прожив недовге життя, найдотепніша людина Великобританії» (Оскар Уайльд)


3. “Він автор багатьох книжок, які вважаються перлинами російської літератури. Літературна обдарованість виявилася рано. Коли йому було тринадцять, він уже друкував власні вірші. За роки навчання в Царськосільському ліцеї ним було створено близько 130 поезій.”


(Олександр Сергійович Пушкін)


4. «Життя мені мало всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце», - говорив про себе український письменник. Дуже полюбляв жанр казки-байки.(Іван Франко)


5. «Він народився в Індії, де й провів перші шість років свого життя. За свої творчі досягнення письменник був відзначений найвищою нагородою – Нобелівською премією» (Джозеф Редьярд Кіплінг)


6. «Його казками захоплювалися в паризьких літературних салонах та королівських палацах». (Шарль Перро)


7. “Країна, що знаходиться на півночі Європи, пощастило стати батьківщиною Великого Казкаря. Його дивовижні казки, якими зачитуються діти з усього світу, уславили його батьківщину – Данію.” (Ганс Крістіан Андерсен)


Ведучий 2.


Конкурс третій. „7 ключових слів - письменник”.


Завдання. За поданими ключовими словами або словосполученнями визначте прізвище письменника
Олександр Сергійович Пушкін -


(Царевич Єлисей, цариця-мачуха, 7 богатирів, дзеркальце, яблуко, сонце, місяць)
Ганс Крістіан Андерсен –


(Казкар, бідність, навчання, Снігова Королева, Данія, Кай, Герда)
Оскар Уайльд –


(Чаклун, Зайченя, зірка, милосердя, добро, жебрак, бурштинове намисто)
Джозеф Редьярд Кіплінг –


(письменник, джунглі, Індія, Англія, казка, Мауглі, Шер-Хан)
Брати Грімм –


(Німеччина, Бремен, Білосніжка, Попелюшка, відра, починок, добро)
Олександр Сергійович Пушкін –


(Росія, поет, няня Орина Родіонівна, слава, казка, дуель, Крим)
Ганс Крістіан Андерсен –


( Чоботар, феєрверк, Лукойє, маленька куховарочка, щирі сльози, імператор, легка насмішка)


Ведучий 1.


Конкурс четвертий. „Письменник - сім ключових слів”.


Завдання. За прізвищем письменника назвати ключові слова чи словосполучення, які стосуються його життя і творчості.


1. Брати Грімм (Фольклор, збирачі, «Пані Метелиця», починок, падчірка, мачуха, яблуня, пічка, пір’я, сніг, золотий дощ…)


2. Олександр Пушкін ( «Руслан і Людмила», Росія, чаклун, лукомор’я, Кіт Учений, дзеркальце)


3. Оскар Уайльд (хлопчик-зірка, монета, Ірландія, в’язниця, жебрачка, лісоруб, багатство).


4. Ганс Хрістіан Андерсен (Данія, русалка, імператор, солдатик, штучність, краса, милосердя)


5. Шарль Перро (Франція, академік, фольклор, казки, «Казки матінки моєї гуски…», «Червона Шапочка», «Кіт у чоботях», «Зачарована красуня», «Попелюшка або соболевий черевичок», «Хлопчик-Мізинчик», «Синя Борода»…)


Ведучий 2.


Конкурс п’ятий. „Твір – 7 ключових слів”.


Завдання. Назвати ключові слова до твору.


1. «Фарбований шакал» – фарба, Чандарава, пройдисвіт, високі посади, виття, Індія)


2. “Руслан і Людмила” – кіт, ланцюг, русалка, Баба Яга, богатир, дядько, витязі, дуб, вовк, царівна, мед…


3. «Ісумбосі, або Хлопчик-Мізинчик» - кмітливість, Японія, хасі, вельможа, кімоно,гета, розумне дитя


4. “Мауглі” – Джунглі, Багіра, Балу, Табакі, зграя, Акелло, вовки, Шер-Хан, Табакі, червона квітка, Каа…


5. «Хлопчик –зірка» - Оскар Уайльд, жебрак, потвора, лісоруб, зайченя, бурштинове намисто, золотий плащ


6. “Снігова Королева” – чорт, чортенята, дзеркало, скалки, Кай, Герда, бабуся, олень, ворон, річка, троянди, голуби, розбійниця, муфта…


7. «Мальчик с пальчик» - Росія, пан, вовче брюхо, пастух, село, кожух, старий та стара


Ведучий 1.


Конкурс шостий. «Сім ключових слів – герой»


Завдання. Назвати героя за ключовими словами


1. Самозакоханий, жорстокий, пихатий, невдячний, егоїстичний, грубий, черствий. - Хлопчик-зірка


2. Талановитий, розумний, волелюбний, шанобливий, чесний, милосердний, співчутливий – справжній соловей


3. Працелюбна, добра, старанна, справедлива, милосердна, чуйна, щира – пасербиця.


