Виховна робота
з класним колективом
як умова особистісного зростання учня
Власенко Дарія Василівна
Стаж роботи класного керівника-24 роки
Опис досвіду роботи класного керівника
Сучасна школа, продовжуючи традиції Я. Коменського, побудована на класно-урочному принципі освіти. У такій системі стосунки учня і класного керівника є однією з головних умов розвитку класного колективу. Згуртованість учнівського колективу значною мірою залежить від особистісних якостей класного керівника, його освіченості, рівня інтелекту, культури, уміння спілкуватися з учнями, вчителями-предметниками, батьками, адміністрацією тощо (додаток 1) . Класний керівник повинен бути: по-перше, організатором цікавого та змістовного життя учнів, по-друге, кваліфікованим консультантом на різних етапах створення колективу по-третє, захисником дитячих сподівань.
В умовах сучасного гуманістичного виховання завжди намагаємося зрозуміти внутрішній світ учня, створити психологічний комфорт для дітей (любов і повагу вони повинні відчувати постійно), зрозуміти їхні проблеми, співпереживати, бути доброзичливим і тактовним . У побудові виховного процесу в класі за основу беру:
1) орієнтацію на загальнолюдські цінності;
2) розвиток моральних, інтелектуальних, мовних, естетичних здібностей у процесі творчої діяльності на основі вивчення потреб, інтересів та запитів учнів ;
3) ставлення до дитини як до особистості;
4) захист прав і свобод дитини.
Підлітковий період - етап дорослішання . І в цьому віці у дітей з’являється потреба бути учасником, а не лише свідком подій, прагнення заявити про себе вчинком. Тому за мету виховання ставлю:
- формувати освічену, здатну до самовизначення, самовдосконалення, самореалізації, особистість ;
- створити умови для розвитку творчого потенціалу особистості;
- виховувати цілісну особистість, якій притаманні доброта, гуманність, милосердя ,толерантність ,совість ,чесність ,порядність , правдивість, скромність, сміливість, повага й любов до людей.
У своїй роботі ставлю за мету реалізувати такі завдання :
- збереження соціального, духовного, психічного та фізичного здоров’я дитини;
- розвиток індивідуальних здібностей учнів шляхом організації колективних творчих справ ;
- залучення вихованців до активної ігрової діяльності ;
- формування згуртованого колективу та громадської думки в ньому.
Насамперед велику увагу приділяю національному вихованню учнів. Його головною метою є набуття учнями класного колективу досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, формування в них особистісних рис громадян Української держави – розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури .
У процесі організації різнопланових видів діяльності керуємося сучасними концептуальними підходами до організації виховної роботи з учнями.
( додаток 2,3 ).
Велику увагу приділяю організаційній діяльності та роботі з органами учнівського самоврядування. Саме учнівське самоврядування має особливе значення в організації та згуртованості колективу, у вихованні в учнів ініціативності. Вибори активу класу, розподіл доручень проводяться на демократичних засадах Класна система самоврядування виховує потребу в учнів у навчальній, спортивно-оздоровчій та суспільно-корисній діяльності (чергування кожної дитини в класі, догляд за кімнатними рослинами, збереження меблів , робота з упорядкування шкільного подвір’я). Тому діти живуть і працюють під девізом : " Працюючи сам – навчися поважати працю іншого ".
Планування роботи класного колективу (додаток 4) здійснюється на основі результатів діагностики, виявлення потреб, інтересів учнів з урахуванням загальношкільних виховних справ та традиційних класних свят складається на основі шкільних заходів та традиційних класних свят.
(додаток 5).
На мою думку, класні традиції – це те, що об’єднує колектив. У процесі підготовки та проведення Дня іменинника , Дня святого Валентина, свята захисника Вітчизни й 8 Березня кожен учень класу знаходить справу до душі, має змогу виявити свої здібності.
Усі творчі справи готуємо , проводимо та аналізуємо колективно. У класі створено творчу групу з 10 учнів, які є ініціаторами цікавих справ. Сюди входить і координатор – дівчинка творча, відповідальна. Вона – Колесник Катя - користується авторитетом серед однокласників і вже вдруге перемагає на виборах. Для окремих виховних справ пропонує і свої, власне складені сценарії. Цього року вона запропонувала ввести годину спілкування
" Розповідь про батьків ". З метою заохочення учнів до читання художньої літератури, було запропоновано однокласникам прочитати книгу Дж.К.Роллінг " Гаррі Поттер " і вибрати уривок для інсценізації. Так виникла ідея проведення Свята книги.
Постійно здійснюємо контроль успішності учнів, підтримуємо тісний зв’язок із учителями - предметниками. Якщо й виникають проблеми, намагаємося з’ясувати причини і допомогти подолати перешкоди у навчанні. У кінці кожного місяця відповідальні за навчальну діяльність виписують отримані учнями бали ( окремо на аркуш паперу, який вклеюють у щоденник вихованця) Це дозволяє школярам і батькам звертати увагу на те , з яких предметів потрібно підвищити успішність. З метою контролю відвідування учнями навчального закладу ведеться класний щоденник. Проводяться виховні справи , пов’язані з навчанням ( бесіди : " Учитися – твій обов’язок ", " Мій робочий день "; диспут " Чи потрібно сьогодні бути освіченою людиною?").На початку - невеликі експрес-іформації.
Учні класу (додаток 6)- ініціативні , активні, емоційні. Атмосфера в класі дружня, доброзичлива. Усі учні рівні між собою, неповаги до інших немає. Виховую їх бути чесними, справедливими, об’єктивними, доброзичливими, ввічливими. Думка інших для них є дуже важливою. З іншого боку, кожен – особистість зі своїм характером. Часом бувають впертими, непоступливими. Інколи особисте "я" бере верх, і тоді ці діти забувають про інших учнів класу. Найчастіше це спостерігається, коли відповідають на уроках. Організовано проведення годин спілкування : " Я та мій клас ", " Хто я ? Який ? " ; бесід : " Товариші чи друзі" , " Правила поведінки на перерві, уроці ". Проводилася рольова гра " Чарівний стільчик ".
Є в класі певна кількість неактивних дітей. Розмовляємо з ними індивідуально, переконуємо, залучаємо до різних видів діяльності, намагаємося навчити адекватно оцінювати власні вчинки та вчинки інших.
У класі навчаються обдаровані діти. Вони - активні учасники шкільних та міських конкурсів. Ці діти наділені талантами танцювати, співати, малювати, майстерно грати у футбол і баскетбол (команда дівчат і хлопчиків) . Вони не один рік займаються в гуртках центру творчості дітей та юнацтва ( танцювальний, живопису ), у дитячій спортивній школі. Для поліпшення роботи і розквіту таланту завжди в сценарій включаємо поетичні рядки, танцювальні номери, пісні наших вихованців. Вони - активні учасники загальношкільних свят ( День учителя, Новий рік, 8 Березня ).
Навчаю учнів бачити у всьому красу : в житті, довкіллі , поведінці людей, їхній зовнішності. Проводимо багато бесід про культуру поведінки, спілкування, зовнішній вигляд, красу взаємин з однолітками, друзями, батьками. Обов’язково в ході проведення виховної справи звертаю увагу на естетичну сторону підготовки. Щоб прилучити учнів до різних видів мистецтва, організовуємо екскурсії
З метою цілеспрямованого формування ціннісного ставлення до мистецтва, формування художньо-естетичної культури особистості нами розроблено програму виховання в учнів почуття прекрасного, розвитку вміння вирізняти красиве і потворне, творити прекрасне, яку назвали " Джерела гармонійної краси " (додаток 7). Її реалізацію розпочнемо в цьому навчальному році.
Вважаю , що здоров’я дитини – найголовніше. Тому на кожній перерві провітрюється клас, на великих перервах чергові роблять вологе прибирання, керуючись девізом : " Чиста - запорука здоров’я". Діти проходять обов’язкове медичне обстеження. Контролюю разом з учителями фізичне та трудове навантаження на дітей, які звільнені від цих занять , а також - ослаблених
внаслідок хвороби.
Організовуємо прогулянки з дітьми до річки, в парк, обов’язково ходимо в походи весною і восени. Відпочиваємо, граємо в різні ігри. Традиційною для класу є гра " Знайди скарб ". Тепер , коли діти купляють шкідливу для організму їжу, регулярно проводимо бесіди : " Корисна їжа і здоров’я ", " Здоровим будь !". Планується проведення таких виховних справ : " Дія нікотину на організм людини " , " Про шкідливість алкоголю ", тренінги за програмою "Діалог " , зустріч з лікарем – наркологом.
Глибоко переконана, що творчу особистість виховує все : і стіни, в яких вона перебуває, і люди, з якими спілкується. Вважаємо, що якщо навколо дітей квіти, картини, красиві меблі, чистота, то не захочеться штовхнути ногою двері, кинути сміття, щось поламати – адже до створення всього цього долучився кожен. Тому, зустрічаючись з батьками на зборах, у процесі індивідуальної роботи завжди стверджую : маємо спільно зробити клас таким, щоб він став для дітей другою домівкою. І дійсно це так. Наша класна кімната – затишна, світла, озеленена, чиста, сучасно відремонтована, із сучасними меблями. І все це завдяки спільній роботі класного керівника, батьків та дітей. Один раз на семестр (за потреби – більше) проводяться батьківські збори, щомісячно – зустрічі з батьківським комітетом, постійно – індивідуальні бесіди. Щорічно обирається (або залишається) батьківський комітет, представники громадської та шкільної ради. Батьки класу беруть активну участь у загальношкільних зборах. Крім питань про успішність та поведінку, організаційних, проводяться бесіди та лекції на такі теми :
" Підліток, його емоції та почуття ", " Спілкування підлітків з дорослими й однолітками ", " Батьківський авторитет – могутня сила виховання ". Обов’язково проводимо опитування батьків (усно і письмово).
У роботі класного керівника виходжу з того, що дитинство – це не підготовка до життя, а саме життя. Намагаюся допомогти вихованцям пізнати самих себе, розвивати життєві компетенції. З цією метою використовуємо різні засоби психолого-педагогічної діагностики (додаток 7).
Додаток
Концептуальні підходи до визначення змісту виховання у підлітковому віці
Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави , інших людей, самої себе, праці , природи , мистецтва. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості , суспільства, держави, нації.
1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, правосвідомість , політична культура та культура міжетнічних стосунків.
У підлітковому віці виховується духовно осмислений , рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.
2. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності , чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим , тактовності, ввічливості; здатності прощати і просити вибачення , протистояти проявам несправедливості, жорстокості.
У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками , розширюється сфера соціального спілкування , засвоюються соціальні цінності , формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки.
3. Ціннісне ставлення до себе виступає важливою умовою активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючій особистості вміння цінувати себе як носія фізичних , духовно – душевних та соціальних сил.
а) Ціннісне ставлення до свого фізичного " Я " .
Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя , розвиток зібраності , фізичної готовності до навчання , вміння позитивно оцінювати свою зовнішність, поставу, розвиток рухових здібностей, вміння цікаво проводити вільний час , формування високої рухової активності , позитивних звичок .
б) ціннісні ставлення до свого психічного " Я ".
У підлітковому віці в учнів виховується вміння спостерігати за собою , аналізувати перебіг своїх думок і переживань , зіставляти з ними свої вчинки. У цьому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження , з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки.
4. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках : усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи ; почуття особистої причетності до збереження природних багатств , відповідальності за них ; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою ; поводитися компетентно , екологічно безпечно.
У підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі , ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий , ніж з усіма "значущими іншими " .
5.Ціннісне ставлення до праці - це усвідомлення дітьми соціальної значущості праці , розвинену потребу в трудовій активності , ініціативність, схильність до підприємництва , готовність до творчої діяльності . У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві .
6.Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції , широкому спектрі естетичних почуттів , в діях і вчинках , пов’язаних з мистецтвом. У підлітковому віці мистецтво використовується як засіб духовного становлення, пізнання свого внутрішнього світу.
Додаток
Опитувальник " Ідеї, пропозиції виховних справ у класі "
Щоб врахувати бажання і пропозиції учнів щодо організації й проведення виховних справ, класний керівник пропонує школярам висловити свої думки, продовживши речення.
1. Я люблю займатися …
2. У минулому році я із задоволенням брав(ла) участь у проведенні таких виховних справ : …
3. Я не брав(ла) участі у …
4. Цього року із задоволенням узяв(ла) би(б) участь у …
5. Я міг(ла) сам(а) провести такі цікаві справи : …
6. Хотів(ла), щоб у класі постійно проводились…
7. Маю бажання поспілкуватися з однокласниками на тему …
8. Мої пропозиції, ідеї стосовно
а) оформлення класного куточка;
б) озеленення, естетичного вигляду класу;
в) придбання предметів ігрової діяльності;
г) проведення організованого дозвілля (екскурсій, походів, зустрічей);
д) щорічного проведення свята для батьків;
е) проведення інтелектуальних, художньо-естетичних програм.
Додаток
Опитувальний аркуш для батьків "Ми і школа"
З метою виявлення ставлення батьків до школи і їхню можливу співпрацю, класний керівник пропонує заповнити опитувальний аркуш.
1. Як часто ви можете бувати в школі?
2. Чи можете допомагати класу?
3. Які ваші захоплення можуть стати в нагоді класному керівникові?
4. Яку роль ви хочете виконувати в роботі батьків класу?
(Оберіть один-два пункти.)
а) Допомагати в підготовці заходів;
б) оформлювати клас та місце проведення заходів;
в) брати участь у конкурсах;
г) бути ведучим свят;
д) бути глядачем;
є) організовувати зустрічі з цікавими людьми;
ж) організовувати екскурсії;
з) супроводжувати дітей під час екскурсій;
и) фотографувати дітей на свята;
і) керувати гуртком, клубом, секцією;
к) створювати бібліотеку класу;
л) брати участь у веденні " літопису класу ";
м)вести табель успішності класу;
н) відвідувати уроки з метою контролю успішності учнів;
о) підбирати матеріал для батьківських зборів;
п) виступати з доповідями на зборах;
р) відвідувати хворих дітей;
с) керувати роботою батьків;
т) збирати гроші та доцільно розподіляти витрати;
у) керувати господарською діяльністю;
ф)доглядати за квітами;
х) надавати допомогу в ремонті класу;
ц)чергувати в школі.
Анкета для батьків "Моя дитина"
Класний керівник пропонує батькам дати усні відповіді на запитання.
1. Як ви вважаєте, чи знаходить ваша дитина підтримку та взаєморозуміння в сім'ї?
2. Чи зможе ваша дитина відверто розмовляти з вами, якщо зіткнеться з життєвими труднощами, чи буде радитися з приводу особистих проблем?
3. Чи цікавиться син (дочка) вашою роботою?
4. Чи знайомі ви з друзями своїх дітей?
5. Чи бувають вони у вас удома?
6. Чи беруть діти участь у домашньому господарстві?
7. Чи є у вас із дитиною спільні інтереси й захоплення?
8. Чи перевіряєте ви виконання домашніх завдань?
9. Як часто ви переглядаєте щоденник своєї дитини?
10. Чи беруть участь ваші діти у підготовці сімейних свят?
11. У "свої " свята діти хочуть бути з вами чи з друзями?
12. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книги?
13. Чи обговорюєте переглянуті телепередачі та кінофільми?
14. Чи бувають у вас сімейні екскурсії до театрів, музеїв, на виставки та конкурси?
15. Чи організовуєте ви сімейні прогулянки, походи?
16. Чи надаєте ви перевагу проведенню відпустки разом із дітьми?
Тест для батьків
"Хто ви для свої дитини: батько (мати) чи приятель (ка) ?"
Класний керівник пропонує батькам обрати варіанти відповіді.
(Кожна відповідь оцінюється певним балом: а — 0,6 — 1, в — 2,г —3).
1.Ваша дитина вимагає перемкнути телевізор з показу фільму, який вам подобається, на музично-розважальну програму. Що ви зробите?
а) Виконаєте прохання і подивитесь разом ТВ-шоу;
б) відповісте, що доведеться почекати, поки закінчиться фільм;
в) пообіцяєте купити ще один телевізор;
г) запишете фільм на відео, а дитині дозволите подивитися програму.
2.Кого ви бачите у своїх дітях?
а) Людей, рівних собі;
б) тих, хто зможе допомогти вдруге пережити молодість;
в) повноцінних особистостей;
т) тих, кому необхідні ваші добрі поради.
3.Яку зачіску ви носите?
а) Таку, що більше личить;
б)сучасну;
в) схожу на зачіску улюбленої зірки;
г) схожу на зачіску вашої дитини.
4.Як ви вдягаєтеся?
а) Наслідуєте стиль естрадної зірки, яка вам подобається;
б) намагаєтеся дотримуватись агресивного стилю, бо вважає те, що це допоможе встановити більш тісний контакт із дитиною;
в) обираєте той одяг, який вам пасує;
г) наслідуєте молодіжну моду, тому що так ви відчуваєте себе молодшим.
5.Як ви діятимете, коли побачите, що ваша дитина зробила пірсинг (проколювання)?
а) Вважатимете, що це особиста справа дитини;
б) станете кепкувати;
в) скажете, що це модно, адже не хочете видатися старомодним;
г) також зробите собі пірсинг, щоб скласти своїй дитині компанію.
6.Якою буде ваша реакція, коли син (дочка) ввімкне музику на
повну гучність?
а) Продовжите робити свої справи;
б) зменшите гучність;
в) скажете, що музика чудова, хоча вона вам дуже заважає;
г) почнете кричати і вимкнете музику.
7. Як ви поводитеся під час суперечки з дітьми?
а) Рідко визнаєте свої помилки, 66 боїтеся, що діти стануть нехтувати вашою думкою;
б) змінюєте свою позицію, тому що подальша суперечка не має сенсу;
в) дозволяєте дітям залишити за собою вирішальне слово;
г) визнаєте правоту дітей, якщо це дійсно так.
8. Як ви вчините, якщо діти запросять у гості своїх однолітків?
а) Залишите їх на самоті: хай роблять, що заманеться;
б) складете їм компанію, тому що прагнете бути з ними на рівних;
в) запитаєте гостей, чи вважають вони своїх батьків такими ж веселими, як ви;
г) не втручатиметеся, але дасте зрозуміти, що ви завжди поруч на випадок, якщо щось трапиться.
9. Що ви зробите, коли діти, збираючись на дискотеку, не запросять вас піти з ними?
а) Не здивуєтеся, тому що вони знають, як вам важко витримувати гучну музику;
б) засмутитеся, тому що хотіли потанцювати разом із ними;
в) образитеся через те, що діти не схотіли розділити з вами свої веселощі;
г) засмутитеся, тому що хотіли покрасуватися в модних джинсах з металевими прикрасами.
10. Що примушує вас поводитися так само, як і однолітки ваших дітей?
а) Бажання бути з дітьми у гарних стосунках;
б) прагнення приховати різницю у віці;
в) бажання розважитися в сімейному колі;
г) природня веселість.
11. Як ви поводитеся зі своїми дітьми?
а) Як із дорослими;
б) як із маленькими;
в) по-дружньому;
г) традиційно.
Обробка результатів.
36—25 балів. Ви, мабуть, вважаєте, що весело проводите час із дітьми, прагнете бути з ними на рівних у всьому. Часом ви перебираєте міру, взявши на себе роль приятеля власних дітей. Бути просто другом недостатньо. Діти вимагають керівництва. Вам треба зрозуміти, що з різницею у віці нічого не вдієш, що ви — батько (мати) і маєте забезпечувати своїх дітей усім необхідним.
24—14 балів. Ваші діти не розуміють, як їм поводитися з вами. Інколи ви буваєте поступливими, а деколи, якщо це потрібно вам, обираєте позицію суворого батька. Рано чи пізно ви захочете наполягти на своєму в чомусь важливому, викликавши у дітей гнів, нерозуміння та розгубленість. Якщо ви не зайшли ще занадто далеко і можете припинити "гру в приятеля ", то покажіть дітям зразок зрілої та відповідальної поведінки. Не хвилюйтеся, діти все одно вас любитимуть.
1З—0 балів. Ви намагаєтеся оцінити мінливість настрою своїх дітей, зрозуміти їхні потреби, хоча інколи поступаєтеся їм. У цьому
немає нічого поганого, тому що ви достатньо розумні та знаєте, як
будувати стосунки з донькою (сином) на ваших умовах. Суперечки
трапляються, але діти люблять і поважають вас. Вони знають: ви
надійний та люблячий батько (мати). На вас чекає сімейне щастя,
яке витримає всі проблеми.
Додаток
Анкета " Я і колектив мого класу "
Класний керівник пропонує учням дати письмові відповіді на запитання
1. Чи є колектив у твоєму класі ? Чим це можеш довести ?
2. Які мрії, думки об’єднують тебе і твоїх однокласників ?
3. Чого ви досягли в класі спільними зусиллями ? Яку особисту участь ти взяв у здійсненні цих справ ?
4. Чи є у класі пасивні, байдужі учні ? Що треба, на твою думку, зробити, щоб залучити їх до колективного життя ?
Анкета " Твоя моральна поведінка "
Проводиться усне опитування учнів
1. Які моральні риси особливо цінні в людині ?
2. Як ти вчиниш, якщо при тобі висловлюються нецензурними словами однолітки ?
3. На кого хотів би бути схожим за характером ?
4. Чи вважаєш ти себе чесною людиною ?
5. Що подобається у твоєму другові ( подрузі ) ?
6. Які моральні проблеми тобі дуже хотілося б обговорити у класі ?
7. Що тобі найбільше не подобається у власній поведінці ?
8. Чи вважаєш ти свій клас дружним ?
9. Чи говорять тобі про твої недоліки товариші ? Про які саме ?
10. Чого тобі найбільше хочеться :
- жити за принципом " Ти – мені, я – тобі " ;
- завжди безкорисно робити людям добро ;
- жити, не працюючи, у своє задоволення .
11. Як діють у твоєму класі, коли вчитель прагне виявити призвідника " НП " :
- примушують його самого зізнатися ;
- не видають товариша ;
- по секрету повідомляють вчителеві винного ;
- відкрито критикують винного ;
- беруть чужу вину на себе ;
Опитувальник "Стан здоров'я і самопочуття"
Класний керівник пропонує обрати один із варіантів відповідей (а, б, в) і записати його на окремому аркуші паперу.
1. Як ти діятимеш, якщо побачиш, що не встигаєш підійти до автобуса, який цієї миті спинився на зупинці?
а) Швидко бігтимеш, щоб наздогнати його;
б) пропустиш автобус і почекаєш; на наступний;
в) прискориш хід, можливо, водій зачекає на тебе.
2. Чи підеш ти в похід з людьми, значно молодшими за тебе? !
а) Ні, адже ти не ходиш у походи;
б) так, якщо вони тобі симпатичні;
в) підеш, але не дуже охоче, тому що це втомлює.
3. Чи втрачаєш ти енергійність і бажання займатися цікавою справою ввечері, якщо позаду лишився "важкий" день?
а) Зовсім ні;
б) бажання зникає, але ти не відмовляєшся від задумів , сподіваючись, що втрачені сили відновляться;
в) так, адже максимальну насолоду від цікавої справи можна отримати лише після відпочинку.
4. Як ти ставишся до турпоходу всією родиною?
а) Тобі подобається, тому що підготовча робота лягає на плечі інших;
б) ти із задоволенням приєднуєшся до всіх;
в) прагнеш спробувати хоча б один раз, аби відчути, як почуватимешся в цьому поході.
5. Що ти найчастіше робиш, утомившись?
а) Лягаєш спати;
б) п'єш чашку міцної кави;
в) довго гуляєш на свіжому повітрі.
6. Що є важливим для підтримки гарного самопочуття?
а) Смачна їжа, ласощі;
б) постійна рухливість;
в) відсутність втоми.
7. Чи вживаєш ти ліки?
а) Ні, не вживаю навіть під час хвороби;
б) лише іноді;
в) так, уживаю.
8. Яким стравам ти віддаєш перевагу?
а) Гороховому супу з м'ясом;
б) смаженому м'ясу та овочевим стравам;
в) тістечкам із кремом або збитими вершками.
9. Що для тебе має найбільше значення на відпочинку?
а) Комфортні умови проживання;
б) смачна їжа;
в) можливість займатися спортом.
10. Чи відчуваєш ти зміни в погоді?
а) Відчуваю себе хворим за декілька днів до зміни погоди;
б) ні, не відчуваю;
в) так, якщо втомлююсь.
11. Як ти почуваєшся, якщо не виспався?
а) Погано;
в) усе валиться з рук;
в) так до цього звик, що вже не помічаю цього.
Більше 80 балів. У тебе відмінне самопочуття і здоровий організм. Очевидно, що ти прибічник здорового способу життя. Тримай так і надалі!
Від 50 до 80 балів. Ти буваєш роздратованим і втомленим. Іноді на твої плечі лягає важкий тягар. Безумовно, тобі необхідно вже сьогодні починати дбати про своє здоров'я.
Менше 50 балів. Ти дуже завантажений, можливо, через це ти не слідкуєш за своїм здоров'ям. Подбай про свій фізичний стан, і всі твої справи підуть на лад.
Якими є потреби та інтереси сучасних дітей
Діяльність педагога - це безмежне поле, яке потребує виснажливої, але творчої праці і обдаровує щастям творення людини. Щодня - пошук , щодня -несподіванки, то прикрі, то радісні , щодня - відкриття , які неможливі без натхнення. У виховній роботі чимало труднощів. Дбаючи про наше майбутнє, про майбутнє наших дітей, вчителі, батьки, класні керівники працюють разом, засіваючи в дитячих душах любов, повагу, людяність, віру в себе, в добрих людей. Це дуже складна і відповідальна справа. Вона потребує щоденної роботи, контролю, великої відданості і глибокої поваги до своїх вихованців. Час спливає, діти ростуть, змінюються.
Як добре ми знаємо сучасних дітей ? Цікавимося їхніми інтересами ,
уподобаннями від щирого серця чи з обов'язку ? Чи завжди ми спочатку
аналізуємо мотиви вчинку, а потім приймаємо рішення ? Часто ми запитуємо у дітей : що хочете ви ?
У 8 класі було проведено опитування учнів " Потреби та інтереси підлітка ". В ньому взяло участь 20 школярів. Вони дали відповіді на такі питання :
1. Чи вважаєш ти себе сучасною людиною ?
2. Чи можеш так само стверджувати про своїх
а) друзів;
б) знайомих;
в) батьків.
3. Чого, на твою думку, найбільше потребує сучасний підліток :
а) матеріального забезпечення ;
б) розваг, спілкування;
в) освіти, вихованості.
4. Чи потребуєш особисто ти
а) уваги ровесників;
б) уваги старших за віком;
в) розуміння батьків;
г) розуміння вчителів;
д) гідного ставлення до себе;
е) любові від оточуючих тебе людей;
є) матеріального забезпечення;
ж) спілкування; розваг;
з) розваг;
и) покращення фізичного здоров’я;
і) духовності.
5. Чи цікавишся ти
а) навчанням;
б) читанням художньої літератури;
в) класичною музикою;
г) сучасною музикою;
д) спортом;
е) інтелектуальними іграми;
є) комп’ютерними , мобільними іграми.
6. Звідки дізнаєшся про події у світі та новини :
а) з газет і журналів;
б) телебачення;
в) від батьків, знайомих, друзів,соціальних мереж.
7. Твоє ставлення до алкоголю, куріння, наркотиків :
а) позитивне;
б) негативне;
в) не визначився.
Усне опитування дало такий результат : багато дітей хочуть уроків інформатики , більше занять з фізкультури, кращі оцінки успішності, мати усі підручники; частина дітей потребує справжніх , справедливих друзів , спілкування. Одиниці писали про бажання мати батька, покращення стосунків з батьками. Потреба також у наявності вільного часу для улюблених справ , кожен місяць брати участь у виступах , і лише двоє написали , що потреб у них немає.
Чим же цікавляться мої діти ? З їхніх слів , комп'ютером ( іграми ) , мобільним телефоном ( музикою, іграми ) , східними танцями, плетінням бісером, малюванням, спортом ( футболом, баскетболом ) , спілкуванням з друзями, сучасною музикою. Приємно було чути про зацікавлення поглибленим вивченням історії , біології , літератури. Фактично, кожна дитина назвала улюблені види своєї діяльності . Звичайно , в їхньому житті є те, що вони не називають.
Люблять їздити на екскурсії. Щоразу екскурсоводи оточені моїми цікавими дівчатками, у яких завжди безліч запитань. Приємно, що купляючи собі сувеніри, щось дарують на згадку і екскурсоводу.
На мою думку , у школі діти потребують заохочення. Це викликає у них почуття задоволення, бажання ставати кращими . А ще більшої уваги до кожного. Дитині є чим поділитися, розказати. Через зайнятість батьків , вони хочуть говорити з учителем. Потребують від дорослих і визнання самостійності. Особливо прагнуть справедливості. І, звичайно, дітей треба хвалити. Дівчаткам говорити , якими вродливими вони стають, а хлопчикам - сильними , дорослішими.
Інколи діти потребують навіть у складних ситуаціях не покарання, а бесіди, не крику, а спокійної розмови. Наше сьогодення є поганим помічником у вихованні оптимізму і радісного світосприймання. Діти хочуть жартувати , а ми сердимось. Але ж дотепні , життєрадісні , веселі діти вражають нестандартністю , гнучкістю мислення . Виховання почуття гумору у дітей передбачає розвинути у них здатність не боятися бути смішним, закомплексованим, не таким , як усі, а також уміння посміятися над собою . підходити до труднощів з посмішкою. Звичайно , звертається увага на якусь окрему рису характеру : плаксивість - " Одну плачуть з горя, інші - від радості, треті - зранку " ; неуважність - " Одні сплять на спині, другі - на боці, а треті -на уроці" ; тим , що підказують - "Закрий вікно, якщо не можеш закрити рота ". Зарубіжні дослідники Д.Нольте, Б.Ховард стверджували : якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе, якщо її постійно соромлять, вона навчається відчувати провину. А якщо учень перебуває в умовах толерантності, він навчатиметься терпимості. Якщо його підтримують, він стає впевнений у собі. Тому класний керівник повинен докласти усіх зусиль, щоб життя дітей у класі, школі було цікавим і змістовним, по можливості, до їхніх потреб.
Може , це і дивно , але я думаю, що класний керівник повинен чогось або когось боятися. Адже таке корисне почуття побоювання є маленьким гвинтиком у механізмі творчості. Тоді діти ніколи не зазиратимуть до " сусіднього класу і не казатимуть словами заздрості : " А в них краще та цікавіше " , а навпаки - зможуть пишатися тим , що в них такий " класний "
класний керівник , і вважатимуть , як їм пощастило, що вони навчаються саме в цьому класі.
День святого Валентина
Мета : виховання у підростаючого покоління бережливого ставлення один до одного, прагнення до красивих стосунків.
Оформлення : плакат " З днем закоханих ".
Хід свята
Вступ .
Ведучий. Любити людину — це велике щастя і відповідальність, це постійне очікування та жертовність, це безмежне розуміння та бажання принести коханим трепетну мить радості.
Ведуча.
Любов — не кара, але й не гра.
Вона не квітка, що зів’яне швидко.
Любов — це дар. І Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
Ведучий. Отже, сьогодні, 14 лютого , День святого Валентина — день закоханих . А яка ж історія цього свята?
Ведуча. А історія свідчить, що в третьому столітті нашої ери римський імператор видав наказ , який забороняв чоловікам одружуватися , адже їх обов'язок — бути хоробрими воїнами. Молодий єпископ Валентин, порушуючи імператорський наказ, таємно вінчав закоханих. За порушення імператорського наказу єпископа Валентина було кинуто у в'язницю, а потім страчено. Перед стратою, 12 лютого, Валентин послав коханій дівчині прощальну записку з короткою фразою: " Від Валентина" . Дата смерті священика, який став на захист закоханих , дала початок святкуванню Дня святого Валентина — свята всіх закоханих, свята краси, молодості , чарівності, романтики.
Ведучий .Отже, ми вітаємо всіх закоханих до безтями людей . Бажаємо вам незгасимого кохання, високого почуття відповідальності, вірності , солодких та приємних спогадів про найчистіші почуття.
Ведуча. Чудовий звичай вітати коханих, єдиних , бажаних саме 14 лютого поширився в усьому світі . Кілька років тому він прийшов до нас , мабуть, від найближчих сусідів-поляків. До речі , у Польщі в День закоханих прийнято надсилати листівки з привітаннями «Валентин» і частувати одне одного печивом у вигляді сердець. А 14 лютого у США діти вітають вчителів, начальників - підлеглі, один до одного . Валентинів День в Америці не лише свято кохання, й свято доброго тону. Який би дарунок ви не отримали чи не вручили комусь, головне , щоб це було зроблено з любов'ю. І ми вітаємо вас зі святом . Кохання вам.
Конкурсна програма
Вибір пар :
1.Валентин обирає пару сам.
2.Одна пара – по кількості валентинок.
3. Інші пишуть на аркушах собі пару. У кого співпаде, ті беруть участь.
Вибір журі.
Ведучий . Для проведення І туру нашої гри кожному учаснику - папір і ручку. За кожну правильну відповідь по 1 балу.
Гра називається "Як ми знаємо один одного ?" ( сідають так, щоб не бачили один одного )
1. Як звуть маму дівчини ?
2. Як звуть батька хлопця ?
3. Яка улюблена пора року дівчини ?
4. Яка улюблена страва хлопця ?
5. Яка улюблена квітка дівчини ?
6. Яке улюблене число хлопця ?
7. Яке хобі у хлопця ?
8. Який улюблений фільм дівчини ?
9. Яке улюблене ім’я дівчини у хлопця ?
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер пройдемо тестування .
У вас у кожного є номерки : 1, 2, 3.
Я ставлю запитання і даю три відповіді. Ви піднімаєте номер тієї відповіді, яку обрали. Якщо номери у пари співпадають, їм присуджується 1 бал.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. Наступний конкурс "Квіти для коханої".
Умови :
Дівчина пише на листку свої улюблені квіти ( 5 назв ).
Хлопець уявно вибирає букет для неї, називаючи улюблені квіти дівчини. Чим більше співпаде, тим більше балів.
Ведучий. А тепер конкурс для дівчат. Він називається "Що означає мій погляд ?"
Дівчата отримують конверти з завданням. Мімікою та незначними рухами вона повинна показати це завдання хлопцеві, а він – відгадати.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер конкурс для хлопців "Упізнай мою руку".
Кожен хлопець уважно роздивляється руку своєї дівчини. Потім ми йому хусткою закриваємо очі і він повинен знайти її серед інших. Кому це вдається, той отримує 1 бал.
А тепер гра "Розбите серце".
У цій скриньці знаходяться розділені навпіл серця. Ви повинні знайти свою половинку. Яка пара це зробить – її перемога.
Ведучий. Наступний конкурс на увагу. Кожна дівчина уважно розглядає свого хлопця, потім дівчата виходять.
А ми міняємо щось у їх зовнішності. По черзі кожна дівчина заходить, оглядає хлопця і знаходить різницю. Якщо вдається – 1 бал.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер поговоримо про кохання. Адже все починається з поглядів, легеньких штурханців, записочок на уроках, смішних розмов на перервах. А ще це почуття надихає писати вірші. Я пропоную дівчаткам слова, з якими вони повинні скласти вірш .
кохання — бажання
стрілець — гаманець
Наприклад : Я поет кохання,
Людина бажання.
За гороскопом стрілець
Та маю , на жаль,
Пустий гаманець.
Ведучий.
Сьогодні - день закоханих. І останній конкурс називається "Освідчення в коханні". Звичайно, це зроблять хлопці. Отже, кожен учасник повинен придумати , як він буде освідчуватися у коханні своїй обраниці. А журі визначить найкращого.
Ведучий. Слово журі. Ви повинні визначити найкращу пару і присвоїти їм титул Валентина і Валентини .
( Вручення дипломів і листівок , решті – дипломи )
Вибір пари – глядацьких симпатій.
Ведучий. На закінчення нашого свята ми хочемо привітати переможців , а для всіх вас прозвучить поезія.
( Читає класний керівник )
Нас давит повседневных дел рутина
И видно , не случайно в феврале
Мы думаем о счастье и тепле,
Встречая день святого Валентина.
Но если вас не радует погода
И лица окружающих грустны,
Откройте вашу душу для весны,
Она придёт в любое время года !
Пусть нелегко гармонию найти
В нелегких буднях безумной карусели,
Мы вам желаем достиженья цели.
И пусть любовь согреет вас в пути !
Класний керівник пригощає всіх печивом "Амурчики ". Всі задумують бажання і з’їдають його .
Література : Сидоренко П.М. День святого Валентина // Все для вчителя . – Лютий 2004 . - №2 . – С. 17
Свято " Мамине слово , мамина пісня …"
Мета : виховувати в дітей почуття любові і поваги до найріднішої людини – матері, навчати їх бути добрими , уважними , шанувати, поважати своїх батьків.
Оформлення : плакат " Мамо моя ! Найрідніша у світі людина …", надувні кульки, екібана ( 2 ).
Технічні засоби : магнітофон, мікрофон.
Музичне оформлення : запис пісні " Красивая любов ", " Мама ", музика для виконання брейк-танцю.
Хід свята
Учитель. Сьогодні ми з вами зібралися, щоб найкращі слова любові й вдячності сказати про рідних , найдорожчих людей – про своїх мам.
У нас багато гостей. Однак найпочесніші гості – наші мами. Шановні мами ! я почула багато хороших слів про вас з уст ваших дітей. І сьогодні не випадково наша зустріч називається " Мамине слово, мамина пісня …". Ваші сонечка - діти , а мої учні, безумовно , готувалися до зустрічі з вами. Ми хотіли дізнатися про вас якнайбільше – про ваші улюблені вірші, пісні , про ваші захоплення. Тому наші найперші слова – вітання вам , любі мами, від ваших дітей.
1-й учень. Рідна матінко ! Яке добре твоє щире серце , які лагідні очі , яке миле обличчя !
1-а учениця. Не раз мамі , може, й нездужалось, але вона цього не виявляла, до дітей завжди всміхалася.
2-й учень. Ніхто в цьому світі не зігріє тебе так, як мама.