4. Сміливий, мужній, добрий, кмітливий, любитель мандрів, патріот, допитливий – Сіндбад-мореплавець


5. Доброта, сміливість, любов до ближнього, чесність, чуйність, віра в дружбу, тендітність - Герда


6. Дуже красивий, яскравий, байдужий до чужих радощів і страждань, із золота і срібла, замість душі – механізм, співучий, штучний – штучний соловей


Ведучий 2.


Конкурс сьомий. «Сім запитань»


Завдання. Дайте правильну відповідь.


1. У Копенгагені споруджено пам’ятник Мюнхгаузену чи Русалці?


2. Шер-Хан – це позитивний герой чи негативний?


3. Пензлик належав Маляну?


4. Герда Каєві була сестрою чи подругою?


5 «Руслан і Людмила» - народна казка?


6. Всім подобався спів штучного солов’я?


7. Провину перед матір’ю спокутував хлопчик-мізинчик?


Ведучий 1.


Хто швидше? Супергра „Загублені слова”


Завдання. Вписати правильне слово.


У Лукоморья … зелёный;


Златая … на дубе том:


И днём и ночью … учёный


Всё ходит по … кругом;


Идёт направо – … заводит,


Налево – … говорит.


Там чудеса: там … бродит,


… на ветвях сидит;


Там на неведомых …


Следы невиданных …;


… там на курьих ножках


Сидит без …, без дверей;


Визначення та нагородження переможців










Тема. Філософське осмислення сторінок роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»






Урок – діалог з відкритим фіналом






Мета: осмислення тексту художнього твору, розкрити морально- філософську проблематику роману, розвивати навички порівняльного аналізу, усного мовлення, логічне мислення; формувати особистісне ставлення до питань морально – філософського плану; удосконалювати вміння старшокласників виступати перед аудиторією; виховувати учнів на гуманістичних ідеалах.






Обладнання: комп’ютер, слайд – фільм, художній фільм «Майстер і Маргарита»,портрет Булгакова, схеми, ілюстрації, рози, аплікація «Веселка»






Хід уроку.


1. Організація класу.


2. Слово вчителя.


«Майстер і Маргарита» - один із самих загадкових творів російської літератури. Слід прислухатися до слів булгаковського Воланда: «Я вам скажу, - улыбнувшись, обратился он к мастеру, что ваш роман принесет вам еще сюрпризы»


«Вы, профессор, воля ваша, что – то нескладное придумали! Оно может и умно, но больно непонятно»


Завдання уроку: наблизитися, зрозуміти сторінки булгаковського роману.


І відповів Ісус:


«Я на те уродився і прийшов у світ,


щоб свідчити істину»


Біблія, Євангеліє від Йоанна


- Як ви розумієте вислів «свідчити істину»?


Свідчити це не встановлювати , стверджувати істину, а доводити істину, підтверджувати вчинками. Саме наблизитися до розуміння що є вічним в цьому хаотичному світі прагнув Булгаков у романі «Майстер і Маргарита»


Діалог Майстра і Івана Бездомного


М. Професія?


- І. Поет (неохоче зізнався)


М. Ох, як мені не щастить. А як ваше прізвище?


І. Бездомний.


М. Ех, ех...


І. А вам, що ж, мої вірші не подобаються? –( з цікавістю )


М. Страшенно не подобаються.


І. А ви які читали?


М. Ніяких я ваших віршів не читав! – (нервово)


І. А як же ви кажете?


М. Ну, що ж тут такого, - ніби я інших не читав? Утім...хіба що диво? Добре, я готовий прийняти на віру. Чи добрі ваші вірші, скажіть самі?


І. Потворні! - раптом сміливо і відверто вимовив Іван.


М. Не пишіть більше! - попросив прийшлий благально.


І. Обіцяю і присягаюсь! – (урочисто )


М. Чшш, Бачите, яка дивна історія, я сиджу тут через те ж, що й ви, саме через Понтія Пилата, Річ у тім, що рік тому я написав про Пілата роман.


І. Ви - письменник? – (з цікавістю)


М. Я - майстер,


І. А як ваше прізвище?


М. Я не маю більше прізвища, - (з похмурою зневагою). Я зрікся його, як і загалом усього в житті. Забудьмо про нього.


І. Та ж ви хоч про роман скажіть-бо


М. Прошу. Життя моє, треба сказати, склалося не зовсім звичайно, ...Історик за освітою, він ще два роки тому працював в одному з мос¬ковських музеїв, а крім того, вправлявся у перекладах.


І. З якої мови? - зацікавився Іван.


М. Я знаю п'ять мов, окрім рідної, - відповів гість, - англійську, французьку, німецьку, латину, грецьку. Ну, трохи ще читаю італійською.


І. Овва! – (заздрісно)


Майстер написав роман. Про що цей роман?


-


-


-


Готуючись до уроку, використовуючи комп’ютерну програму , я приготував слайд - фільм по змісту роману Булгакова. (Перегляд слайдів)


Розповідь про біблійного героя.


Булгаков дає своє тлумачення історичних постатей. Так, Ієшуа не знає свого походження. Він високоосвічена людина, тонкий психолог, мудрий і добрий мандрівник – проповідник. Він живе і діє один, оскільки в нього немає учнів. Це відрізняє булгаковського героя від легендарного образу біблійного Ісуса .


Разом з тим, Ієшуа не просто втілення Добра, він сам – Добро, він несе людям світло і віру, які в кінцевому рахунку перемагають смерть. Ієшуа в зображенні Булгакова більше людина , ніж Бог. Його сила обмежена. Саме тому він звертається до Воланда через Левія Матвія з проханням допомагати Майстру і Маргариті . взяти їх до себе, дати їм спокій.


Однак доброта Ієшуа не сліпа. Незважаючи на симпатію, яку він відчуває до майстра і Маргарити, Ієшуа відмовляється дати майстру світло, оскільки той не виконав свою місію до кінця – не дописав роман.


Воля Ієшуа Га – Ноцрі і його прагнення до правли і добра виявляються злочином з погляду єршалаїських законів, тому що там неможливо вірити у що – не будь інше, крім кесаря. Всяка інша віра, навіть віра в добро, підриває державний устрій, заснований на владі і насильстві. У цьому плані єршалаїмський світ роману . «Майстер і Маргарита» - це своєрідна модель тоталітарної держави, яка знищує людину і людські істини. Булгаков змальовує насильство у широкому історико- філософському контексті, він доводить, що зло є зло, яких би форм воно не набувало, і доля людини буде трагічною, допоки людство не усвідомить цінності окремої особистості і не повернеться до духовних ідеалів.


Ієшуа – тонкий психолог, здатний мислити високими категоріями. Пілат – людина з низьким рівнем інтелекту, неспроможний зрозуміти і сприйняти високий політ думок супротивника.


Глибокий зміст та метафоричний підтекст ключової фази всього роману – «впаде храм старої віри й утвориться новий храм нової істини» - так і не розкрилися для прокуратора.


Саме в діалогах Ієшуа та Понтія Пілата на перший план виступають моральна сила і впевненість в собі, в своїй правоті одного, а точніше, відсутність в іншого.


Ієшуа гине через боягузтво. Понтій Пілат, який не захотів допомогти йому, щоб не зіпсувати свою кар’єру. Однак моральна перемога на боці Ієшуа: добро, на думку автора, фізично слабше, але морально воно сильніше, а тому в боротьбі добра зі Злом перемога завжди залишається на боці Добра.


Страта Ієшуа символічна, адже саме через страту Ісус прийшов до безсмертя.


Образ Понтія Пілата це узагальнення жорстокості всіх владоможців, які відомі в історії – від Івана Грозного до Сталіна. Понтій Пілат приречений на страждання через зраду того, кого він встиг полюбити. Разом з тим ці страждання дають йому прощення: місячною дорогою він іде до Ісуса, який бере його до себе.


Уривок «Ведь казни не было» з фільму «Мастер и Маргарита»


-Чому Ієшуа прощає Пілата?


Неважко помітити, що, незважаючи на всю ганебність вчинку, Пілат не змальований як персонаж абсолютно негативний.


Розкриваючи конфлікт між Ієшуа і Пілатом, Булгаков підводить свого читача до цілого комплексу надзвичайно складних моральних і психологічних питань, пов’язаних із проблемою морального вибору, чіткістю й усвідомленістю власної моральної позиції, готовністю прийняти відповідальність за зроблений вибір.


В його душі відбувається справді глибокий психологічний конфлікт, пов'язаний з проблемою морального вибору. Пілат у романі майстра не могутній, безжалісний , а звичайна слабкодуха людина, і, підкреслюючи цю обставину усвоєму романі, Майстер намагається усунути ту історичну несправедливість, що, на його думку, вкралась в Євангеліє і спричинила негативну характеристику Пілата як нелюда і головного винуватця загибелі Ісуса Христа. (Пілата, на думку майстра, згубили підступність та інтриги іудейських проповідників).


Люди забувають про Бога – настає царювання сатани.


Бог - -людський вибір—сатана


Де люди забувають про добро – приходить царство зла.


Добро – людський вибір - - зло






Схема ідеал – реальність


Ієшуа - - Понтій Пілат


(Схема на дошці )


- Як ви розумієте дилему : світло – спокій.


Скласти синонімічний ряд цих понять, керуючись власними асоціаціями.


Спокій – святість, вічність, ідеал, істина…, відсутність неспокою, вічний спокій – смерть.


Світло – рівновага, незалежність, гармонія, тиша, мир, прогрес






Висновок. Сам по собі євангельський сюжет «прочитується» як концентрація філософсько – етичних проблем твору:


Весь роман Майстра стає ключем до розуміння московського життя. Історія Ієшуа та Понтія Пілата є своєрідною призмою, що дає можливість дослідити життя Москви 30 – х р ХХ ст..