2-га учениця. Мама! Найдорожче слово в світі,
Де б не був ти, що б ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
( пісня " Мама" )
3-й учень.
В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,
Не забудь — вона завжди в тобі,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, світ оцей люби.
3-тя учениця. Мамо, матінко -материнко!
Припадаю до ваших ніг.
Я — малесенька ваша частинка,
Радість ваших натруджених днів.
1-й учень. Світло ваших ночей безсонних,
Свіжий подих п'янкої весни,
Доброта ваша, мамо, бездонна
Колисала дитячі сни.
2-й учень. Ми зростали у вас біля серця,
На долонях ваших мужніли.
Ви для нас засвітили сонце,
Щоб життям воно вашим горіло.
( Танець дівчат)
1-ша учениця.
Можна у світі чимало зробити,
Перетворити зиму на літо,
Можна пізнати все таємниче
Та підкорити далеч космічну.
2-га учениця. Можна характер свій подолати,
Штурмом науки вершини узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі,
Тільки без мами — не можна нізащо!
Учні (разом).
Все найдорожче, що є тільки з нами, —
Все починається з нашої мами.
(Звучить пісня )
4-й учень. Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі?
5-та учениця. Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без принуки?
5-й учень. Чи є в світі що щиріше.
Як серденько мами,
Яке б'ється для дитини
Днями і ночами?
1-ша учениця. Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини від ночі до рана?
(Звучить пісня.)
Ведучий :
Кожен з нас добре знає своїх бабусь та дідусів, цих невтомних трудівників. Вони люблять нас, своїх онуків, поділяться з нами навіть останньою краплиною води, передають всі свої знання і вміння.
Цей вірш я хочу присвятити своїй бабусі ( ім’я ) та всім бабусям нашого класу.
Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір ,
Її обличчя любе, її ласкавий зір .
Замислиться бабуся, зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється , ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше сподобались мені
Її ласкаві руки, умілі та міцні.
Оцій руці хорошій робота неважка,
Бо в’яже, варить, пише бабусина рука.
Буває , щось пошиє – ви скажете : краса !
Вона робити вміє, ну , просто чудеса !
І я бабусі руки цілую залюбки.
Вони немов співають , розказують казки.
Я слухаю бабусю і вся , немов у сні.
Розумні , ніжні руки, умілі та міцні.
Частівки
Група дівчаток виконує
Починаєм , починаєм , веселіш, гармонія ,
Кажуть всі , що ми співаєм краще філармонії
Всі говорять, що я чемна дівчинонька Настя,
Бо я ж вдачею в бабусю Тетяну вдалася.
Ой, бабусенько рідненька, скажи чи бувало,
Що до діда ти в садочок ввечері тікала ?
Ой, бабусю ріднесенька, будь зі мною щира,
Розкажи, як ти таємно дідуся любила.
Я, бабусю, вже доросла й хочу усе знати,
Чи колись тебе маленьку била твоя мати ?
А моя бабуся Люба – майстер нам всі руки :
Пере , шиє, вишиває й догляда онуків.
І ще зовсім не світає, ще сонце не сходить,
А бабуся наша Надя вже снідать приносить.
Ой, бабусі, наші милі, сонечка ясненькі,
Хочем ми, щоб ви були завжди молоденькі.
Хлопці виконують брейк – танець
1-й учениця . Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми зможемо для матері зробити
2-а учень. Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.
Я по собі давно вже знаю сам,
Як часто маму стомлюють печалі.
3-й учень. Спасибі нашим матерям
За все під небом миру,
Вони життя дарують нам,
А ми їм — вдячність щиру.
4-та учениця. Спасибі вам говорим знов
За вашу ласку і любов.
5-й учень. Зичить усім мамам сьогодні наш клас,
Щоб добро і щастя не минули вас.
Література : Васючка З. Мамине слово , мамина пісня // Шкільний світ .- Липень, 2005. - № 25-28. - С. 60-63
Висновки
Досвід приходить не зразу, його набувають з роками. Особливо вагоме значення він має у діяльності класного керівника, адже від того, як вчитель може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність виховного процесу.
Класний керівник – це в першу чергу керівник учнівського колективу дітей, що разом навчаються. Серед вчителів-предметників тільки класний керівник безпосередньо займається вихованням учнів. Тому ця робота, що зовні малопомітна, що фактично не має критеріїв оцінки, насправді є однією з найважливіших в результатах роботи школи як державного інституту. Кожен педагог-предметник, педагогічний колектив школи в цілому докладають рук до цієї справи, але повсякденно з учнями – класний керівник.
Моя участь в цьому – це мій вклад в загальну справу.
Вивчити власну виховну діяльність – значить перед усім розкласти її на складові частини, зрозуміти з чого вона складається. Це не просте завдання, потрібно все проаналізувати, оцінити найдрібніші деталі своєї роботи.
Одне те, що потрібно відійти хоч на крок і подивитись на себе й своїх учнів, їх батьків зі сторони, узагальнити по можливості всі аспекти своєї роботи – принесе певну користь як для мене – педагога і класного керівника, - так і моїм дітям.
Моя позиція.
Як же виховати дитину, щоб оцінка за цю справу була відмінною? Це питання я поставила перед собою тоді, коли прийшла працювати до школи.
Саме тут, в цих стінах, зростають ті, кому жити та створювати майбутнє. Я думаю, що мої вихованці стануть новою українською елітою – моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою. Я мрію виховати людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії із світом, із власним серцем. Це й стало провідною ідеєю моєї роботи.
Щоб моя мрія стала реальністю, мета та виховні завдання спрямовані на:
утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування морально-етичних якостей;
формування високої художньо-естетичної освіченості особистості, формування у підростаючого покоління інформаційної культури, погляду на книгу та інші види інформації як на важливий засіб розвитку й самореалізації особистості;
виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції;
формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою як могутнім чинником становлення громадянина України;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації;
виховання поваги до Конституції, законів України, національної символіки;
формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;
формування творчої, працелюбної особистості;
забезпечення духовного взаємозв’язку поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;
забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я;
формування сімейно-етичної культури.
Безумовно, серцевиною виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили, інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку.
Роздуми, постійний пошук, розуміння відповідальності та важливості роботи з колективом, намагання зробити її цікавою і для дітей, і для себе допомогли мені визначити пріоритет одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та діагностувати підсумки.
Головне– не допустити переживання дітьми своєї “нездатності”, не дозволити виникнення байдужості до навчання, праці; не притуплювати почуття честі та гідності.
Батьки – авторитети, вони і спонсори, вони і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони на жаль, інколи і “не бажане” з точки зору педагога за впливом “зовнішнє середовище”.
Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.
Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання в родині, сім’ї. Твердо переконана, народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.
А тому ж з перших днів навчання розпочинаю роботу з учнями і Ії батьками на спільних зборах. Саме сім’я, родина допомагає проводити такі уроки, як-от: “Мій тато”, “Що в імені моїм”, “Яка сім’я, такий і я” “Я і моя сім’я” та інші.
Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.
Розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації.
При плануванні роботи з учнівським колективом головним я вважаю ідею особистої спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме учень. Саме його індивідуальні нахили, інтереси й здібності. На основі індивідуального значення кожної дитини складаю психолого-педагогічну картку.
Важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я поклала використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату, розв’язання творчих задач.
Для реалізації даного завдання використовую активні форми роботи, такі як “Інтелектуальний марафон”, “Зірковий час”. Для виховання прагнення і здатності правильно оцінювати свої вчинки, почуття проводжу ділову гру (робота в групах) “Прийми рішення”. З великим задоволенням діти беруть участь у шкільних позакласних заходах, присвячених Новому року, Міжнародному жіночому святу “8 Березня”, “Осінньому балу”, святу “Останнього дзвоника”.
Певну роль у формуванні правильної думки про негативні якості і вчинки, у профілактиці серед учнів відіграють тематичні виховні години, при проведенні яких намагаюсь залучати учнів до активного обговорення цієї теми. З пропагандою здорового способу життя було проведено серію виховних годин, таких як-от: урок – шоу “Здоров’я – це життя, рух та красота”, проект “Вредные привычки ведут к беде”, на меті яких є негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на здоров’я.
Велика увага приділяється розвитку фізичної культури. За ініціативою дітей і їх активною участю у підготовці, проведено “День здоров’я”, де уся школа після уроків виходила в зону відпочинку покращити своє здоров’я. Було проведено спортивні змагання, естафети, конкурси. Проводяться конкурси агітаційних плакатів, що підкреслюють негативний вплив наркотиків, тютюну та алкогольних напоїв на здоров’я людини.
На жаль, зазнають щерблення вищі моральні цінності, чесності людини, як-от: людяність, чуйність, люб’язність, ввічливість, шанобливість, елегантність, вишуканість, доброзичливість, толерантність, працелюбність, правдивість...
Значення духовності неоцінене. Тому в моїм класі були проведені такі позакласні виховні години, як “Життя людини – найвища цінність”, “Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього”, та масовий позакласний захід “ Люди добрі, згляньтесь!”
Виховна година
з класним колективом
як умова особистісного зростання учня
Власенко Дарія Василівна
Стаж роботи класного керівника-24 роки
Опис досвіду роботи класного керівника
Сучасна школа, продовжуючи традиції Я. Коменського, побудована на класно-урочному принципі освіти. У такій системі стосунки учня і класного керівника є однією з головних умов розвитку класного колективу. Згуртованість учнівського колективу значною мірою залежить від особистісних якостей класного керівника, його освіченості, рівня інтелекту, культури, уміння спілкуватися з учнями, вчителями-предметниками, батьками, адміністрацією тощо (додаток 1) . Класний керівник повинен бути: по-перше, організатором цікавого та змістовного життя учнів, по-друге, кваліфікованим консультантом на різних етапах створення колективу по-третє, захисником дитячих сподівань.
В умовах сучасного гуманістичного виховання завжди намагаємося зрозуміти внутрішній світ учня, створити психологічний комфорт для дітей (любов і повагу вони повинні відчувати постійно), зрозуміти їхні проблеми, співпереживати, бути доброзичливим і тактовним . У побудові виховного процесу в класі за основу беру:
1) орієнтацію на загальнолюдські цінності;
2) розвиток моральних, інтелектуальних, мовних, естетичних здібностей у процесі творчої діяльності на основі вивчення потреб, інтересів та запитів учнів ;
3) ставлення до дитини як до особистості;
4) захист прав і свобод дитини.
Підлітковий період - етап дорослішання . І в цьому віці у дітей з’являється потреба бути учасником, а не лише свідком подій, прагнення заявити про себе вчинком. Тому за мету виховання ставлю:
- формувати освічену, здатну до самовизначення, самовдосконалення, самореалізації, особистість ;
- створити умови для розвитку творчого потенціалу особистості;
- виховувати цілісну особистість, якій притаманні доброта, гуманність, милосердя ,толерантність ,совість ,чесність ,порядність , правдивість, скромність, сміливість, повага й любов до людей.
У своїй роботі ставлю за мету реалізувати такі завдання :
- збереження соціального, духовного, психічного та фізичного здоров’я дитини;
- розвиток індивідуальних здібностей учнів шляхом організації колективних творчих справ ;
- залучення вихованців до активної ігрової діяльності ;
- формування згуртованого колективу та громадської думки в ньому.
Насамперед велику увагу приділяю національному вихованню учнів. Його головною метою є набуття учнями класного колективу досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, формування в них особистісних рис громадян Української держави – розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури .
У процесі організації різнопланових видів діяльності керуємося сучасними концептуальними підходами до організації виховної роботи з учнями.
( додаток 2,3 ).
Велику увагу приділяю організаційній діяльності та роботі з органами учнівського самоврядування. Саме учнівське самоврядування має особливе значення в організації та згуртованості колективу, у вихованні в учнів ініціативності. Вибори активу класу, розподіл доручень проводяться на демократичних засадах Класна система самоврядування виховує потребу в учнів у навчальній, спортивно-оздоровчій та суспільно-корисній діяльності (чергування кожної дитини в класі, догляд за кімнатними рослинами, збереження меблів , робота з упорядкування шкільного подвір’я). Тому діти живуть і працюють під девізом : " Працюючи сам – навчися поважати працю іншого ".
Планування роботи класного колективу (додаток 4) здійснюється на основі результатів діагностики, виявлення потреб, інтересів учнів з урахуванням загальношкільних виховних справ та традиційних класних свят складається на основі шкільних заходів та традиційних класних свят.
(додаток 5).
На мою думку, класні традиції – це те, що об’єднує колектив. У процесі підготовки та проведення Дня іменинника , Дня святого Валентина, свята захисника Вітчизни й 8 Березня кожен учень класу знаходить справу до душі, має змогу виявити свої здібності.
Усі творчі справи готуємо , проводимо та аналізуємо колективно. У класі створено творчу групу з 10 учнів, які є ініціаторами цікавих справ. Сюди входить і координатор – дівчинка творча, відповідальна. Вона – Колесник Катя - користується авторитетом серед однокласників і вже вдруге перемагає на виборах. Для окремих виховних справ пропонує і свої, власне складені сценарії. Цього року вона запропонувала ввести годину спілкування
" Розповідь про батьків ". З метою заохочення учнів до читання художньої літератури, було запропоновано однокласникам прочитати книгу Дж.К.Роллінг " Гаррі Поттер " і вибрати уривок для інсценізації. Так виникла ідея проведення Свята книги.
Постійно здійснюємо контроль успішності учнів, підтримуємо тісний зв’язок із учителями - предметниками. Якщо й виникають проблеми, намагаємося з’ясувати причини і допомогти подолати перешкоди у навчанні. У кінці кожного місяця відповідальні за навчальну діяльність виписують отримані учнями бали ( окремо на аркуш паперу, який вклеюють у щоденник вихованця) Це дозволяє школярам і батькам звертати увагу на те , з яких предметів потрібно підвищити успішність. З метою контролю відвідування учнями навчального закладу ведеться класний щоденник. Проводяться виховні справи , пов’язані з навчанням ( бесіди : " Учитися – твій обов’язок ", " Мій робочий день "; диспут " Чи потрібно сьогодні бути освіченою людиною?").На початку - невеликі експрес-іформації.
Учні класу (додаток 6)- ініціативні , активні, емоційні. Атмосфера в класі дружня, доброзичлива. Усі учні рівні між собою, неповаги до інших немає. Виховую їх бути чесними, справедливими, об’єктивними, доброзичливими, ввічливими. Думка інших для них є дуже важливою. З іншого боку, кожен – особистість зі своїм характером. Часом бувають впертими, непоступливими. Інколи особисте "я" бере верх, і тоді ці діти забувають про інших учнів класу. Найчастіше це спостерігається, коли відповідають на уроках. Організовано проведення годин спілкування : " Я та мій клас ", " Хто я ? Який ? " ; бесід : " Товариші чи друзі" , " Правила поведінки на перерві, уроці ". Проводилася рольова гра " Чарівний стільчик ".
Є в класі певна кількість неактивних дітей. Розмовляємо з ними індивідуально, переконуємо, залучаємо до різних видів діяльності, намагаємося навчити адекватно оцінювати власні вчинки та вчинки інших.
У класі навчаються обдаровані діти. Вони - активні учасники шкільних та міських конкурсів. Ці діти наділені талантами танцювати, співати, малювати, майстерно грати у футбол і баскетбол (команда дівчат і хлопчиків) . Вони не один рік займаються в гуртках центру творчості дітей та юнацтва ( танцювальний, живопису ), у дитячій спортивній школі. Для поліпшення роботи і розквіту таланту завжди в сценарій включаємо поетичні рядки, танцювальні номери, пісні наших вихованців. Вони - активні учасники загальношкільних свят ( День учителя, Новий рік, 8 Березня ).
Навчаю учнів бачити у всьому красу : в житті, довкіллі , поведінці людей, їхній зовнішності. Проводимо багато бесід про культуру поведінки, спілкування, зовнішній вигляд, красу взаємин з однолітками, друзями, батьками. Обов’язково в ході проведення виховної справи звертаю увагу на естетичну сторону підготовки. Щоб прилучити учнів до різних видів мистецтва, організовуємо екскурсії
З метою цілеспрямованого формування ціннісного ставлення до мистецтва, формування художньо-естетичної культури особистості нами розроблено програму виховання в учнів почуття прекрасного, розвитку вміння вирізняти красиве і потворне, творити прекрасне, яку назвали " Джерела гармонійної краси " (додаток 7). Її реалізацію розпочнемо в цьому навчальному році.
Вважаю , що здоров’я дитини – найголовніше. Тому на кожній перерві провітрюється клас, на великих перервах чергові роблять вологе прибирання, керуючись девізом : " Чиста - запорука здоров’я". Діти проходять обов’язкове медичне обстеження. Контролюю разом з учителями фізичне та трудове навантаження на дітей, які звільнені від цих занять , а також - ослаблених
внаслідок хвороби.
Організовуємо прогулянки з дітьми до річки, в парк, обов’язково ходимо в походи весною і восени. Відпочиваємо, граємо в різні ігри. Традиційною для класу є гра " Знайди скарб ". Тепер , коли діти купляють шкідливу для організму їжу, регулярно проводимо бесіди : " Корисна їжа і здоров’я ", " Здоровим будь !". Планується проведення таких виховних справ : " Дія нікотину на організм людини " , " Про шкідливість алкоголю ", тренінги за програмою "Діалог " , зустріч з лікарем – наркологом.
Глибоко переконана, що творчу особистість виховує все : і стіни, в яких вона перебуває, і люди, з якими спілкується. Вважаємо, що якщо навколо дітей квіти, картини, красиві меблі, чистота, то не захочеться штовхнути ногою двері, кинути сміття, щось поламати – адже до створення всього цього долучився кожен. Тому, зустрічаючись з батьками на зборах, у процесі індивідуальної роботи завжди стверджую : маємо спільно зробити клас таким, щоб він став для дітей другою домівкою. І дійсно це так. Наша класна кімната – затишна, світла, озеленена, чиста, сучасно відремонтована, із сучасними меблями. І все це завдяки спільній роботі класного керівника, батьків та дітей. Один раз на семестр (за потреби – більше) проводяться батьківські збори, щомісячно – зустрічі з батьківським комітетом, постійно – індивідуальні бесіди. Щорічно обирається (або залишається) батьківський комітет, представники громадської та шкільної ради. Батьки класу беруть активну участь у загальношкільних зборах. Крім питань про успішність та поведінку, організаційних, проводяться бесіди та лекції на такі теми :
" Підліток, його емоції та почуття ", " Спілкування підлітків з дорослими й однолітками ", " Батьківський авторитет – могутня сила виховання ". Обов’язково проводимо опитування батьків (усно і письмово).
У роботі класного керівника виходжу з того, що дитинство – це не підготовка до життя, а саме життя. Намагаюся допомогти вихованцям пізнати самих себе, розвивати життєві компетенції. З цією метою використовуємо різні засоби психолого-педагогічної діагностики (додаток 7).
Додаток
Концептуальні підходи до визначення змісту виховання у підлітковому віці
Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави , інших людей, самої себе, праці , природи , мистецтва. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості , суспільства, держави, нації.
1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, правосвідомість , політична культура та культура міжетнічних стосунків.
У підлітковому віці виховується духовно осмислений , рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.
2. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності , чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим , тактовності, ввічливості; здатності прощати і просити вибачення , протистояти проявам несправедливості, жорстокості.
У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками , розширюється сфера соціального спілкування , засвоюються соціальні цінності , формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки.
3. Ціннісне ставлення до себе виступає важливою умовою активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючій особистості вміння цінувати себе як носія фізичних , духовно – душевних та соціальних сил.
а) Ціннісне ставлення до свого фізичного " Я " .
Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя , розвиток зібраності , фізичної готовності до навчання , вміння позитивно оцінювати свою зовнішність, поставу, розвиток рухових здібностей, вміння цікаво проводити вільний час , формування високої рухової активності , позитивних звичок .
б) ціннісні ставлення до свого психічного " Я ".
У підлітковому віці в учнів виховується вміння спостерігати за собою , аналізувати перебіг своїх думок і переживань , зіставляти з ними свої вчинки. У цьому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження , з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки.
4. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках : усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи ; почуття особистої причетності до збереження природних багатств , відповідальності за них ; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою ; поводитися компетентно , екологічно безпечно.
У підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі , ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий , ніж з усіма "значущими іншими " .
5.Ціннісне ставлення до праці - це усвідомлення дітьми соціальної значущості праці , розвинену потребу в трудовій активності , ініціативність, схильність до підприємництва , готовність до творчої діяльності . У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві .
6.Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції , широкому спектрі естетичних почуттів , в діях і вчинках , пов’язаних з мистецтвом. У підлітковому віці мистецтво використовується як засіб духовного становлення, пізнання свого внутрішнього світу.
Додаток
Опитувальник " Ідеї, пропозиції виховних справ у класі "
Щоб врахувати бажання і пропозиції учнів щодо організації й проведення виховних справ, класний керівник пропонує школярам висловити свої думки, продовживши речення.
1. Я люблю займатися …
2. У минулому році я із задоволенням брав(ла) участь у проведенні таких виховних справ : …
3. Я не брав(ла) участі у …
4. Цього року із задоволенням узяв(ла) би(б) участь у …
5. Я міг(ла) сам(а) провести такі цікаві справи : …
6. Хотів(ла), щоб у класі постійно проводились…
7. Маю бажання поспілкуватися з однокласниками на тему …
8. Мої пропозиції, ідеї стосовно
а) оформлення класного куточка;
б) озеленення, естетичного вигляду класу;
в) придбання предметів ігрової діяльності;
г) проведення організованого дозвілля (екскурсій, походів, зустрічей);
д) щорічного проведення свята для батьків;
е) проведення інтелектуальних, художньо-естетичних програм.
Додаток
Опитувальний аркуш для батьків "Ми і школа"
З метою виявлення ставлення батьків до школи і їхню можливу співпрацю, класний керівник пропонує заповнити опитувальний аркуш.
1. Як часто ви можете бувати в школі?
2. Чи можете допомагати класу?
3. Які ваші захоплення можуть стати в нагоді класному керівникові?
4. Яку роль ви хочете виконувати в роботі батьків класу?
(Оберіть один-два пункти.)
а) Допомагати в підготовці заходів;
б) оформлювати клас та місце проведення заходів;
в) брати участь у конкурсах;
г) бути ведучим свят;
д) бути глядачем;
є) організовувати зустрічі з цікавими людьми;
ж) організовувати екскурсії;
з) супроводжувати дітей під час екскурсій;
и) фотографувати дітей на свята;
і) керувати гуртком, клубом, секцією;
к) створювати бібліотеку класу;
л) брати участь у веденні " літопису класу ";
м)вести табель успішності класу;
н) відвідувати уроки з метою контролю успішності учнів;
о) підбирати матеріал для батьківських зборів;
п) виступати з доповідями на зборах;
р) відвідувати хворих дітей;
с) керувати роботою батьків;
т) збирати гроші та доцільно розподіляти витрати;
у) керувати господарською діяльністю;
ф)доглядати за квітами;
х) надавати допомогу в ремонті класу;
ц)чергувати в школі.
Анкета для батьків "Моя дитина"
Класний керівник пропонує батькам дати усні відповіді на запитання.
1. Як ви вважаєте, чи знаходить ваша дитина підтримку та взаєморозуміння в сім'ї?
2. Чи зможе ваша дитина відверто розмовляти з вами, якщо зіткнеться з життєвими труднощами, чи буде радитися з приводу особистих проблем?
3. Чи цікавиться син (дочка) вашою роботою?
4. Чи знайомі ви з друзями своїх дітей?
5. Чи бувають вони у вас удома?
6. Чи беруть діти участь у домашньому господарстві?
7. Чи є у вас із дитиною спільні інтереси й захоплення?
8. Чи перевіряєте ви виконання домашніх завдань?
9. Як часто ви переглядаєте щоденник своєї дитини?
10. Чи беруть участь ваші діти у підготовці сімейних свят?
11. У "свої " свята діти хочуть бути з вами чи з друзями?
12. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книги?
13. Чи обговорюєте переглянуті телепередачі та кінофільми?
14. Чи бувають у вас сімейні екскурсії до театрів, музеїв, на виставки та конкурси?
15. Чи організовуєте ви сімейні прогулянки, походи?
16. Чи надаєте ви перевагу проведенню відпустки разом із дітьми?
Тест для батьків
"Хто ви для свої дитини: батько (мати) чи приятель (ка) ?"
Класний керівник пропонує батькам обрати варіанти відповіді.
(Кожна відповідь оцінюється певним балом: а — 0,6 — 1, в — 2,г —3).
1.Ваша дитина вимагає перемкнути телевізор з показу фільму, який вам подобається, на музично-розважальну програму. Що ви зробите?
а) Виконаєте прохання і подивитесь разом ТВ-шоу;
б) відповісте, що доведеться почекати, поки закінчиться фільм;
в) пообіцяєте купити ще один телевізор;
г) запишете фільм на відео, а дитині дозволите подивитися програму.
2.Кого ви бачите у своїх дітях?
а) Людей, рівних собі;
б) тих, хто зможе допомогти вдруге пережити молодість;
в) повноцінних особистостей;
т) тих, кому необхідні ваші добрі поради.
3.Яку зачіску ви носите?
а) Таку, що більше личить;
б)сучасну;
в) схожу на зачіску улюбленої зірки;
г) схожу на зачіску вашої дитини.
4.Як ви вдягаєтеся?
а) Наслідуєте стиль естрадної зірки, яка вам подобається;
б) намагаєтеся дотримуватись агресивного стилю, бо вважає те, що це допоможе встановити більш тісний контакт із дитиною;
в) обираєте той одяг, який вам пасує;
г) наслідуєте молодіжну моду, тому що так ви відчуваєте себе молодшим.
5.Як ви діятимете, коли побачите, що ваша дитина зробила пірсинг (проколювання)?
а) Вважатимете, що це особиста справа дитини;
б) станете кепкувати;
в) скажете, що це модно, адже не хочете видатися старомодним;
г) також зробите собі пірсинг, щоб скласти своїй дитині компанію.
6.Якою буде ваша реакція, коли син (дочка) ввімкне музику на
повну гучність?
а) Продовжите робити свої справи;
б) зменшите гучність;
в) скажете, що музика чудова, хоча вона вам дуже заважає;
г) почнете кричати і вимкнете музику.
7. Як ви поводитеся під час суперечки з дітьми?
а) Рідко визнаєте свої помилки, 66 боїтеся, що діти стануть нехтувати вашою думкою;
б) змінюєте свою позицію, тому що подальша суперечка не має сенсу;
в) дозволяєте дітям залишити за собою вирішальне слово;
г) визнаєте правоту дітей, якщо це дійсно так.
8. Як ви вчините, якщо діти запросять у гості своїх однолітків?
а) Залишите їх на самоті: хай роблять, що заманеться;
б) складете їм компанію, тому що прагнете бути з ними на рівних;
в) запитаєте гостей, чи вважають вони своїх батьків такими ж веселими, як ви;
г) не втручатиметеся, але дасте зрозуміти, що ви завжди поруч на випадок, якщо щось трапиться.
9. Що ви зробите, коли діти, збираючись на дискотеку, не запросять вас піти з ними?
а) Не здивуєтеся, тому що вони знають, як вам важко витримувати гучну музику;
б) засмутитеся, тому що хотіли потанцювати разом із ними;
в) образитеся через те, що діти не схотіли розділити з вами свої веселощі;
г) засмутитеся, тому що хотіли покрасуватися в модних джинсах з металевими прикрасами.
10. Що примушує вас поводитися так само, як і однолітки ваших дітей?
а) Бажання бути з дітьми у гарних стосунках;
б) прагнення приховати різницю у віці;
в) бажання розважитися в сімейному колі;
г) природня веселість.
11. Як ви поводитеся зі своїми дітьми?
а) Як із дорослими;
б) як із маленькими;
в) по-дружньому;
г) традиційно.
Обробка результатів.
36—25 балів. Ви, мабуть, вважаєте, що весело проводите час із дітьми, прагнете бути з ними на рівних у всьому. Часом ви перебираєте міру, взявши на себе роль приятеля власних дітей. Бути просто другом недостатньо. Діти вимагають керівництва. Вам треба зрозуміти, що з різницею у віці нічого не вдієш, що ви — батько (мати) і маєте забезпечувати своїх дітей усім необхідним.
24—14 балів. Ваші діти не розуміють, як їм поводитися з вами. Інколи ви буваєте поступливими, а деколи, якщо це потрібно вам, обираєте позицію суворого батька. Рано чи пізно ви захочете наполягти на своєму в чомусь важливому, викликавши у дітей гнів, нерозуміння та розгубленість. Якщо ви не зайшли ще занадто далеко і можете припинити "гру в приятеля ", то покажіть дітям зразок зрілої та відповідальної поведінки. Не хвилюйтеся, діти все одно вас любитимуть.
1З—0 балів. Ви намагаєтеся оцінити мінливість настрою своїх дітей, зрозуміти їхні потреби, хоча інколи поступаєтеся їм. У цьому
немає нічого поганого, тому що ви достатньо розумні та знаєте, як
будувати стосунки з донькою (сином) на ваших умовах. Суперечки
трапляються, але діти люблять і поважають вас. Вони знають: ви
надійний та люблячий батько (мати). На вас чекає сімейне щастя,
яке витримає всі проблеми.
Додаток
Анкета " Я і колектив мого класу "
Класний керівник пропонує учням дати письмові відповіді на запитання
1. Чи є колектив у твоєму класі ? Чим це можеш довести ?
2. Які мрії, думки об’єднують тебе і твоїх однокласників ?
3. Чого ви досягли в класі спільними зусиллями ? Яку особисту участь ти взяв у здійсненні цих справ ?
4. Чи є у класі пасивні, байдужі учні ? Що треба, на твою думку, зробити, щоб залучити їх до колективного життя ?
Анкета " Твоя моральна поведінка "
Проводиться усне опитування учнів
1. Які моральні риси особливо цінні в людині ?
2. Як ти вчиниш, якщо при тобі висловлюються нецензурними словами однолітки ?
3. На кого хотів би бути схожим за характером ?
4. Чи вважаєш ти себе чесною людиною ?
5. Що подобається у твоєму другові ( подрузі ) ?
6. Які моральні проблеми тобі дуже хотілося б обговорити у класі ?
7. Що тобі найбільше не подобається у власній поведінці ?
8. Чи вважаєш ти свій клас дружним ?
9. Чи говорять тобі про твої недоліки товариші ? Про які саме ?
10. Чого тобі найбільше хочеться :
- жити за принципом " Ти – мені, я – тобі " ;
- завжди безкорисно робити людям добро ;
- жити, не працюючи, у своє задоволення .
11. Як діють у твоєму класі, коли вчитель прагне виявити призвідника " НП " :
- примушують його самого зізнатися ;
- не видають товариша ;
- по секрету повідомляють вчителеві винного ;
- відкрито критикують винного ;
- беруть чужу вину на себе ;
Опитувальник "Стан здоров'я і самопочуття"
Класний керівник пропонує обрати один із варіантів відповідей (а, б, в) і записати його на окремому аркуші паперу.
1. Як ти діятимеш, якщо побачиш, що не встигаєш підійти до автобуса, який цієї миті спинився на зупинці?
а) Швидко бігтимеш, щоб наздогнати його;
б) пропустиш автобус і почекаєш; на наступний;
в) прискориш хід, можливо, водій зачекає на тебе.
2. Чи підеш ти в похід з людьми, значно молодшими за тебе? !
а) Ні, адже ти не ходиш у походи;
б) так, якщо вони тобі симпатичні;
в) підеш, але не дуже охоче, тому що це втомлює.
3. Чи втрачаєш ти енергійність і бажання займатися цікавою справою ввечері, якщо позаду лишився "важкий" день?
а) Зовсім ні;
б) бажання зникає, але ти не відмовляєшся від задумів , сподіваючись, що втрачені сили відновляться;
в) так, адже максимальну насолоду від цікавої справи можна отримати лише після відпочинку.
4. Як ти ставишся до турпоходу всією родиною?
а) Тобі подобається, тому що підготовча робота лягає на плечі інших;
б) ти із задоволенням приєднуєшся до всіх;
в) прагнеш спробувати хоча б один раз, аби відчути, як почуватимешся в цьому поході.
5. Що ти найчастіше робиш, утомившись?
а) Лягаєш спати;
б) п'єш чашку міцної кави;
в) довго гуляєш на свіжому повітрі.
6. Що є важливим для підтримки гарного самопочуття?
а) Смачна їжа, ласощі;
б) постійна рухливість;
в) відсутність втоми.
7. Чи вживаєш ти ліки?
а) Ні, не вживаю навіть під час хвороби;
б) лише іноді;
в) так, уживаю.
8. Яким стравам ти віддаєш перевагу?
а) Гороховому супу з м'ясом;
б) смаженому м'ясу та овочевим стравам;
в) тістечкам із кремом або збитими вершками.
9. Що для тебе має найбільше значення на відпочинку?
а) Комфортні умови проживання;
б) смачна їжа;
в) можливість займатися спортом.
10. Чи відчуваєш ти зміни в погоді?
а) Відчуваю себе хворим за декілька днів до зміни погоди;
б) ні, не відчуваю;
в) так, якщо втомлююсь.
11. Як ти почуваєшся, якщо не виспався?
а) Погано;
в) усе валиться з рук;
в) так до цього звик, що вже не помічаю цього.
Більше 80 балів. У тебе відмінне самопочуття і здоровий організм. Очевидно, що ти прибічник здорового способу життя. Тримай так і надалі!
Від 50 до 80 балів. Ти буваєш роздратованим і втомленим. Іноді на твої плечі лягає важкий тягар. Безумовно, тобі необхідно вже сьогодні починати дбати про своє здоров'я.
Менше 50 балів. Ти дуже завантажений, можливо, через це ти не слідкуєш за своїм здоров'ям. Подбай про свій фізичний стан, і всі твої справи підуть на лад.
Якими є потреби та інтереси сучасних дітей
Діяльність педагога - це безмежне поле, яке потребує виснажливої, але творчої праці і обдаровує щастям творення людини. Щодня - пошук , щодня -несподіванки, то прикрі, то радісні , щодня - відкриття , які неможливі без натхнення. У виховній роботі чимало труднощів. Дбаючи про наше майбутнє, про майбутнє наших дітей, вчителі, батьки, класні керівники працюють разом, засіваючи в дитячих душах любов, повагу, людяність, віру в себе, в добрих людей. Це дуже складна і відповідальна справа. Вона потребує щоденної роботи, контролю, великої відданості і глибокої поваги до своїх вихованців. Час спливає, діти ростуть, змінюються.
Як добре ми знаємо сучасних дітей ? Цікавимося їхніми інтересами ,
уподобаннями від щирого серця чи з обов'язку ? Чи завжди ми спочатку
аналізуємо мотиви вчинку, а потім приймаємо рішення ? Часто ми запитуємо у дітей : що хочете ви ?
У 8 класі було проведено опитування учнів " Потреби та інтереси підлітка ". В ньому взяло участь 20 школярів. Вони дали відповіді на такі питання :
1. Чи вважаєш ти себе сучасною людиною ?
2. Чи можеш так само стверджувати про своїх
а) друзів;
б) знайомих;
в) батьків.
3. Чого, на твою думку, найбільше потребує сучасний підліток :
а) матеріального забезпечення ;
б) розваг, спілкування;
в) освіти, вихованості.
4. Чи потребуєш особисто ти
а) уваги ровесників;
б) уваги старших за віком;
в) розуміння батьків;
г) розуміння вчителів;
д) гідного ставлення до себе;
е) любові від оточуючих тебе людей;
є) матеріального забезпечення;
ж) спілкування; розваг;
з) розваг;
и) покращення фізичного здоров’я;
і) духовності.
5. Чи цікавишся ти
а) навчанням;
б) читанням художньої літератури;
в) класичною музикою;
г) сучасною музикою;
д) спортом;
е) інтелектуальними іграми;
є) комп’ютерними , мобільними іграми.
6. Звідки дізнаєшся про події у світі та новини :
а) з газет і журналів;
б) телебачення;
в) від батьків, знайомих, друзів,соціальних мереж.
7. Твоє ставлення до алкоголю, куріння, наркотиків :
а) позитивне;
б) негативне;
в) не визначився.
Усне опитування дало такий результат : багато дітей хочуть уроків інформатики , більше занять з фізкультури, кращі оцінки успішності, мати усі підручники; частина дітей потребує справжніх , справедливих друзів , спілкування. Одиниці писали про бажання мати батька, покращення стосунків з батьками. Потреба також у наявності вільного часу для улюблених справ , кожен місяць брати участь у виступах , і лише двоє написали , що потреб у них немає.
Чим же цікавляться мої діти ? З їхніх слів , комп'ютером ( іграми ) , мобільним телефоном ( музикою, іграми ) , східними танцями, плетінням бісером, малюванням, спортом ( футболом, баскетболом ) , спілкуванням з друзями, сучасною музикою. Приємно було чути про зацікавлення поглибленим вивченням історії , біології , літератури. Фактично, кожна дитина назвала улюблені види своєї діяльності . Звичайно , в їхньому житті є те, що вони не називають.
Люблять їздити на екскурсії. Щоразу екскурсоводи оточені моїми цікавими дівчатками, у яких завжди безліч запитань. Приємно, що купляючи собі сувеніри, щось дарують на згадку і екскурсоводу.
На мою думку , у школі діти потребують заохочення. Це викликає у них почуття задоволення, бажання ставати кращими . А ще більшої уваги до кожного. Дитині є чим поділитися, розказати. Через зайнятість батьків , вони хочуть говорити з учителем. Потребують від дорослих і визнання самостійності. Особливо прагнуть справедливості. І, звичайно, дітей треба хвалити. Дівчаткам говорити , якими вродливими вони стають, а хлопчикам - сильними , дорослішими.