(Схема на парті)


Композиція твору


Дія в творі розвертається якби в трьох часових просторових планах.


Це Москва , друга чверть ХХ століття


Єршалаїм, початок нашої ери.


ІІІ – поза межами земного часу, простору, де зливаються обидві сюжетні лінії роману


ІІ. Чи схожа сучасна Булгакову держава на Єршалаїм?


Що є щось спільне між Москвою Єршалаїмом?


Спільні символи, які повторюються(природні явища) : спека, хмара, гроза, пітьма.






В Москві і Єршалаїмі стоїть надзвичайно сильна спека для цієї пори року. Ця спека змінюється страшною надзвичайно сильною грозою, під час якої пітьма накриває місто. В Єршалаїм бушує навіть не гроза , а злива такої сили, що вона «как трость ломает кипарис»


Перегляд уривку «Страта» з к/ф


- Які почуття викликає ця обстановка? Як її можна назвати?


- Сон Івана (в епілозі) «Но столько страшен палач, столько неестественное освещение во сне, происходящее от какой – то тучи, которая кипит и наваливается на землю, как это бывает во время мировых катастроф».


Слово знайдено: і в Москві, і в Єршалаїмі на наших очах виникає атмосфера світової катастрофи.


- Що це за катастрофа?


В Єршалаїм страчують Ієшуа, т. вбивають невинну людину, який не зробив «никому в жизни ни малейшего зла»


В Москві – талановитий письменник створює не просто роман – істину. Цю істину хоче донести до людей, а йому не дають цього зробити. Ще роман не опублікований, а вже починається справжня травля Майстра.


Пригадайте факти біографії Булгакова, доведіть, що поставлена в романі проблема «Митець і влада» має значною мірою автобіографічну основу.


Дослідження.


Зіставлення листів Булгакова і спогадів його дружини з сюжетними ходами, образною системою, авторськими оцінками.


Гроза не закінчується пітьмою.


Порушена злом гармонія знову відроджується. Світло перемагає пітьму. Світ не загинув. Символом порятунку є веселка. В Біблії веселка – ознаменування вічного заповіту між Богом і людьми.


(На дошці – веселка)


- Чому ж ознаками катастрофи є природні явища?


Булгаков вважає моральний закон вічним законом Всесвіту, і тому порушення його викликає дисгармонію і в світі природи. Таким чином це не просто природні явища. Зло, яке роблять Люди, поступово накалює атмосферу . Неначе переповнюється небесна чаша терпіння і на землю ллються потоки води, які викликають асоціації з всесвітнім потопом, посланим як покарання за гріхи людства. Але в Булгакова Бог не карає – вони самі накликають катастрофу, порушуючи закони Природи, космосу.


Перегляд уривку «Гори, гори, прежняя жизнь»


Майстру не дали можливості донести істину до людей. Ті, хто продавав свободу, обурені тим, що Майстер її зберіг.


- Кому ж судилося зіграти виключну роль в долі Майстра і його творіння?


Діалог (Виразне читання)


Вона несла в руках потворні, тривожні жовті квіти. Біс його знає, як вони називаються, але вони першими чомусь появляються в Москві. І ці


квіти дуже яскраво виділялися на чорному її весняному пальті. Вона несла


жовті квіти! Недобрий колір. Мене вразила не так її врода, як незбагненна, ніким не бачена самотність в очах!


Упокорений цим жовтим знаком, я теж завернув у провулок і пішов її слідами. Ми йшли кривим, нудним провулком німотно, я з одного боку, а вона з іншого.


І не було, уявіть, у провулку ні душі. Я мучився, бо мені здалося, що з нею неодмінно треба говорити, і непокоївся, що я не вимовлю жодного слова, а вона піде, і я ніколи її більше не побачу.


- Чи подобаються вам мої квіти?


Я чітко пам'ятаю, як пролунав її голос, доволі-таки низький, але зі зри¬вами, і, хоч як це не безглуздо, здалося, що луна вдарила у провулок і відби¬лася від жовтої брудної стіни. Я швидко перейшов на її бік і, підходячи до неї, відповів:


-Ні.


- Вона подивилась на мене здивовано, а я раптом, і цілком несподівано, збагнув, що я все життя кохав саме цю жінку!


- Вона подивилась здивовано.


__-Ви взагалі не любите квітів?


- Ні, я люблю квіти, тільки не такі


- А які?


- Я троянди люблю.


Тут я пошкодував, що сказав це, бо вона винувато усміхнулася та жбурнула свої квіти у канаву. Трохи розгубившись, я все ж таки підняв їх і подав їй, але вона, усміхнувшись, відштовхнула квіти, і я поніс їх у руках.


Отак ішли собі мовчки деякий час, допоки вона не вийняла з моїх рук квіти, не кинула їх на бруківку, а потім просунула свою руку в чорній рукавичці з розтрубом у мою, і ми пішли поруч.