Інколи діти потребують навіть у складних ситуаціях не покарання, а бесіди, не крику, а спокійної розмови. Наше сьогодення є поганим помічником у вихованні оптимізму і радісного світосприймання. Діти хочуть жартувати , а ми сердимось. Але ж дотепні , життєрадісні , веселі діти вражають нестандартністю , гнучкістю мислення . Виховання почуття гумору у дітей передбачає розвинути у них здатність не боятися бути смішним, закомплексованим, не таким , як усі, а також уміння посміятися над собою . підходити до труднощів з посмішкою. Звичайно , звертається увага на якусь окрему рису характеру : плаксивість - " Одну плачуть з горя, інші - від радості, треті - зранку " ; неуважність - " Одні сплять на спині, другі - на боці, а треті -на уроці" ; тим , що підказують - "Закрий вікно, якщо не можеш закрити рота ". Зарубіжні дослідники Д.Нольте, Б.Ховард стверджували : якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе, якщо її постійно соромлять, вона навчається відчувати провину. А якщо учень перебуває в умовах толерантності, він навчатиметься терпимості. Якщо його підтримують, він стає впевнений у собі. Тому класний керівник повинен докласти усіх зусиль, щоб життя дітей у класі, школі було цікавим і змістовним, по можливості, до їхніх потреб.
Може , це і дивно , але я думаю, що класний керівник повинен чогось або когось боятися. Адже таке корисне почуття побоювання є маленьким гвинтиком у механізмі творчості. Тоді діти ніколи не зазиратимуть до " сусіднього класу і не казатимуть словами заздрості : " А в них краще та цікавіше " , а навпаки - зможуть пишатися тим , що в них такий " класний "
класний керівник , і вважатимуть , як їм пощастило, що вони навчаються саме в цьому класі.
День святого Валентина
Мета : виховання у підростаючого покоління бережливого ставлення один до одного, прагнення до красивих стосунків.
Оформлення : плакат " З днем закоханих ".
Хід свята
Вступ .
Ведучий. Любити людину — це велике щастя і відповідальність, це постійне очікування та жертовність, це безмежне розуміння та бажання принести коханим трепетну мить радості.
Ведуча.
Любов — не кара, але й не гра.
Вона не квітка, що зів’яне швидко.
Любов — це дар. І Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
Ведучий. Отже, сьогодні, 14 лютого , День святого Валентина — день закоханих . А яка ж історія цього свята?
Ведуча. А історія свідчить, що в третьому столітті нашої ери римський імператор видав наказ , який забороняв чоловікам одружуватися , адже їх обов'язок — бути хоробрими воїнами. Молодий єпископ Валентин, порушуючи імператорський наказ, таємно вінчав закоханих. За порушення імператорського наказу єпископа Валентина було кинуто у в'язницю, а потім страчено. Перед стратою, 12 лютого, Валентин послав коханій дівчині прощальну записку з короткою фразою: " Від Валентина" . Дата смерті священика, який став на захист закоханих , дала початок святкуванню Дня святого Валентина — свята всіх закоханих, свята краси, молодості , чарівності, романтики.
Ведучий .Отже, ми вітаємо всіх закоханих до безтями людей . Бажаємо вам незгасимого кохання, високого почуття відповідальності, вірності , солодких та приємних спогадів про найчистіші почуття.
Ведуча. Чудовий звичай вітати коханих, єдиних , бажаних саме 14 лютого поширився в усьому світі . Кілька років тому він прийшов до нас , мабуть, від найближчих сусідів-поляків. До речі , у Польщі в День закоханих прийнято надсилати листівки з привітаннями «Валентин» і частувати одне одного печивом у вигляді сердець. А 14 лютого у США діти вітають вчителів, начальників - підлеглі, один до одного . Валентинів День в Америці не лише свято кохання, й свято доброго тону. Який би дарунок ви не отримали чи не вручили комусь, головне , щоб це було зроблено з любов'ю. І ми вітаємо вас зі святом . Кохання вам.
Конкурсна програма
Вибір пар :
1.Валентин обирає пару сам.
2.Одна пара – по кількості валентинок.
3. Інші пишуть на аркушах собі пару. У кого співпаде, ті беруть участь.
Вибір журі.
Ведучий . Для проведення І туру нашої гри кожному учаснику - папір і ручку. За кожну правильну відповідь по 1 балу.
Гра називається "Як ми знаємо один одного ?" ( сідають так, щоб не бачили один одного )
1. Як звуть маму дівчини ?
2. Як звуть батька хлопця ?
3. Яка улюблена пора року дівчини ?
4. Яка улюблена страва хлопця ?
5. Яка улюблена квітка дівчини ?
6. Яке улюблене число хлопця ?
7. Яке хобі у хлопця ?
8. Який улюблений фільм дівчини ?
9. Яке улюблене ім’я дівчини у хлопця ?
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер пройдемо тестування .
У вас у кожного є номерки : 1, 2, 3.
Я ставлю запитання і даю три відповіді. Ви піднімаєте номер тієї відповіді, яку обрали. Якщо номери у пари співпадають, їм присуджується 1 бал.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. Наступний конкурс "Квіти для коханої".
Умови :
Дівчина пише на листку свої улюблені квіти ( 5 назв ).
Хлопець уявно вибирає букет для неї, називаючи улюблені квіти дівчини. Чим більше співпаде, тим більше балів.
Ведучий. А тепер конкурс для дівчат. Він називається "Що означає мій погляд ?"
Дівчата отримують конверти з завданням. Мімікою та незначними рухами вона повинна показати це завдання хлопцеві, а він – відгадати.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер конкурс для хлопців "Упізнай мою руку".
Кожен хлопець уважно роздивляється руку своєї дівчини. Потім ми йому хусткою закриваємо очі і він повинен знайти її серед інших. Кому це вдається, той отримує 1 бал.
А тепер гра "Розбите серце".
У цій скриньці знаходяться розділені навпіл серця. Ви повинні знайти свою половинку. Яка пара це зробить – її перемога.
Ведучий. Наступний конкурс на увагу. Кожна дівчина уважно розглядає свого хлопця, потім дівчата виходять.
А ми міняємо щось у їх зовнішності. По черзі кожна дівчина заходить, оглядає хлопця і знаходить різницю. Якщо вдається – 1 бал.
Ведучий. Слово журі.
Ведучий. А тепер поговоримо про кохання. Адже все починається з поглядів, легеньких штурханців, записочок на уроках, смішних розмов на перервах. А ще це почуття надихає писати вірші. Я пропоную дівчаткам слова, з якими вони повинні скласти вірш .
кохання — бажання
стрілець — гаманець
Наприклад : Я поет кохання,
Людина бажання.
За гороскопом стрілець
Та маю , на жаль,
Пустий гаманець.
Ведучий.
Сьогодні - день закоханих. І останній конкурс називається "Освідчення в коханні". Звичайно, це зроблять хлопці. Отже, кожен учасник повинен придумати , як він буде освідчуватися у коханні своїй обраниці. А журі визначить найкращого.
Ведучий. Слово журі. Ви повинні визначити найкращу пару і присвоїти їм титул Валентина і Валентини .
( Вручення дипломів і листівок , решті – дипломи )
Вибір пари – глядацьких симпатій.
Ведучий. На закінчення нашого свята ми хочемо привітати переможців , а для всіх вас прозвучить поезія.
( Читає класний керівник )
Нас давит повседневных дел рутина
И видно , не случайно в феврале
Мы думаем о счастье и тепле,
Встречая день святого Валентина.
Но если вас не радует погода
И лица окружающих грустны,
Откройте вашу душу для весны,
Она придёт в любое время года !
Пусть нелегко гармонию найти
В нелегких буднях безумной карусели,
Мы вам желаем достиженья цели.
И пусть любовь согреет вас в пути !
Класний керівник пригощає всіх печивом "Амурчики ". Всі задумують бажання і з’їдають його .
Література : Сидоренко П.М. День святого Валентина // Все для вчителя . – Лютий 2004 . - №2 . – С. 17
Свято " Мамине слово , мамина пісня …"
Мета : виховувати в дітей почуття любові і поваги до найріднішої людини – матері, навчати їх бути добрими , уважними , шанувати, поважати своїх батьків.
Оформлення : плакат " Мамо моя ! Найрідніша у світі людина …", надувні кульки, екібана ( 2 ).
Технічні засоби : магнітофон, мікрофон.
Музичне оформлення : запис пісні " Красивая любов ", " Мама ", музика для виконання брейк-танцю.
Хід свята
Учитель. Сьогодні ми з вами зібралися, щоб найкращі слова любові й вдячності сказати про рідних , найдорожчих людей – про своїх мам.
У нас багато гостей. Однак найпочесніші гості – наші мами. Шановні мами ! я почула багато хороших слів про вас з уст ваших дітей. І сьогодні не випадково наша зустріч називається " Мамине слово, мамина пісня …". Ваші сонечка - діти , а мої учні, безумовно , готувалися до зустрічі з вами. Ми хотіли дізнатися про вас якнайбільше – про ваші улюблені вірші, пісні , про ваші захоплення. Тому наші найперші слова – вітання вам , любі мами, від ваших дітей.
1-й учень. Рідна матінко ! Яке добре твоє щире серце , які лагідні очі , яке миле обличчя !
1-а учениця. Не раз мамі , може, й нездужалось, але вона цього не виявляла, до дітей завжди всміхалася.
2-й учень. Ніхто в цьому світі не зігріє тебе так, як мама.
2-га учениця. Мама! Найдорожче слово в світі,
Де б не був ти, що б ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
( пісня " Мама" )
3-й учень.
В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,
Не забудь — вона завжди в тобі,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, світ оцей люби.
3-тя учениця. Мамо, матінко -материнко!
Припадаю до ваших ніг.
Я — малесенька ваша частинка,
Радість ваших натруджених днів.
1-й учень. Світло ваших ночей безсонних,
Свіжий подих п'янкої весни,
Доброта ваша, мамо, бездонна
Колисала дитячі сни.
2-й учень. Ми зростали у вас біля серця,
На долонях ваших мужніли.
Ви для нас засвітили сонце,
Щоб життям воно вашим горіло.
( Танець дівчат)
1-ша учениця.
Можна у світі чимало зробити,
Перетворити зиму на літо,
Можна пізнати все таємниче
Та підкорити далеч космічну.
2-га учениця. Можна характер свій подолати,
Штурмом науки вершини узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі,
Тільки без мами — не можна нізащо!
Учні (разом).
Все найдорожче, що є тільки з нами, —
Все починається з нашої мами.
(Звучить пісня )
4-й учень. Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками
Вдень і серед ночі?
5-та учениця. Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро без принуки?
5-й учень. Чи є в світі що щиріше.
Як серденько мами,
Яке б'ється для дитини
Днями і ночами?
1-ша учениця. Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини від ночі до рана?
(Звучить пісня.)
Ведучий :
Кожен з нас добре знає своїх бабусь та дідусів, цих невтомних трудівників. Вони люблять нас, своїх онуків, поділяться з нами навіть останньою краплиною води, передають всі свої знання і вміння.
Цей вірш я хочу присвятити своїй бабусі ( ім’я ) та всім бабусям нашого класу.
Свою бабусю знаю я з давніх, давніх пір ,
Її обличчя любе, її ласкавий зір .
Замислиться бабуся, зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється , ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше сподобались мені
Її ласкаві руки, умілі та міцні.
Оцій руці хорошій робота неважка,
Бо в’яже, варить, пише бабусина рука.
Буває , щось пошиє – ви скажете : краса !
Вона робити вміє, ну , просто чудеса !
І я бабусі руки цілую залюбки.
Вони немов співають , розказують казки.
Я слухаю бабусю і вся , немов у сні.
Розумні , ніжні руки, умілі та міцні.
Частівки
Група дівчаток виконує
Починаєм , починаєм , веселіш, гармонія ,
Кажуть всі , що ми співаєм краще філармонії
Всі говорять, що я чемна дівчинонька Настя,
Бо я ж вдачею в бабусю Тетяну вдалася.
Ой, бабусенько рідненька, скажи чи бувало,
Що до діда ти в садочок ввечері тікала ?
Ой, бабусю ріднесенька, будь зі мною щира,
Розкажи, як ти таємно дідуся любила.
Я, бабусю, вже доросла й хочу усе знати,
Чи колись тебе маленьку била твоя мати ?
А моя бабуся Люба – майстер нам всі руки :
Пере , шиє, вишиває й догляда онуків.
І ще зовсім не світає, ще сонце не сходить,
А бабуся наша Надя вже снідать приносить.
Ой, бабусі, наші милі, сонечка ясненькі,
Хочем ми, щоб ви були завжди молоденькі.
Хлопці виконують брейк – танець
1-й учениця . Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми зможемо для матері зробити
2-а учень. Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.
Я по собі давно вже знаю сам,
Як часто маму стомлюють печалі.
3-й учень. Спасибі нашим матерям
За все під небом миру,
Вони життя дарують нам,
А ми їм — вдячність щиру.
4-та учениця. Спасибі вам говорим знов
За вашу ласку і любов.
5-й учень. Зичить усім мамам сьогодні наш клас,
Щоб добро і щастя не минули вас.
Література : Васючка З. Мамине слово , мамина пісня // Шкільний світ .- Липень, 2005. - № 25-28. - С. 60-63
Висновки
Досвід приходить не зразу, його набувають з роками. Особливо вагоме значення він має у діяльності класного керівника, адже від того, як вчитель може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність виховного процесу.
Класний керівник – це в першу чергу керівник учнівського колективу дітей, що разом навчаються. Серед вчителів-предметників тільки класний керівник безпосередньо займається вихованням учнів. Тому ця робота, що зовні малопомітна, що фактично не має критеріїв оцінки, насправді є однією з найважливіших в результатах роботи школи як державного інституту. Кожен педагог-предметник, педагогічний колектив школи в цілому докладають рук до цієї справи, але повсякденно з учнями – класний керівник.
Моя участь в цьому – це мій вклад в загальну справу.
Вивчити власну виховну діяльність – значить перед усім розкласти її на складові частини, зрозуміти з чого вона складається. Це не просте завдання, потрібно все проаналізувати, оцінити найдрібніші деталі своєї роботи.
Одне те, що потрібно відійти хоч на крок і подивитись на себе й своїх учнів, їх батьків зі сторони, узагальнити по можливості всі аспекти своєї роботи – принесе певну користь як для мене – педагога і класного керівника, - так і моїм дітям.
Моя позиція.
Як же виховати дитину, щоб оцінка за цю справу була відмінною? Це питання я поставила перед собою тоді, коли прийшла працювати до школи.
Саме тут, в цих стінах, зростають ті, кому жити та створювати майбутнє. Я думаю, що мої вихованці стануть новою українською елітою – моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою. Я мрію виховати людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії із світом, із власним серцем. Це й стало провідною ідеєю моєї роботи.
Щоб моя мрія стала реальністю, мета та виховні завдання спрямовані на:
утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування морально-етичних якостей;
формування високої художньо-естетичної освіченості особистості, формування у підростаючого покоління інформаційної культури, погляду на книгу та інші види інформації як на важливий засіб розвитку й самореалізації особистості;
виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції;
формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою як могутнім чинником становлення громадянина України;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації;
виховання поваги до Конституції, законів України, національної символіки;
формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;
формування творчої, працелюбної особистості;
забезпечення духовного взаємозв’язку поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;
забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я;
формування сімейно-етичної культури.
Безумовно, серцевиною виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили, інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку.
Роздуми, постійний пошук, розуміння відповідальності та важливості роботи з колективом, намагання зробити її цікавою і для дітей, і для себе допомогли мені визначити пріоритет одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та діагностувати підсумки.
Головне– не допустити переживання дітьми своєї “нездатності”, не дозволити виникнення байдужості до навчання, праці; не притуплювати почуття честі та гідності.
Батьки – авторитети, вони і спонсори, вони і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони на жаль, інколи і “не бажане” з точки зору педагога за впливом “зовнішнє середовище”.
Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.
Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання в родині, сім’ї. Твердо переконана, народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.
А тому ж з перших днів навчання розпочинаю роботу з учнями і Ії батьками на спільних зборах. Саме сім’я, родина допомагає проводити такі уроки, як-от: “Мій тато”, “Що в імені моїм”, “Яка сім’я, такий і я” “Я і моя сім’я” та інші.
Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.
Розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації.
При плануванні роботи з учнівським колективом головним я вважаю ідею особистої спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме учень. Саме його індивідуальні нахили, інтереси й здібності. На основі індивідуального значення кожної дитини складаю психолого-педагогічну картку.
Важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я поклала використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату, розв’язання творчих задач.
Для реалізації даного завдання використовую активні форми роботи, такі як “Інтелектуальний марафон”, “Зірковий час”. Для виховання прагнення і здатності правильно оцінювати свої вчинки, почуття проводжу ділову гру (робота в групах) “Прийми рішення”. З великим задоволенням діти беруть участь у шкільних позакласних заходах, присвячених Новому року, Міжнародному жіночому святу “8 Березня”, “Осінньому балу”, святу “Останнього дзвоника”.
Певну роль у формуванні правильної думки про негативні якості і вчинки, у профілактиці серед учнів відіграють тематичні виховні години, при проведенні яких намагаюсь залучати учнів до активного обговорення цієї теми. З пропагандою здорового способу життя було проведено серію виховних годин, таких як-от: урок – шоу “Здоров’я – це життя, рух та красота”, проект “Вредные привычки ведут к беде”, на меті яких є негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на здоров’я.
Велика увага приділяється розвитку фізичної культури. За ініціативою дітей і їх активною участю у підготовці, проведено “День здоров’я”, де уся школа після уроків виходила в зону відпочинку покращити своє здоров’я. Було проведено спортивні змагання, естафети, конкурси. Проводяться конкурси агітаційних плакатів, що підкреслюють негативний вплив наркотиків, тютюну та алкогольних напоїв на здоров’я людини.
На жаль, зазнають щерблення вищі моральні цінності, чесності людини, як-от: людяність, чуйність, люб’язність, ввічливість, шанобливість, елегантність, вишуканість, доброзичливість, толерантність, працелюбність, правдивість...
Значення духовності неоцінене. Тому в моїм класі були проведені такі позакласні виховні години, як “Життя людини – найвища цінність”, “Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього”, та масовий позакласний захід “ Люди добрі, згляньтесь!”
Виховна година
«На крилах кохання»
9 клас
Цель. Поговорить
с учащимися о светлом чувстве любви;
Воспитывать бережное отношение к чувству любви;
Проанализировать высказывания о любви выдающихся людей;
учить ценить чувства других людей, формировать бережное отношение с семье.
Эпиграф:
“А наша жизнь стоит на паперти и просит о любви с протянутой рукой”
***
Да будет славен тот, кто выдумал любовь
И приподнял её над страстью:
Он мужество продолжил старостью,
Он линию выводит среди львов.
Я понимаю: скажете – мираж?
Но в мире стало больше нежности.
Мы вскоре станем меньше умирать:
Ведь умирали мы от безнадежности.
Да будет славен тот, кто выдумал любовь!!!
Звучит музыка. Выходят юноша и девушка, идут навстречу друг
другу
Слайд 1
Он. Быть с тобой,
ждать тебя
Мне всегда
хочется.
Она. Говорят, что
любовь первая
Быстро
закончится
Нам твердят
вновь и вновь,
Что придёт к
нам вторая любовь
Он. Но ведь
солнце одно глядит на нас…
Она. Жизнь одна!
Она твоя
Лишь в такую
любовь
Верю я.
Он. И верю я.
Ты – на свете
одна!
Всегда живи
Только одна!
Живи всегда.