Хочу зазначити, що образ Маргарити багато в чому автобіографічний.


(розповідь)


Маргарита про себе (Розповідь учениці) (На фоні музики)


Маргарита погоджується на пропозицію диявола – стає відьмою.


Маргарита – відьма. (уривок з кінофільму)


Компаративна розвідка.


Угоди між дияволом і людиною


Людину весь час життя випробовує і дуже важко не загубити свою душу, бо це найцінніше, що має людина від народження.


Компаративний аналіз :сеанси магів.


(Демонстрація уривку «Сеанс Воланда» без звуку, а тоді включити.)


- Чи змінилося б що – небудь, якби Воланд появився в наші дні у нашому селищі?


- Як ви вважаєте які недоліки він би викрив у селищі?


Перегляд уривку монолог Воланда «Люди как люди»


«Подякуйте блаженному Богу за те, що він зробив все потрібне недоступним, а все непотрібне важким» (Сковорода)


ІІІ частина


Чи сучасний роман Булгакова?


Сучасність роману обумовлена тим, що в нашому немилосердному світі особливо гостро сприймаються заклики до любові і добра.


- Чого тільки варті в наш час карикатури на пророка одної з трьох релігій світу!


-


-


«Майстер і Маргарита» - духовний заповіт письменника. Помирав із словами: «Чтобы знали, чтобы знали»…Можливо, мав на увазі, щоб розгадали ті духовні таємниці, які залишив нам у спадок?






Чому в цей час взявся за екранізацію фільму відомий режисер , продюсер Володимир Бортко?


Тому, що зараз як ніколи актуальні проблеми, які піднімає майстер.


Роман «Майстер і Маргарита» має енциклопедичний зміст, він увібрав витоки і філософські, і біблійні, і художні, і наукові.


Погляньте на дошку. Перед вами стенд «Герої сучасного роману в сучасній екранізації»


- Які ще символи ми зустрічаємо в романі Булгакова?


Місячне сяйво, місячна доріжка. Що ви знаєте про це з свого досвіду?


Місячне сяйво пробуджує совість, змушує розкаятись у скоєному.


Місяць асоціюється з образом Ієшуа, з яким він хоче йти по місячній доріжці. І ось через 2тис.лун каяття перед Пілатом з’являється довгождана місячна доріжка – це шлях до Бога, то можна сказати, щомісяця у Булгакова – це символ істини, вічного духовного життя.


Місячне сяйво – індикатор, який допомагає виявити сутність героїв, їх відношення до істини.


Останні рядки роману «Майстер і Маргарита» пройняті світлою надією – передчуттям спокою.


Чому ж Майстер хвилюється? Не за себе ж?


Він хвилюється за людей, які живуть порожнім життям, не думаючи про Бога, не боячись пекла. Глибока образа виникає у серці Майстра не тільки від того, що люди скривдили його, а ще й тому, що у світі немає місця добру, любові, правді. Усвідомивши це , він відчуває байдужість до всього, розчарування, відчай. Але він мріяв про майбутнє і зберіг віру в людей, у їх долю. Звідси і виникає передчуття спокою в його душі.


Спокій для Майстра – винагорода не тільки за страждання, а передусім за пошуки сенсу буття. Спокій для героя означає лише можливість незалежно жити й творити, це спокій не для себе. Це мрія про гармонію людини та світу, про можливе Царство Боже, Царство істини й добра. А гармонія світу має народжуватися з гармонії людської душі. Спокій Майстра у вічному, духовному просторі, гармонія душ головних героїв стають запорукою майбутнього перетворення світу у глобальному масштабі.


Так , Булгаков розкрив у своїй творчості найважливіші проблеми ХХ століття і передрік розвиток суспільства на майбутнє.


Презентація «Проблеми твору»


Давайте складемо букет письменнику.


Троянда – символ краси, один із символів Христа та християнства, в «Божественній комедії» Данте троянда – символ вищої божественної сутності.


В Єршалаїм пахне трояндовою олією, руки миє Понтій Пілат уводі з пелюстками роз, Майстер любить рози.






- Булгаков був одним із не багатьох письменників, яків епоху сталінських репресій не заплямував себе уходництвом і пристосовництвом, відстоював свої ідейні та естетичні погляди, сміливо, безкомпромісно таврував вади суспільства.


- викрив вади державної системи, виступив проти абсурдного соціального устрою, проти насильства.


- За фразу «рукописи не горять», яка стала лейтмотивом твору і символізує безсмертя людського духу, творчості, добра, волі, християнських ідеалів.


- За те, що піднімає питання гордості і гідності людини «,, никогда ничего не просите! Никогда и ничего, а в особенности тех., кто сильне вас»


На фоні презентації «Майстер і Маргарита»


Слово вчителя. «Майстер і Маргарита» - складний твір. Про роман сказано багато, а ще буде сказано більше. Є багато тлумачень цього твору. Роман не згорів, він продовжує своє життя. Після смерті письменника роман знайшов собі читачів в багатьох країнах світу, творчість письменника отримала визнання, стала частиною світової культури. Але не все зрозуміло і не все осмислено. Читачам його творінь судилося по – своєму розуміти його творіння і відкривати нові цінності.








Розробка семінарського заняття


Ернест Хемінгуей «Старий і море» -


повість-притча про людину.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ


1. Життєвий сюжет повісті-притчі Е. Хемінгуея "Старий і море".


2. Образ головного героя - рибалки Сантьяго.


3. Другорядні образи в повісті.


4. Символічні значення сюжету та образів у повісті.


5. Місце Ернеста Хемінгуея у світовій літературі.


НОТАЦІЇ ДО КОЖНОГО ЗАПИТАННЯ


1. Розкрити сюжет повісті.


-Розповісти про старого рибалку, про його боротьбу з величезною рибою-мечем. Двобій закінчується трагічно: акули з'їли рибу і знесилений рибалка повертається до берега зі скелетом від здобичі.


- Розповісти, як життя старого Сантьяго пов'язане із морем, як він ставиться до його мешканців.


2. Розповісти про життя старого рибалки Сантьяго, про його погляди, захоплення (зокрема бейсболом), про боротьбу його з рибою.


Який "моральний кодекс" старого?


3. Розкрити образи хлопчика, риби, моря.


4. Показати на прикладах як море символізує буття, сповнене пристрастей, випробувань, поразок і перемог.


- Що втілив письменник у образі рибалки (силу, спроможну протистояти життєвим негараздам - це непереможний дух людини, яка діє за законами природного розвитку - гармонії, краси).


-Що саме письменник хотів показати в образі риби (це доля людини, її вдача, сенс життя), акули (навколишнє зло).


- Чому образ хлопчика у повісті є символічним.


5. З'ясувати значення Е. Хемінгуея у розвитку світової літератури.


ДОДАТКОВІ ЗАПИТАННЯ


1. Розповісти про життєвий і творчий шлях письменника.


2. Що вплинуло на формування характеру Ернест Хемінгуея?


3. Як Ернест Хемінгуей ставився до війни?


4. Розповісти про історію написання повісті-притчі «Старий і море».


5. Чому повість «Старий і море» ще називають притчею?


6. Знайти портретну характеристику старого у повісті, простежити, як письменник змальовує свого героя залежно від ситуації.


7. Як характеризують героя його роздуми? Яку рису характеру найяскравіше вирізняють?


8. Яку роль відіграє пейзаж у повісті? Розкрийте кольорову гаму твору.


9. За що хлопець поважає і любить рибалку?


10. Яким ви уявляєте собі Сантьяго у час випробування, поєдинку з рибою?


11. Як жителі селища сприймають успіх і водночас поразку Сантьяго?


12. Визначте «моральний кодекс» старого за повістю Хемінгуея.


13. Як ви розумієте вислів Хемінгуея: «Я знаю лише те, що бачив»? Чи стосується цей вислів творчості митця?


14. Назвіть основні мотиви повісті, поясніть, яку роль вони виконують у творі.


15. Що таке підтекст? Який підтекст повісті?


16. Яким вам уявляється старий Сантьяго?


ТЕМИ ТВОРІВ, РЕФЕРАТІВ, ДОПОВІДЕЙ


1. «Моральний кодекс» честі старого (за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»).


2. «Боротьба людини і риби».


3. «Гостра радість боротьби».


4. «Віч-на-віч з природою» (за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»).


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА


1. Зарубіжна література ХХ століття: Посібник для 11 класу/ ін - К., 1998р. - стор. 230-237.


2. Зарубіжна література ХХ століття. Стор. 210-221.


3. Ернест Хемінгуей "Вибрані твори".


ТЕСТИ. 1 ВАРІАНТ


1. Де народився Ернест Хемінгуей?


а) Прага; б) Оук-Парк; в) Чикаго.


2. У романі "Прощавай, зброє!" Хемінгуей звертається до теми:


а) "втраченого покоління"; б) кохання; в) зоряних воєн.


3. Під час відомих іспанських подій 1937-1939рр. Е. Хемінгуей працював:


а) лікарем; б) військовим кореспондентом; в) не працював.


4. Після закінчення ІІ світової війни Е. Хемінгуей жив на:


а) Кубі; б) Гаваях; в) Мальті.


5. Як помер Е. Хемінгуей?


а) покінчив життя самогубством; б) його вбили; в) від важкої хвороби.


6. Хто головний герой повісті "Старий і море"?


а) Річард Кантвелл; б) Сантьяго; в) Роберт Джордан.


7. Як Сантьяго ставився до хлопчика?


а) любив його; б) не любив його; в) нейтрально.


8. Ще старий Сантьяго захоплюється:


а) бейсболом; б) футболом; в) тенісом.


9. Чому батьки хлопчика забрали його від Сантьяго?