Она.Быть не может
второй
Новой любви
Никогда!
Он. Никогда!
Она. Никогда!
Он. Облака белые
Над речною
кручею.
Есть любовь
первая
Самая лучшая.
Она. Есть любовь
перваяСамая лучшая.
Он. Нам твердят
вновь и вновь,
Что придёт к
нам вторая любовь.
Она. Нам твердят
вновь и вновь,
Что придёт к
нам вторая любовь…
Музыка прекращается
ВЕДУЩАЯ: В одном
древнем мифе говорится, что некогда человек был особым существом: у него было
четыре руки и ноги и голова с двумя лицами. Но за гордость Зевс наказал
человека, разорвав его надвое. После этого каждая половина стремилась найти
другую, а найдя, они обнимались, страстно желая срастись. Так возникла земная
любовь. Чудо цивилизации – по словам Стендаля.
ВЕДУЩИЙ: Но вы
заметили: всё реже и реже мы говорим о любви. Газеты и журналы, радио и
телевидение чаще обсуждают, есть ли секс в нашей стране. Обсудили и доказали:
да, конечно же есть. Однако вот беда: только с любовью, настоящей, искренней,
преданной, верной – напряжёнка.
Слайд 2
ВЕДУЩАЯ: Разговор
о любви извечная тема, не имеющая возраста, границ, национальности. Любовь –
могучая сила, способная созидать и разрушать, делать открытия и даже остановить
деградацию морали.
Иногда любовь поднимает человека из самых глубин жизни,
принимая его со всеми недостатками и несовершенствами, и ведёт к белоснежным
вершинам духа.
ВЕДУЩИЙ: Всё в
свете любви таинственным образом преобразуется, и становится началом гармония
бытия. И горести, и болезни, и смерть возмещаются небывалым духовным
богатством, драгоценнейшей из валют – жарким золотом чувств. Какие бы обиды и
горе не случились в жизни человека, какие бы не понёс он утраты, наслаждение и
счастье взаимной любви всё равно по силе воздействия на чувства выше горя и
утрат, ибо человек, полюбивший другого, живёт в небывалом накале эмоций: он в
себе открывает иные мира, он становится добрым, отзывчивым, чутким.
Слайд 3
Чтец
Всё начинается с
любви…
Все начинается с любви…
Твердят: “Вначале было слово”.
А я провозглашаю снова:
Все начинается с любви!..
Все начинается с любви.
И озаренье, и работа
Глаза цветов, глаза ребенка —
Все начинается с любви.
Все начинается с любви.
С любви! Я это точно знаю.
Все, даже ненависть — родная
И вечная сестра любви.
Все начинается с любви:
Мечта и страх, вино и порох.
Трагедия, тоска и подвиг —
Все начинается с любви…
Весна шепнёт тебе: “Живи”…
И ты от шепота качнешься.
И выпрямишься, и начнешься.
Все начинается с любви!
Слайд 4
ВЕДУЩАЯ: Любовь –
это сила вдохновения и единства и, при всём при этом, прекрасная сила.
ВЕДУЩИЙ: Любовь –
это не только самое древнее чувство человека, но и самое благородное,
созидательное и человечное. Страдание, унижение, зависть, эгоизм, честолюбие,
жадность – всё это меркнет перед очищающей силой любви!
ВЕДУЩАЯ:
Распадаются империи, разделяются страны, умирают люди. Но остаётся любовь,
соединяющая сердца, рождающая бесконечность чувств и бытия.
ВЕДУЩИЙ: В одной
из древних притчей рассказывается о том, как однажды встретился странник с
Чумой и спрашивает:
— Куда ты идешь?
— Я иду в Багдад, мне нужно уморить 10 тысяч человек.
Несколько дней спустя, тот же странник вновь встречает Чуму.
— Ты сказала, что убьешь 10 тысяч, а уморила только 5 тысяч.
— Да, я погубила 5 тысяч, а остальных спасла любовь.
Чтец
Ты жива…
Ты жива, ты жива!
Не сожгли тебя пламень и лава,
Не засыпало пеплом, а только задело едва.
Ты жива, как трава,
Увядать не имевшая права.
Будешь ты и в снегах
Зелена и поздней Покрова,
И еще над могилой моей
Ты взойдешь как посмертная слава
И не будет меня —
Ты останешься вечно жива.
Говори не слова,
А в ответ лишь кивай величаво —
Улыбнись и кивни,
Чтоб замолкла пустая молва.
Ты жива, ты жива,
Ты отрада моя и страна,
Каждый час на земле —
Это час твоего торжества!
Слайд 5
ВЕДУЩАЯ: Любовь
бывает разной: счастливой и горькой, взаимной и безответной, любовь - радость и
любовь - страдание. Но настоящая любовь всегда возвышает человека, делает его
лучше. Познав настоящую любовь, человек навсегда обретает гармонию души!
ВЕДУЩИЙ: По
древнерусской легенде морская царевна Волхова полюбила Садко, а он отдал свое
сердце любимице полей и лесов Любаве. Опечаленная Волхова вышла на берег и
стала плакать. И там, где падали ее слезинки, выросли ландыши — символ любви и
грусти.
Чтец
Я к вам пишу,
Чего же боле
Слайд 6
Чтец
Он уходил, она
молчала…
Он уходил, она молчала
И ей хотелось закричать:" Постой !
Давай начнем сначала, давай попробуем начать!"
Но, все таки, не закричала,
Он уходил, она молчала.
Он оглянулся у порога,
Свою решительность пленя,
Хотел ей крикнуть:" Ради бога,
Прости меня, верни меня"!
Не крикнул он, не подошел,
Она молчала, он ушел.
Как трудно вымолвить слова,
Когда решается судьба...
ВЕДУЩАЯ: Когда
слушаешь это стихотворение, невольно вспоминаешь слова Гюго: "Прежде чем
уйти и не вернуться, ты в последний раз себя проверь, лучше все простить и
улыбнуться, чем захлопнуть перед счастьем дверь".
ВЕДУЩИЙ: Может
все горести наши от того, что разучились мы жертвовать друг ради друга. Давайте
перенесёмся на полвека назад в высший свет лондонской знати. “Ну, - скажете вы,
- куда нам до принцев и принцесс?” Но маленькая деталь, о которой наши историки
упоминают лишь вскользь, до глубины души поразит вас.
ВЕДУЩАЯ:
Наследник престола принц Уэльский в 1937 году отказывается от короны, престола,
наследных прав, от своей страны и народа ради обычной американской женщины, без
титулов и богатства, которая к тому же дважды была замужем. Они прожили долгую
совместную жизнь и вернулись в Англию лишь спустя четыре десятилетия, именно столько
времени понадобилось парламенту страны, чтобы простить его поступок. Правда,
это был печальный эскорт: вдова сопровождала гроб горячо любимого супруга…
Слайд 7
ВЕДУЩИЙ: Слово
“любовь” на всех языках мира понятно без перевода. Чувство любви самое поэтическое
— возвышенное, чистое, прекрасное. Тема любви неисчерпаема в литературе,
музыке, искусстве. Она всегда нова и неповторима для каждого приходящего в этот
мир.
Слайд 8
Любовью дорожить
умейте
Любовью дорожить умейте,
С годами — дорожить вдвойне:
Любовь — не вздохи на скамейке
И не прогулки при луне.
Все будет: слякоть и пороша,
Но вместе надо жизнь прожить.
Любовь с хорошей песней схожа,
А песню нелегко сложить.
ВЕДУЩАЯ: Друзья,
давайте проведём викторину, посвящённую любви. Проверим, как вы знаете
искусство, посвящённое любви.
Викторина
ВЕДУЩАЯ:Любовь!
От нее расцветает мир, зажигаются глаза и сердца влюбленных. Древние греки
сочинили такую легенду. Молодой Пан — бог лесов и лугов — повстречал однажды
прекрасную, речную нимфу Сиренгу — нежную вестницу утренней зари. Он долго
любовался ее нежной грацией и красотой, забыл даже о своих забавах. Решил пан
заговорить с Сиренгой, но та, испугавшись, убежала. Пан побежал следом, желая
ее успокоить, но нимфа неожиданно превратилась в благоухающий куст с нежными
лиловыми, белыми цветами. Так Сиренга стала сиренью. Кусты сирени благоухают
ночью, когда наступает время влюбленных.
Слайд 9
Чтец
Тоски любовной
горький мед…
Тоски любовной горький мед,
Еще хранят твой привкус губы.
Не всякий, может быть, поймет,
Что есть на свете однолюбы.
Но кто поймет — тому весь век
Весна и юность будут сниться,
Когда у шумных, быстрых рек
Друг дружку окликают птицы.
Пусть год за годом жизнь пройдет,
И взвоют траурные трубы.
Тоски любовной горький мед
Передадут из рода в род
В прощальном поцелуе губы.
Песня «Ты меня на
рассвете разбудишь»
Слайд 10
Чтец
Да будет славен тот,
кто выдумал любовь
Да будет славен тот, кто выдумал любовь
И приподнял её над страстью:
Он мужество продолжил старостью,
Он линию выводит среди львов.
Я понимаю: скажете – мираж?
Но в мире стало больше нежности.
Мы вскоре станем меньше умирать:
Ведь умирали мы от безнадежности.
Да будет славен тот, кто выдумал любовь!!!
Слайд 11
Чтец
Письмо Онегина
Чтец
Я вас любил: любовь еще, быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить вас ничем.
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.
Слайд 12
Чтец
Я могу тебя очень ждать,
Долго-долго и верно-верно,
И ночами могу не спать
Год, и два, и всю жизнь, наверно!
Пусть листочки календаря
Облетят, как листва у сада,
Только знать бы, что все не зря,
Что тебе это вправду надо!
Я могу за тобой идти
По чащобам и перелазам,
По пескам, без дорог почти,
По горам, по любому пути,
Где и черт не бывал ни разу!
Все пройду, никого не коря,
Одолею любые тревоги,
Только знать бы, что все не зря,
Что потом не предашь в дороге.
Я могу для тебя отдать
Все, что есть у меня и будет.
Я могу за тебя принять
Горечь злейших на свете судеб.
Буду счастьем считать, даря
Целый мир тебе ежечасно.
Только знать бы, что все не зря,
Что люблю тебя не напрасно!
Слайд 13
Чтец
Я тебе ничего не скажу,
И тебя не встревожу ничуть,
И о том, что я молча твержу,
Не решусь ни за что намекнуть.
Целый день спят ночные цветы,
Но лишь солнце за рощу зайдет,
Раскрываются тихо листы,
И я слышу, как сердце цветет.
И в больную, усталую грудь
Веет влагой ночной... я дрожу,
Я тебя не встревожу ничуть,
Я тебе ничего не скажу.
Слайд 14
Чтец
Милый друг, иль ты не видишь,
Что всё видимое нами -
Только отблеск, только тени
От незримого очами?
Милый друг, иль ты не слышишь,
Что житейский шум трескучий -
Только отклик искаженный
Торжествующих созвучий?
Милый друг, иль ты не чуешь,
Что одно на целом свете -
Только то, что сердце к сердцу
Говорит в немом привете
Слайд 15
Чтец
Все начинается с любви…
Твердят: “Вначале было слово”.
А я провозглашаю снова:
Все начинается с любви!..
Все начинается с любви.
И озаренье, и работа
Глаза цветов, глаза ребенка —
Все начинается с любви.
Все начинается с любви.
С любви! Я это точно знаю.
Все, даже ненависть — родная
И вечная сестра любви.
Все начинается с любви:
Мечта и страх, вино и порох.
Трагедия, тоска и подвиг —
Все начинается с любви…
Весна шепнёт тебе: “Живи”…
И ты от шепота качнешься.
И выпрямишься, и начнешься.
Все начинается с любви!
Слайд 16
ВЕДУЩАЯ: В основе любви лежит 3 влечения — ума, души и тела.
Их единство — основа счастья и любви. Настоящая любовь — это не только чувство,
но и действие, направленное на то, чтобы любить и быть любимым.
ВЕДУЩИЙ: Мы заканчиваем наш разговор о любви. Давайте
вынесем из этого класса чувство очищения. И сколько бы ни было нам лет,
четырнадцать, двадцать или пятьдесят, - давайте сохранять теплоту и искренность
в отношениях с людьми. И будем учиться любить у Королей и Поэтов!
Слайд 17
Итог. Стихотворение «Не
любите кого-нибудь, как-нибудь не любите»
Чистейшей прелести чистейший образец …
Сценарий литературно-музыкальной
композиции,
посвященной А.С. Пушкину и Н.Н.
Гончаровой
На
авансцене стоит кресло. В нем сидит Ведущая. Слева за мольбертом Художник.
Пушкин выходит под руку с Натальей Гончаровой, усаживает её перед мольбертом.
Звучит негромкая музыка.
Пушкин:
Не множеством
картин
старинных
мастеров
Украсить я
всегда желал свою обитель,
Чтоб суеверно им дивился посетитель,
Внимая важному
сужденью знатоков.
В простом углу
моём
средь
медленных трудов
Одной картины я
желал быть зритель,
Одной: чтоб на
меня с холста,
как с
облаков,
Пречистая и наш
божественный
спаситель –
Она с величием,
он с разумом в очах,
Одни,
без ангелов, под пальмою Сиона.
Исполнились
мои желания. Творец
Тебя
мне ниспослал, моя Мадонна,
Чистейшей
прелести
чистейший
образец …
Ведущая: Тихим октябрьским вечером Пушкин
попросил художника Карла Брюллова нарисовать портрет своей молодой жены Натальи
Николаевны. Он звал её просто – Натали. Чувство глубокой любви он сохранил к
жене на протяжении всей их совместной жизни. Кто же она, эта женщина, которой
выпало счастье и одновременно испытание быть любимой такого человека? О ней
говорили разное. Кто-то завидовал, кто-то славословил, кто-то пытался очернить
её. А Пушкин как будто чувствовал, что его счастье не может быть длительным.
Поэтому Брюллов и рисовал этот портрет, запечатлевая образ прекрасной женщины
для потомков. (Подходит к художнику). Спокойное
лицо с тонкими чертами, кроткий взгляд, нежность в каждом движении … А платье
Натали надела то, в котором Александр Сергеевич её впервые увидел и полюбил.
Это был самый счастливый день в их жизни…
Пушкин: Моя встреча с Натальей Гончаровой, моей
милой, прелестной, нежной Натали, произошла зимним вечером 1828 года на балу у
танцмейстера Иогеля. Я даже
не собирался в этот день никуда выезжать, но вдруг ко мне забегает Вяземский, в
своей бобровой шубе, мокрой от снега, и прямо с порога кричит …
(Выбегает Вяземский).
Вяземский:
Пушкин! Мой милый Пушкин! Поехали к Иогелю выбирать мне молоденькую
невесту!
Пушкин: Я не успел ни слова сказать, как
очутился в санях.
Вяземский: (восторженно).
А через некоторое время мы подъехали к роскошному особняку.
Пушкин: Лунный свет заливал улицу, сыпал
пушистый снег.
Вяземский: А из особняка доносились звуки музыки. И в
больших окнах мелькали силуэты нарядныхдам
и кавалеров.
Выходят дамы и кавалеры (беседуют).
Пушкин: Никогда еще с таким грустным чувством я
не приезжал на бал. Тайное предчувствие томило меня и волновало душу. Пётр
что-то говорил мне и показывал на молоденьких барышень, которые впервые
появились в светском обществе. И вдруг какая-то сила заставила меня обернуться.
Я увидел её – в прозрачном облаке воланов и кружев, в толпе молодых
поклонников, в окружении многочисленной родни и знакомых … Я шагнул навстречу
своей судьбе.
Пушкин приглашает Натали на танец. К ним присоединяются остальные (звучит вальс).
Ведущая: С тех пор, как Пушкин шагнул навстречу
Натали, для него не было ничего прекраснее и дороже неё. Он понял, что это
прелестное создание составит его счастье.
Пушкин:
Я
думал, сердце позабыло
Способность
легкую страдать.
Я
говорил: тому, что было,
Уж
не бывать! Уж не бывать!
Прошли
восторги и печали,
И
легковерные мечты …
Но
сердце вновь затрепетало
Пред
мощной властью красоты …
Натали:
(на фоне романса «Гори, гори, моя звезда…)
Звезда
моя! Свет предреченных дней!
Твой
путь и мой. Судьба их сочетает.
Твой
луч светя звучит в душе моей,
В
тебе она заветное читает.
И
жар её, твой отблеск верный здесь,
Гори,
гори! Не выгорит он весь!...
Ведущая: Не так уж легко и просто было соединить
Пушкину свою судьбу с Натальей Николаевной. Её мать, скупая до чрезвычайности,
злобная и сварливая, терзала душу Александра Сергеевича, то требуя
свидетельства о его политической благонадежности, то без конца жалуясь на свою
бедность и невозможность тратиться на
приданое (на что Пушкин и не рассчитывал и под видом займа дал ей затем для
покупки приданого одиннадцать тысяч). Мать Натальи третировала Пушкина,
устраивала оскорбительные сцены, иногда доводила его до исступления.
Пушкин:
Снова
тучи надо мною
Собралися
в тишине,
Рок
завистливой бедою
Угрожает
снова мне …
Сохраню
к судьбе презренье?
Понесу
ль навстречу ей
Непреклонность
и терпенье
Гордой
юности моей?
Бурной
жизнью утомленный,
Равнодушно
бури жду:
Может
быть, еще спасенный,
Снова
пристань я найду …
Но,
предчувствуя разлуку,
Неизбежный,
грозный час,
Сжать
твою, мой ангел, руку
Я
спешу в тяжелый час …
Ведущая: 16 апреля 1830 года Александр Сергеевич
обратился с письмом к шефу жандармов графу Бенкендорфу, прося выдать ему нечто
вроде свидетельства о благонадежности …
На авансцену выходит Бенкендорф, которому Пушкин вручает
прошение.
Пушкин: Госпожа Гончарова боится отдать свою
дочь за человека, который имел бы несчастье быть на дурном счету у государя.
Бенкендорф:
(читая). Ваше положение зависит только от вас. В нем не может быть
ничего ложного и сомнительного, если вы сами не сделаете его таким. (Делает какую-то пометку на письме). Я
рекомендую вам, милостивый государь, показать это письмо всем, кому вы найдете
нужным. Его Императорское Величество с благосклонным удовлетворением принял
известие о предстоящее Вашей женитьбе и при этом изволил выразить надежды, что
Вы хорошо испытали себя перед тем, как предприняли этот шаг, и в своем сердце и
характере нашли качества, необходимые для того, чтобы составить счастье такой
женщины, как Наталья Гончарова.
Бенкендорф уходит.
Пушкин: А я не строил иллюзий насчет будущей
женитьбы и возможного счастья. Мне было тяжело. Я не знал, кто я, что я, зачем
я …
Дар
напрасный, дар случайный,
Жизнь,
зачем ты мне дана?
Иль
зачем судьбою тайной
Та
на казнь осуждена?
Кто
меня враждебной властью
Из
ничтожества воззвал?
Душу
мне наполнил страстью,
Ум
сомненьем взволновал?..
Ведущая: В откровенном, исполненном горечи и
тяжелых предчувствий письме к матери Натали вскоре после того, как было сделано
предложение, Пушкин писал …
Подносит письмо матери Натали.