а) бо старий бив його; б) бо Сантьяго нічого не зловив;


в) хлопчик був лінивим.


ТЕСТИ. ІІ ВАРІАНТ


1. Ернест Хемінгуей народився в родині…


а) адвоката; б) вчителя; в) лікаря.


2. Першим романом Е. Хемінгуея був:


а) "По кому подзвін"; б) "П'ята колона"; в) "І сходить сонце".


3. Як в роки ІІ світової війни Е. Хемінгуей ставився до фашизму?


а) засуджував його; б) не засуджував його; в) нейтрально.


4. Ернеста Хемінгуея нагороджено Нобелівською премією за твір:


а) "Прощавай, зброє!"; б) "Старий і море"; в) "П'ята колона".


5. У якому році вийшов твір "Старий і море"?


а) 1958; б) 1952; в) 1941.


6. Хто у Сантьяго відібрав рибину?


а) моряки; б) акули; в) хлопчик.


7. Хлопець служив у Сантьяго:


а) місяць; б) десять днів; в) сорок днів.


8. "Старий і море" це:


а) притча; б) роман; в) повість-притча.


9. Ернест Хемінгуей помер:


а) 2 липня 1961 року; б) 8 листопада 1953 року; в) 29 червня 1978 року.






Додаткова література.


1. Анастасьев Н. Творчість Ернеста Хемінгуея - М., 1981.


2. Драч І. Кілька слів про Хемінгуея // Духовний світ.- К., 1993.


3. Затонський Д. Гостра радість боротьби // Дніпро - 1979. - №7.


4. Юсін А. Інтерв'ю, якого небуло. - К.,1984.

                                                                   

Власенко Дария Васильевна
учитель русского языка
и зарубежной литературы
Купянской гимназии №2
Харьковской области


НАСТОЯЩЕЕ И БУДУЩЕЕ В ТВОРЧЕСТВЕ В.В. МАЯКОВСКОГО

Аннотация

Статья посвящена осмыслению культурно – исторического наследия Владимира Маяковского в XXI веке. Автор говорит о том, что В.В. Маяковский в лучших традициях русской и мировой лирической поэзии выступает как страстный певец настоящего и защитник подлинной любви, возвышающей и окрыляющей человека. Поэт настойчиво верит, обращаясь к потомкам, в обновление нравственной, этической, эстетической, социальной природы человека. Удивительную злободневность приобретают стихи поэта в настоящем: ответственность за все, что происходит в мире, личная ответственность перед самим собой, ответственность перед будущим.

В XXI веке, когда нравственные, моральные проблемы обретают всё большее значение и остроту, нам важно полнее осознать творчество Владимира Маяковского как величайшего лирика. Лирика-первопроходца новой эпохи, лирики политической, социально-обнажённой, гражданской.

Отвергая всё косное, Маяковский в лучших традициях русской и мировой лирической поэзии выступает как страстный певец своего времени и защитник подлинной любви, возвышающей и окрыляющей человека:

И чувствую –

«я»

Для меня мало.

Кто-то из меня вырывает упрямо.

Allo!

Кто говорит?

Мама?

Мама!

Ваш сын прекрасно болен!

Мама!

У него пожар сердца.

Душа поэта в его стихах. Весь смысл его деяний и высшее счастье в служении Словом восставшему народу.

В поэме «Облако в штанах» определилась главная тема творчества В.В.Маяковского, революционная новь, которая стала главным содержанием, главным героем стихов и поэм поэта. Эта поэзия глубоко связана с гуманистическими традициями русской классической литературы, её народными истоками, трагедийными поисками и открытиями в области формы, стиля, языка. Не случайно великий русский живописец Илья Репин, слушая Маяковского, читающего «Облако…», восхищаясь темпераментом поэта, сравнивал его с великими русскими реалистами – Гоголем, Мусоргским.

Поэт настойчиво ставит проблему обновления нравственной, этической, эстетической, социальной природы человека. Он возвращается к ней вновь и вновь, вплоть до последних своих стихов и поэм.

Больше всего поэта тревожит то, что мешает человеку стать человеком. Маяковский – народный поэт – чувствует бездуховность старого мира, где господствует волчий закон ненависти человека к человеку, где одиночество, трагизм бытия, отверженность от общества – удел сотен миллионов униженных и оскорблённых, где ради наживы, ради обладания богатством люди идут на любую подлость, где не услышишь доброго слова.

Бездуховность — страшнее оружия.

Сегодняшний мир, мир XXI века, установил для человечества определенные мерки, по которым оцениваются достоинства человека. Эти критерии в принципе можно разделить на два вида: идеальные и материальные.

К  первым относятся доброта, порядочность, оказание помощи, жалость и другие характеристики, которые опираются на мораль и духовность. 

Ко вторым — в первую очередь, материальное благосостояние, — то есть наличие у человека определенной суммы денег, новой иномарки, хорошего дома, престижной работы, большой зарплаты и т.д. В последнее время стали актуальными темы разговоров, которые чаще всего касаются именно материальной стороны жизни. Даже те разговоры, которые напрямую не связаны с миром благосостояния человека, в конце концов, сводятся к волнующему каждого из нас вопросу. Это действительно так: если спрашиваешь своего друга, брата, кого-либо о здоровье, то разговор естественно переходит к болезни, ее лечению и, таким образом, — к необходимости покупать дорогие лекарства, что не всегда по карману...

Конечно, сегодня дефицит «ласкового, доброго слова» в мире очевиден. В.В.Маяковский, предельно заостряя в своё время этот вопрос, заботясь неустанно о том, чтобы «не обмелели наши души», чтобы «в прогрызенной душе золотолапым микробом» не «вился рубль», был полон веры в человека, его будущее:

И он,

свободный,

ору о ком я ,

человек –

придёт он, верьте мне,

верьте!

Человек бескорыстный, с высоким чувством долга перед Родиной и народом, нравственный, совестливый, человечный и добрый, становится главным героем стихов и поэм Маяковского. Душа этого героя всё время в движении, в развитии. Шагая вместе с этим героем рука об руку, поэт чувствует себя причастным к великим свершениям на его родной земле. 

Читая стихи Маяковского, нельзя не заметить, не ощутить, не почувствовать красоту души лирического героя, его высокий нравственный, моральный облик.

Именно нам, живущим сегодня, Маяковский посвяти строки с предельной открытостью души и сердца:

Слушайте,

товарищи-потомки,

агитатора,

горлана-главаря,

Заглуша

поэзии 

потоки,

я шагну

через лирические томики,

как живой

с живыми говоря.

Я к вам приду…

Маяковский – певец своего времени, понимает свой долг перед настоящим:

И мне 

агитпроп

в зубах навяз,

и мне бы

строчить

романсы на вас –

доходней оно

и прелестней.

Но я 

себя 

смирял,

становясь

на горло 

собственной песне.

Высокое чувство долга, гражданская зрелость творчества помогали Маяковскому преодолевать неизбежные минуты тревожных раздумий и сомнений на многотрудном пути поэта-новатора, летописце новой эпохи.

Как никто другой, Маяковский имел полное право сказать и современникам, и потомкам:

Мне

и рубля

не накопили строчки,

краснодеревщики

не слали мебель на дом.

и кроме

свежевымытой сорочки,

скажу по совести,

мне ничего не надо.

Выше любых наград, любых похвал для Маяковского – признание нужности, полезности его поэтического слова.

«Во весь голос» - это произведение, которое можно поставить рядом со знаменитым «Памятником» А.С.Пушкина. Пушкин для Маяковского до конца дней остаётся высочайшей нравственной и художественной вершиной в русской поэзии. 

В стихотворении «Юбилейное» звучат нотки исповедального признания в любви к великому поэту. Это одно из лучших стихотворений в советской и мировой поэзии, посвящённых А.С.Пушкину. Как и Пушкин, Маяковский, его поэзия – это сама жизнь. Жизнь в её вечной, неустанной борьбе добра и зла, света и тьмы, радости и печали, рождения и смерти. Жизнь в её вечном обновлении и стремлении к совершенствованию. По этой жизни, охваченной свободой, стремительно и дерзко шагает полпред стиха Владимир Маяковский:

И я,

как весну человечества,

рождённую

в трудах и в бою,

пою

моё отечество,

республику мою!

«Своими быстрыми шагами Маяковский ушёл далеко за нашу современность и где-то там, за каким-то поворотом, долго еще будет нас ждать», — писала о поэте Марина Цветаева.

И я думаю, что сегодня мы как раз заворачиваем за тот поворот, за которым нас ждет В.В. Маяковский. 

Удивительную злободневность приобретают стихи поэта. Ответственность за все, что происходит в мире, личная ответственность перед самим собой, — вот что такое Маяковский, вот что жизненно важно сегодня. Основная проблема воспитания человека — это проблема веры, идеалов, святынь — проблема нравственности. В решении ее главное слово принадлежит самой жизни, реальностям нашего быта. 

Творчество В.В. Маяковского было чрезвычайно актуально для современников поэта, оно актуально и для нас, его потомков.

Его стихи, пройдя сквозь призму времени, не обесценились, а его «звонкая сила поэта» по-прежнему напоминает людям о том месте, которое занимает творчество поэта и гражданина Владимира Маяковского в нашем литературном наследии.

Литература

1. Бебутов Г.В.Маяковский встречает век двадцать первый: Статьи, воспоминания / Г.В.Бебутов. – Тбилиси, 1984.

2. Корнилов В,Н. Не мир, но миф / В.Н.Корнилов. – М,1986.

3. Эйхенбаум Б.М. О поэзии Маяковского/ Б.М.Эйхенбаум. – М,1987

.4. Цветаева М.И. Эпос и лирика современной России /Цветаева М.И.- М. 1932.