Мать
Натали: (в окружении светских дам читает). Только
любовь и нежность помогли мне заслужить расположение вашей дочери. Но, будучи
окружена всегда восхищением, поклонением, соблазнами, надолго ли она сохранит
это расположение? Ей станут говорить, что лишь несчастная судьба помешала ей
заключить другой, более достойный её союз. Не возникнут ли у неё сожаления? Не
будет ли она смотреть на меня, как на помеху, как на коварного похитителя? Не
почувствует ли она ко мне отвращение? Бог мне свидетель, что я готов умереть за
неё… Перейдем к вопросу о денежных средствах. До сих пор мне хватало моего
состояния. Хватит ли его после моей женитьбы? Я не потерплю ни за что на свете,
чтобы жена моя испытывала лишения, чтобы она не бывала там, где она призвана
блистать, развлекаться. Чтобы угодить ей, я согласен принести в жертву все, чем
я увлекался в жизни, мое вольное, полное случайностей существование …
Ведущая: Около двух лет тянулась история
сватовства поэта. Наконец согласие было получено.
Пушкин: (вскрывая
письмо). Участь моя решена! Я женюсь… Та, которую я любил целые два года,
которую везде отыскивали глаза мои, с которой встреча казалась мне блаженством
– боже мой! – она моя… Я никогда не хлопотал о счастии. Теперь мне нужно на
двоих…
Ведущая: В конце августа, накануне свадьбы,
Пушкин уехал в Болдино для устройства своих денежных дел. Ехал совсем на
короткое время, но неожиданно надолго застрял в деревне, окруженный холерным карантином. Три
месяца тревог, тоски, ожидания, беспокойства за невесту, оставшуюся в Москве,
три месяца уединения и необычайного, нечеловеческого взлета таланта и
творческих способностей. Болдинская осень …
Звучит музыка. Пушкин и Гончарова на
авансцене читают по очереди письма.
Пушкин: Гляделась ли ты в зеркало и уверилась ли
ты, что с твоим лицом ничего сравнить нельзя на свете – а душу твою люблю еще
более твоего лица…
Натали: Тебя, мой ангел, люблю так, что
выразить не могу, с тех пор, как здесь, я только и думаю, как бы удрать в
Петербург к тебе… Кроме тебя, в моей жизни мне утешения
нет …
Пушкин: О чем я думаю, Натали? Вот о чём: чем
нам жить будет? Отец не оставляет мне имения. Царь не позволяет записаться ни в
помещики, ни в журналисты. Писать книги для денег, видит бог, не могу…
Гончарова: Зато для души, для тебя, для друзей и для
будущего я пишу с увлечением и вдохновением, какого еще никогда не испытывал …
Этой удивительной осенью нельзя на писать.
Ведущая: Пушкин увидел улыбку любимой только в
начале декабря, когда, наконец, была открыта дорога на Москву после длительного
карантина. Он встретил Наталью Николаевну, и не было для него более счастливых
мгновений. Однако почему поэт писал: «И может быть, на мой закат печальный
блеснет любовь улыбкою прощальной …»? Может, это предчувствие своей будущей
трагической судьбы?..
Пушкин: 16 февраля, за два дня до свадьбы, в
доме Павла Нащокина я встретился с молодой певицей из московского цыганского
хора.
Выходят цыгане.
Таня-цыганка:
Позолоти ручку, Александр Сергеевич, нагадаю тебе судьбу твою. Ждет тебя
невеста красивая, свадьба счастливая, а жизнь унылая… Будешь страдать и писать,
а потом дорога тебя ждет ранняя… Эх! Жизнь моя цыганская! Спляши со мной –
развеешься!..
Звучит музыка. Исполняется цыганский танец.
Уходит.
Ведущая: 18 февраля 1832 года – свадьба.
Венчались Пушкин и Гончарова в церкви Большого Вознесения у Никитских ворот…
Звучит духовная музыка. Александр Сергеевич
и Наталья Николаевна принимают поздравления.
Ведущая: В ту пору известная всему высшему свету
Долли Фикельмон, внучка Кутузова и жена австрийского посланника, имела славу
предсказательницы. Она вела дневник. И после первого приема, сделанного семьей
Пушкиных, записала в него следующее (читает):
«Жена его, Пушкина, прекрасное созданье, но это меланхолическое и тихое
выражение лица похоже на предчувствие несчастья. Лица мужа и жены не
предсказывают ни спокойствия, ни тихой радости в будущем. У Пушкина видны все
порывы страстей, у жены – вся меланхолия отречения от себя… Есть что-то
воздушное и трогательное во всем её облике. Эта женщина не будет счастлива.
Голова её склоняется и весь облик как будто говорит: «Я страдаю». Но какую же
трудную ей предстоит нести судьбу – быть женой поэта, и такого поэта, как
Пушкин…»
Ведущая: Первое время жизнь Александра Сергеевича
и Натали казалась безоблачной. Брюллов рисовал портрет счастливой жены. Пушкин
давал советы. И все это происходило в Царском Селе, куда переехала молодая
семья после свадьбы. Там же находился и императорский двор.
Но вскоре жизнь осложнилась. Всё сильнее
сжималось кольцо светской вражды, всё более ужесточился контроль со стороны
царя, продолжались грубые нападки официальной
критики.
Царь назначает поэта камер-юнкером, чтобы
постоянно видеть при дворе его прекрасную жену. Этот чин, даваемый неумудренным
жизнью юношам, ужасно оскорбил Александра Сергеевича. Но это было только
начало. Пушкин метался из стороны в сторону. А развязка близилась. Всё
оборачивалось против Пушкина, всё толкало его к гибели: ненависть светского
общества, чрезмерное внимание царя Николая к красоте Натали, наглые ухаживания
Дантеса, подлость и грязь…
Входят Пушкин и Данзас.
Данзас: Ты настаиваешь на этих условиях?
Пушкин: Разумеется.
Данзас: Это очень жестокие условия: барьер
десять шагов. Смертельные, я бы сказал.
Пушкин: Это ничего не меняет.
Данзас: Твои условия приняты. И Дантес ждет
тебя… На Черной речке…
Уходят. Звучит выстрел. Данзас возвращается.
Данзас: Пушкин стрелялся с Дантесом. Рана
поэта оказалась смертельной. Умирая, Александр Сергеевич испытывал величайшие
муки. Но не смотря на это, думал о других и прежде всего – о семье. Он отдал
мне последние распоряжения, снял с руки кольцо и попросил принять его на
память. Простился сблизкими и нашел в себе силы сказать слова утешения Наталье
Николаевне.
Ведущая:
Нет,
бил барабан перед смутным полком,
Когда
мы вождя хоронили:
То
зубы царевы над мертвым певцом
Почетную
дробь выводили.
Такой
уж почет, что ближайшим друзьям –
Нет
места. В изглавьи, в изножьи,
И
справа, и слева – ручищи по швам –
Жандармские
груди и рожи.
Не
диво ли – и на тишайшем из лож
Пребыть
поднадзорным мальчишкой?
На
что-то, на что-то, на что-то похож
Почет
сей, почетно – два слишком!
Гляди,
мол, страна, как молве вопреки,
Монарх
о победе печется!
Почетно
– почетно – почетно – архи-
Почетно,
– почетно – до черту!
Кого
ж это так – точно воры вора
Пристреленного
– выносили?
Изменника?
Нет. С приходного двора –
Умнейшего
мужа России.
(М. Цветаева)
Через
полтора столетия Марина Цветаева напишет: «Нет, Гончарова просто роковая
женщина, то пустое место, вокруг которого сталкиваются все силы и страсти.
Смертоносное место – как Елена Троянская повод, а не причина войны, так и
Гончарова – не причина, а повод смерти Пушкина, с колыбели предначертанной.
Тяга Пушкина к Гончаровой – это тяга гения к нулю. Он хотел нуль, потому что
сам был всё. А судьба выбрала самое простое и верное орудие смерти –
красавицу».
Бути на землі Людиною”
Мета: виховувати у дітей людяність,
гуманізм у стосунках, доброзичливість, повагу до людей, великодушність та
самопожертву, скромність. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування та
навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього
корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність.
Форма проведення: філософський діалог.
Хід заняття
Учитель.
Добрий день усім присутнім гостям та вам, учні. Сьогодні ми з вами спробуємо
перебрати на себе роль філософа. Ми міркуватимемо над темою «Бути на землі
Людиною».
Не одне
покоління замислювалося над питаннями: хто така Людина; для чого вона живе на
Землі; що значить бути справжньою Людиною?
Проблема
Людини й людяності хвилювала людство в усі часи. Ще в V ст. до н.е. китайський
філософ Конфуцій писав про те, що «потрібно виховувати в собі людяність та
доброзичливість».
Що ж таке
людяність, на вашу думку?
(Учні
висловлюють свої міркування.)
Учитель. Отож,
бути людяним — це оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємної
допомоги, радіти успіхам ближніх; любити та жертвувати, плакати та сміятися,
переживати та сподіватись. Як кажуть:
Не віджени
колючим словом
Того, хто руку
подає, —
Так можна
навіть випадково
І щастя
втратити своє.
Для чого живе
людина? Який же слід повинна залишити вона на Землі?
Перш ніж ви
почнете міркувати над цим запитанням, я прочитаю вам притчу В.Сухомлинського.
Старий Майстер
побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі сторони. «Завтра в цьому
будинку поселяться люди», — думав із гордістю Майстер.
А в цей час
біля будинку грався семирічний Хлопчик. Вік скочив на щойно цементований поріг
і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.
— Навіщо ти
зіпсував мою роботу? — з докором запитав Майстер. Минуло багато років. Хлопчик
став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що він часто переїжджав із
міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні
руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній Чоловік своє рідне село на
березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою Батьківщину.
Приїхав
Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі
тільки плечима знизують — ніхто не пам'ятає цього чоловіка.
Зустрівся по
дорозі старенький дідусь та й запитує:
— Щось, можливо,
ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?
— Ні, не маю я
ні сина, ні доньки, — відповів Літній Чоловік.
— Можливо, ти
посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?
— Ні, не
посадив я саду...
— Можливо, ти
поле засіяв?
— Ні, не
працював я у полі...
— А, можливо,
ти вірші пишеш, пісні складаєш?
— Ні, і цього
я не вмію...
— Тоді хто ти
такий? Що робив ти все своє життя? — з подивом запитав дідусь.
Нічого не зміг
відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли залишив свій слід
на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього. Стоїть будинок, ніби вчора
збудований, а на порозі — закам'янілий слідок його дитячої ніжки. «Ось і все,
що залишиться після мене на землі, — з гіркотою подумав Літній Чоловік. — Але
цього так мало! Не так потрібно було прожити своє життя...»
Ось така
історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини?
(Міркування
учнів.)
Учитель. І щоб
ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у зрілі роки, що життя
пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у чому сенс мого життя, що
я хочу досягти, яким я повинен бути.
З давніх-давен
філософи оцінювали роль справжньої людини. Вони шукали людський ідеал. Таких
філософів часто називали «диваками». Але такі диваки прикрашали світ. Сьогодні
в нас є нагода поспілкуватися з одним із них.
Вони блукають
по житті, шукаючи відповіді на свої запитання, освітлюють дорогу вогнищем
надії. І не будемо дивуватись, якщо такі диваки з'являються серед нас. А зараз
ми спробуємо з вами стати співучасниками творення проектів бачення цінності
людини.
(Клас ділиться
на дві групи.)
Учитель. Перша
група, дайте відповідь на запитання: Які риси ви цінуєте у своїх друзях,
однокласниках? Складіть проект «Образ сучасника», а друга група хай дасть
відповідь на запитання: Які риси я хотів би пронести крізь усе життя? Чого
нового хотів би набути? Ви складаєте проект «Я у майбутньому».
(Відповіді
записуються на аркушах паперу та вивішуються на дошці. Коментарі.)
Учитель. Нехай
же на шляху зустрічаються тільки хороші, добрі люди і тоді кожен ранок для вас
розпочнеться веселкою. Адже ви знатимете, що кожен день готує зустріч із
цікавими людьми.
Часто кажуть,
що у кожної людини є дві дороги. Перша — вузька, безводна, засіяна колючками,
повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садками. Друга
дорога — поросла квітами, сповнена насолод, а наприкінці стає кам'янистою,
небезпечною.
Яка вам більше
подобається? Яку ви обрали б для себе?
(Міркування
учнів)
Учитель. Вам
подобається перша. Це добре. Але чому вона така важка?
Ніщо в житті
не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилася долати
перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь,
може стати справжньою Людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче. Є такі
чудові слова:
Витри піт
солоний із чола,
І трудись,
забувши про утому,
Бо людина
ціниться по тому,
Чи вона
зробила, що могла.
Скільки сил у
неї вистачало,
Щоб на світі
більше щастя стало?
Ми часто
нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що
все починати потрібно із себе. Адже кожна Людина — це маленький світ, це велика
Таємниця. Це — Непрочитана книга. Це — загадка.
Учитель.
Ти — сам
загадка. Відгадай себе,
І все, мабуть,
тоді на місце стане.
Червоне, біле,
ніжно-голубе
Відкриється за
шторою туману.
В твоїх очах
світає небокрай,
А дум плоди,
мов яблука на вітах...
Насамперед
себе ти розгадай,
Коли ти хочеш
інших зрозуміти.
Напевне, усі
ви любите казки Г.К.Андерсена. У нього є чимало філософських казок, зокрема
«Ромашка», «Ялинка», «Равлик та трояндовий кущ». На останній я хочу коротенько
зупинитися.
З ранньої
весни до першого снігу цвів трояндовий кущ і був щасливий, даруючи радість усім
навколо. У затінку його гілок причаївсь у черепашці равлик, розмірковуючи в
самотній тиші про сенс життя. Він вважав себе особою духовно звеличеною.
Зневажливо відгукувався про невтомну щедрість сусіда, хизуючись своєю
відчуженістю од мирської суєти.
Час забрав і
того куща, і того равлика.
У чому ж
справжня духовність людини — у самозакоханості, самозаглибленні чи в
самовіддачі на благо ближнього? Жити для себе, замкнувшись у колі особистих
проблем, чи жити відкрито, заради друзів?
(Відповіді та
міркування учнів.)
Учитель.
Велике мистецтво — розуміти ближнього, бачити у ньому добрі позитивні риси. А
чи вміємо ми це робити? Чи вміємо сказати один одному щось приємне без
лукавства, щиро?
Зараз
спробуємо це зробити.
(учням
роздаються кольорові листочки, цвіт.)
Учитель.
Кожному слід записати п'ять позитивних рис свого однокласника. Вибираємо
найяскравіші риси, які характеризують друга. Згодом ви матимете змогу прочитати
відгуки своїх друзів про себе.
Даруйте людям
добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви, можливо,
зустрінетеся лише раз у житті. Пам'ятайте, що все повертається, як бумеранг.
Я вірю в силу
доброти,
Добро завжди
сильніше злого,
Дає наснагу,
щоб цвісти
І світлу
обирать дорогу.
Я вірю в силу
доброти,
Що має долю
роботящу.
Що хоче, щоб і
я, і ти,
І все було у
світі кращим.
В.Крищенко
У різних
життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя
смугасте і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя
Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам'ятайте
це. І радість невічна, і сум невічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, із
ким разом сміявся, але ніколи не забувайте того, із ким плакали. Будьте вищі
від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати. Умійте прощати всім, а
собі — ніколи.
Пильнуйте за
своїми думками,
Вони стають
словами.
Пильнуйте за
своїми словами,
Вони стають
учинками.
Пильнуйте за
своїми вчинками,
Вони стають
звичками.
Пильнуйте за
своїми звичками,
Вони стають
характером.
Стежте за
своїм характером,
Бо він
визначає вашу долю!
Найкоротша
відстань між людьми — усмішка. Тож частіше усміхайтеся.
А тепер
послухайте вислови і правила про людину.
Що значить
бути людиною
— Бути
благородним.
— Горіти
заради іншого так, як горить свічка.
— Бути надією
для будь-якого подорожнього.
— Допомагати
іншим, турбуватись один про одного.
— Допомагати
кожному в біді.
— Своїми діями
примножувати кількість щасливих людей на Землі.
— Не бути
слабкодухим, безпринципним.
— Не бути
байдужим.
— Мати в душі
святині та істини, яким уклоняються справжні люди всього світу.
Скарбничка
мудрості
Життя, так
само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст (Сенека).
Від руки, що
дарує троянди, завжди віє їх ароматом (Китайське прислів'я).
Усяку людину
слід судити за її справами (Сервантес).
Генії шукають
перешкоди, а перешкоди створюють (Р.Роллан).
Люди не
народжуються, а стають тими, ким вони є (Гельвецій).
Тоді людина
стане кращою, якщо ви покажете їй, якою вона є (А.Чехов).
Не бійся
друзів — найгірше, що вони можуть зробити — це зрадити тебе.
Не бійся
ворогів — найгірше, що вони можуть зробити — це вбити тебе.
Бійся
байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство (Р.Еберхарт).
Будемо не байдужі до чужого горя
Мета. Виховувати в учнів почуття
чуйності, доброти, милосердя, поваги до людей з обмеженими вадами.
Роби добро, бо
ти - Людина.
Люби свого
ближнього, як самого себе!
Наскільки є в
кожного чуйності до
страждань,
настільки він людина.
І. Крамськой
Що людям бажаєш,
те й сам отримаєш.
(Прислів'я)
Вчитель. Цього
літа мені, прийшлося відпочивати на чорноморському узбережжі м. Одеси. На пляжі
розглядаю людей. Мою увагу привертають, сім'ї з дітьми.
Біля води на
піску сидить гарна молода жінка і ніжно обіймає свій скарб - хлопчика років
чотирьох. Малюк хворий. У нього тяжка форма дитячого церебрального паралічу.
Мама пригортає його дуже лагідно. Вони сидять на березі так, що їхні ноги
торкаються води. Мама усміхається і щось розповідає хлопчикові. Він не може їй
відповісти, а лишень якось незграбно намагається повертати своєю голівкою вбік.
Із вигляду хлопчика зрозуміло, що він не може ходити, говорити, можливо, і
ніколи не скаже їй «мама», і ніколи не піде до школи, ніколи: не принесе ні
двійку, ні десятку... .
Цієї ж миті у
воді ще одна сім'я робить фото сесію своєї доньки. Їй років 12. Вона не ходить
сама, дівчинку заніс у воду її батько, він намагається втримати її на воді, але
тільце дівчинки не слухається - ручки скручені страшною хворобою, та батько не
впадає у відчай. Тримаючи дівча, пораючись із хвилями, що намагаються скинути
круг, він хоче, щоб його донька виглядала гарною на фотографії. Дівчатко
намагається усміхатися. Збоку здається, що це в неї не дуже виходить. А мама в
цей час ловить дорогоцінні моменти життя їхньої сім'ї простеньким фотоапаратом.
Поруч друга дівчинка, напевно, друга донька в цій сім'ї, допомагає батькові.
Сім'я разом. І вони щасливі!
Інші батьки
привозять діток на інвалідних візках, купаються разом із ними, відносять їх
плавати у море, вони разом засмагають, про щось розмовляють, спілкуються з
іншими батьками, в яких такі самі особливі дітки. Вони разом лікуються...
Відпочивають... Відпочивають від чого? Від людської байдужості й жорстокості,
що оточує цих особливих дітей, яких наше суспільство називає «інвалідами». А ще
- відпочивають від усього того, що приходить з цим словом на додаток:
нерозуміння, байдужість, неприйняття, відторгнення, жорстокість, криві
погляди...
Отже, ви вже
зрозуміли, що сьогодні ми з вами поговоримо про те, що завжди було під
забороною, але забороною не державним законом, а людською поведінкою,
мораллю... Але ніде правди діти - люди з особливими потребами, від немовлят до
старих, поряд із нами, як би ми від них не відверталися, але вони теж люди,
вони теж хочуть уваги і доброго ставлення до себе.
Учениця.
Не бажай
Коли серця
теплом зігріті -
Стає побільше
доброти.
Ти ж не один у
цьому світі,
А є ще сестри
і брати.
Проб'ється
істина у слові -
Збагнуть їі
уже пора.
Усім нам
хочеться любові,
Усім нам хочеться
добра.
Учень.
Не відбирай
здобутку ближнього
І не бажай
його добра.
Хай чорне зло
в пориві хижому
Не б'є, як
блискавка страшна.
Нехай веде нас
днями й тижнями
Відлуння Божої
сурми.
Ні, не бажай
ти лиха ближньому,
Бо всі ми
звемося Людьми.
Учениця.
Горнімось до
земної вроди,
Бо заздрість
дика і сліпа.
Хай нами лють
не верховодить,
Неправда зла
не підсипа.
Добродію,
схились до мене.
Порадником для
мене стань —
І буде світ
благословенним
Од світла
Щирих поривань.
Вчитель.
Колись ці мами, дізнавшись про свою вагітність і повідомивши своїм чоловікам,
також були щасливими. Вони чекали, що коли народиться малюк, він буде здоровий,
як усі діти. Він вчасно почне посміхатися, сидіти, ходити. Своєчасно
проріжуться зубки, з'явиться свідомий погляд. Він піде до школи, буде бити нові
рекорди на фізкультурі. Потім - навчання в університеті, одруження, діти... І
вони будуть щасливі.
Але сталося
інакше. Ще в пологовій кімнаті жінка зрозуміла, що щось іде не так, коли лікарі
шушукалися, або коли малюк несвоєчасно підняв голівку, і в його тільці
відчувалося напруження, ніби невидимі стріли не давали розслабитися. А потім
пролунало, як вирок: дитина - інвалід. В житті цих сімей вирок поступово приніс
усвідомлення, що життя змінилося, що все тепер буде інакше. Добре, якщо за
таких обставин батько не покинув матір, не пішов до іншої жінки для продовження
роду й через бажання завести здорове потомство. Однак частіше жінка залишається
сама зі своєю бідою. Вона немов загнаний звір, не хоче приймати факт, що її
малюк - особливий. Жінка не готова до таких змін у своєму житті. Можливо, в неї
була кар'єра, робота, чоловік, подруги, і ось вона розуміє, що на роботу вона
не вийде, чоловік покинув, грошей немає, друзів не цікавлять її проблеми. А їй
так потрібна допомога й підтримка.
Учень.
Не говори про
доброту,
КОли ти сам
нею не сяєш,
Коли у радощах
витаєш,
забувши про
чужу біду.
Бо доброта не
тільки те,
що обіймає
тепле слово,
В цім почутті
така основа,
яка з глибин
душі росте.
Коли її не
маєш ти,
ти раниш
людяне в людині,
Немає вищої
святині,
як чисте сяйво
доброти.
Учениця.
Нам би про
душу хоч не забути.
Нам би хоч
трохи добрішими бути,
Ми лише раз,
так уже повелося,
Живемо на цій
грішній землі...
Хай
прокинуться сплячі душі,
Що, як квіти у
квітнику.
Що потребують
дощу і суші
На довгім
життєвім шляху.
Хай романтика
Віри й Любові,
Слова
людського тепла й доброти
Нам порожнини
в душах заповнить,
Куди вже
війнули ранкові вітри.
Вчитель. Кожен
із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо
тільки побачити в цих людях - людей, в цих дітях - дітей, трішечки особливих
дорослих і дітей.
Кожен із вас,
мабуть, зараз ставить собі питання: «А що можу зробити я, щоб допомогти їм бути
щасливими?». Я відповім - любити! Не відвертати свого погляду від малюка, що
виглядає неї так, як здорові діти. Він – особливий. Чому? Не знаю. Але він
живе, і Бог також привів його на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас
добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі!
Учень.
Спасіння — у
добрі, спасіння — у любові,
І це
стосується, напевно, нас усіх.
Чого ж ми
носимо у серці та у слові
Отруту
заздрості та злості вічний гріх?
Нехай не топче
нас неправди битий чобіт
Зустрівши
ближнього, хай відчуття твоє
Душі
признається, що у людській подобі
Це сам Господь
правицю подає.
Учениця.
Возлюбимо
ближнього, як самих себе,
Хай це
усвідомить той, що з людей гребе.
Возлюбимо
ближнього — тихо, без прикрас:
І любов
Всевишнього теж гріє нас.
Возлюбимо
ближнього з відчуттям тепла, -
Й певен, що
поменшає в цьому світі зла,
І засвітить
радістю небо голубе…
Возлюбимо
ближнього, як самих себе.
Учень.
У битві
давнішній безчесності та правди,
В куточку
заховавшись, ти не стій,
Бо люди
просять помочі й поради,
Для них
потрібний щирий відгук твій.
У вік
жорстокості та перебитих істин
Господню
заповідь нам, треба повторить,
І написать її
на найвиднішім місці
Як вищу
мудрість двадцяти століть.
Вчитель.
Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Добро і
чуйність, співпереживання, щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно
підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в
характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася
звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього.
Інколи в нас
закрадається думка і постає запитання: яка вулиця веде до хворого? Де той шлях
до правди і добра, яким треба йти кожному? На це запитання публіцист Ігор
Золотухін відповів так: «Ця вулиця проходить через душу кожного з нас, і той
храм, храм добра, правди і любові, кожен повинен будувати в собі, вимітаючи зі
своєї душі зло і брехню, які вгніздилися в ній і руйнують її».
Якби кожна зла
людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра на одну добру справу
більше, наскільки б світлішим стало наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг
би хоча б одній конкретній людині, світ став би набагато кращий.
Учениця.
Лікуймо наші
зболені серця,
Лікуймо наші
душі зачерствілі,
Несімо правди
непогасний стяг,
І кривда в
нашу душу не поцілить.
Учень.
Є ще спасіння
від недуг людських,
Джерела
віднайдімо лиш цілющі...
Мов
подорожником торкнімося до них,
Й добром
розквітнуть, просвітліють душі.
Учениця.
Окропімо серце
щире, нечерстве,
Людського
милосердя еліксиром,
Воно, хоч
кволе, знову оживе,
У
справедливість й людяність повірить.
Учень.
Не забудь ні
старця, ні дитини,
поділись
останнім сухарем,
Тільки раз ми
на землі живемо,
у могилу не
бери провинну.
Зло нічого не
дає крім зла,
вмій прощати,
як прощає мати,
За добро
добром спіши воздати —
мудрість завше
доброю була.
Витри піт
солоний із чола
і трудись,
забувши про утому,
Бо людина
ціниться по тому,
Чи вона
зробила, що могла.
Скільки сил у
неї вистачало,
щоб на світі
більше щастя стало.
Вчитель. Час
невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години, пливуть роки. Хочеться
вірити, щоб у вас все буде гаразд, хочеться, щоб слова доброти почути сьогодні,
ви пронесли крізь усе життя. Пам'ятайте, людина на цім світі не вічна, життя
коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.
Будьте
добрими, людяними, милосердними, терпеливими, нехай не черствіють ваші душі у
щоденних клопотах, бережіть своє серце від усього злого. Всім нам не легко у
сьогоднішній скрутний час, але пам'ятаймо, що поруч є люди, яким набагато
гірше. А ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя своїм відношенням,
усмішкою, теплим поглядом...
Закінчити
годину спілкування я хочу віршем Василя Симоненка:
Найогидніші
очі ~ порожні,
Найгрізніше
мовчить гроза,
Найнікчемніші
душі - вельможні,
Найпідліша —
брехлива сльоза,
Найпрекрасніша
мати — щаслива,
Найсолодші
вуста — кохані,
Найчистіша
душа - незрадлива,
Найскладніша
людина — проста,
Але правди в
брехні не розмішуй,
Не ганьби все
підряд без пуття,
Бо на світі
той наймудріший.
Хто найдужче
любить людей і життя.
ЧИ ГОТОВІ МИ ЖИТИ В ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ?
Мета. Пропаганда правових знань,
формування політичної культури та активної громадянської позиції випускників.
І.
Вступне слово класного керівника.
Питання, яке
формулює тему нинішньої розмови: «Чи готові ми жити в правовій державі», —
тягне за собою інші запитання:
1) Чи є
правова держава в Україні?
2) Якщо ще
немає, то як прийти до правових норм у суспільстві?
3) Що
потрібно, щоб бути готовим жити в правовій державі?
Про це і
поговоримо. Уявімо собі, що ми знаходимось у студії, яка проводить передачу на
задану тему. На передачу запрошені фахівці: політологи, право¬знавці, державні
чиновники, народні депутати (у ролі цих осіб виступатимуть підготовлені учні),
також люди, яких цікавить і турбує доля України і життя народу (решта учнів.)
Отже, починається «прямий ефір».
Ведучий:
Доброго дня, шановні телеглядачі, доброго дня, Україно! Сьогодні ми
розпочинаємо серію передач, спрямованих на підвищення політичної культури
громадян. Заздалегідь оголосивши тему, ми отримали ряд запитань від людей, які
нам телефонували. На їх питання, а також на питання тих, що зібралися в залі,
дадуть відповідь наші шановні гості — зна¬вці юриспруденції. Вітаю вас, панове,
і з радістю представляю глядачам:
— Народний депутат
України (прізвище учня).
— Міністр
юстиції (...).
— Політолог
(...).
— Викладач
юридичного факультету Національного університету ім. Ю. Федьковича, професор
(...).
(«Гості»
встають по черзі і вклоняються.)
У нашому залі
зібрались журналісти, студенти, учні старших класів, люди, які не байдужі до
утвердження України як правової держави. Вітаємо вас, дорогі друзі, й
запрошуємо до активної розмови. Для початку повторимо в загальних рисах поняття
демократії та правової держави. Отож, запрошуємо до слова пана професора...
«Професор»
(підготовлений учень).
Шановні
слухачі, телеглядачі, для тих, хто вивчив курс правознавства у IX класі, я, мабуть, не скажу
чогось зовсім невідомого. І все ж хочу нагадати деякі основні принципи
демократії. Всі ви знаєте, що сам термін «демократія» — грецького походження,
українською він означає народовладдя. Демократія — форма правління державою або
політична система, при якій влада здійснюється через пряме народовладдя (пряма
демократія) або через представників, яких вибирає народ (представницька
демократія.) Головною ознакою демократії є забезпечення пропорційного
представництва у владі найширших інтересів населення, наявного в країні, а
також динамічна зміна представницької влади разом з відповідними змінами цих
інтересів з часом. Початковою формою демократи була пряма демократія в
невеликих містах-державах стародавньої Греції (Афінська демократія), у деяких
стародавніх містах на Русі.
Пізніше, з
ускладненням розв'язання державних завдань, пряма демокра¬тія була практично
витіснена монархічними формами правління. У наш час демократичне правління,
зазвичай, має форму європейської представницької демократії, яка отримала назву
«ліберальна демократія». Серед її теоретичних основоположників були Жан Жак
Руссо, Джон Локк і Монтеск'є. Сучасне уявлення про демократію виникло в епоху
Відродження, яка характеризується усвідомленням протиріч між політичною
системою феодалізму з абсолютною сваволею влади у стосунках з підданими і
християнською мораллю любові й милосердя, що і призвело до революційного руху в
Західній Європі, до боротьби за право людини у виконання обов'язку перед Богом
(мета і сенс життя людини, згідно з християнством). У цьому основна відмінність
сучасної демократії від античної, заснованої на рівності воїнів і племені.
Позбавлена християнської моралі демократія вироджується в тиранію (приклад —
так звана комуністична демократія в СРСР).
Власне, судячи
з постановки теми, вас більше цікавить суть поняття «правова держава», що
безумовно, тісно пов'язане з поняттям демократії. Ідея правової держави
пов'язана з утвердженням суверенності народу, під¬порядкування держави
суспільству.
Правова
держава — це система органів та інституцій, які гарантують і охороняють
нормальне функціонування громадянського суспільства. Це держава, в якій панує
закон, стосовно якого в однаковому співвідношенні перебувають влади всіх
рівнів, партії та громадські організації, посадові особи і окремі громадяни.
До недавнього
часу вчені намагалися виводити правову державу лише із взаємодії права і
держави. Через те правовою вважалася будь-яка держава, тому що не існує держави
без права, без правової системи і навіть, тою чи іншою мірою, без самообмеження
правом. Нічого не міняє в цій ситуації проголошення основною ознакою правової
держави верховенство закону. Таке верховенство можливе і в тоталітарній
державі. В цьому випадку воно повернене проти народу, який перетворюється в
безправних підданих. А тому очевидно, що така «правова держава» нас не
приваблює. Правова держава характеризується власне якістю закону. У
словосполученні «пра¬вова держава» на першому місці стоїть право, а на другому
— держава. Це означає верховенство права у суспільстві. Основоположним началом
права є принцип загальної рівності, тобто загальної і рівної для всіх міри
свободи: для держави та її органів, для окремої особи, колективів, для всіх
громадян країни, така формальна рівність є властивістю права і виражає таку
його специфіку як справедливість.
Право в
суспільному житті виступає насамперед у формі законів та інших нормативних
актів. Закон повинен бути справедливим, гуманним, утверджувати невід'ємні
природні права кожної людини: право на життя, на свободу, на особисту
недоторканість.
Але свобода не
є абсолютною. Вона допускає обмеження, тобто має певну міру. Ця міра має бути
однаковою для всіх. Держава, як надсила, що пере¬важає силу кожного індивіда,
може і повинна здійснювати примус стосовно будь-якого члена суспільства, якщо
він порушив узяті на себе зобов'язання, він повинен підпорядковуватись законам
держави. Але цей примус має бути правомірним, тобто влада повинна діяти
відповідно до цивільних і норма¬тивних законів.
Закони та інші
нормативні акти, які видає держава, узгоджуються з правами людини,
підпорядковані принципу їх непорушності. Саме тому непорушність прав людини, її
честі й гідності, її інтересів, їх охорона і га¬рантування — один із принципів
правової держави.
На питання,
які стосуються України як правової демократичної держави, вам дадуть відповіді
мої шановні колеги. Дякую вам за увагу.
ІІ. Питання —
відповіді.
(Орієнтовно,
класний керівник може їх додавати, змінювати. Не ви¬ключено, що в процесі
розмови в учнів виникнуть свої запитання і на них треба буде відповідати вже не
гостям, а класному керівнику або бажаючим учням.)
1. Чи завжди
демократія є благом? Відповідає «народний депутат».
— Я почну із
того, що демократія в різні часи розумілась і трактувалась по-різному, хоча
безсумнівним є одне: вона як політична і правова цінність стала невід'ємним
елементом свідомості людей усього світу. Як на мене, демократія не може бути
благом, якщо це справжня демократія, а не лише декларована. Хоча практично
немає такої остаточної стадії демократії, яка б задовільняла всіх. Зазнаючи
обмежень, людина вступає в конфлікт із дер¬жавою, коли не знаходить у законах
тієї справедливості, що покладена нею в основу свого існування, коли не береться
до уваги нерівність природних здібностей і заслуг, коли відсутнє визнання
залежності від політичної зрілості, уміння, досвіду тощо. Воля до
справедливості (а її значення є великим для демократії) ніколи не буває цілком
задоволена, а демократія (неформальна) у жодній державі не може бути повністю
досягнута. До демократії потрібно постійно прилучатися, будити свою волю,
висловлювати погляди, вияв¬ляти політичну активність, тобто ставати більш
зрілим для демократичної діяльності. Як вважає П. Г. Новгородцев, «з тягарем
народовладдя» може впоратися лише народ, здатний до самообмеження». Не стану
коментувати цю позицію. Але цілком поділяю думку, що демократія — благо лише
тоді, коли вона відповідає культурі та менталітету народу.
Гадаю, далі
будуть поставлені питання, чи відповідаємо демократії ми, українці, своєю
культурою і ментальністю. Тут відповіді можуть бути різні, навіть діаметрально
протилежні. Адже нерідко чуємо голоси, що, мовляв, не доросли ми до демократії,
краще була б «сильна рука», яка б навела в державі порядок, а тоді вже....
Скажу одразу — я прихильник демократії, але не можу не визнати багатьох підстав
для тих, про кого мовилось у по¬передньому реченні.
Зупинюсь на
ментальності українського народу. Наш народ справіку во¬лелюбний. Згадаймо Запорізьку
Січ, яка була єдиним осередком демократії в світі феодального рабства. І першу
в світі демократичну конституцію створив козацький ватажок Пилип Орлик. А такий
документ не міг наро¬дитися без досвіду, який засвідчив отой «менталітет». Але
майже 400-річне колоніальне становище України (не будемо зупинятися на
причинах, теж дотичних до «менталітету»), утиски, репресії, голодомори та
«Сибір неісходима» виплодили в багатьох українців рабську психологію, синдром
менше вартості. І ця частина етнічних чи неетнічних українців справді не готова
жити в умовах демократії. Але Україна, здобувши незалежність, стала на шлях
демократії. І альтернативи цьому шляху, на мій погляд, немає.
(Далі не
називаєм, хто дає відповіді на запитання, це на свій розсуд зробить учитель.)
2. Чи можна
сучасну Україну вважати правовою державою?
— На жаль, ні.
Бо наша держава реально не надає правового захисту громадянам, як це
задекларовано у Конституції, не гарантує безперешкодну підприємницьку
діяльність.
Застосування
права є свавільним та суперечливим. Щоправда, представ¬ники всіх сторін, що
безперервно заходять у суперечки, хто з них «демократичніший» і «законніший»,
не випускають з рук Конституції і застосовують її для риторики, цитують різні
законоположення — але примату закону або про дотримання законів з боку
виконавчої або судової влади не видно. За¬звичай український політик так
користується законом — перекручує його чи вишукує дірки, які можна було б
використати з вигодою для себе.
Правовий
нігілізм, корупція на різних щаблях влади, у судах, навчальних та лікувальних
закладах. Можна ще довго називати порушення в Україні вимог до правової
держави. Саме тому такий важкий шлях нашої країни до Європейського Союзу.
Напевно, існують правдоподібні причини такого феномену. Річ зараз не про те.
Правова держава виникає там, де живуть за законами правової держави.
У нас — одні
громадяни не вміють жити за демократичними законами, інші — не хочуть. Тому
питання полягає у тому, як нам наблизитись до правової держави.
3. Що таке
правовий нігілізм? І як його позбутися?
— Що таке
правовий нігілізм? — відповісти легше, ніж позбутися? — значно важче.
Правовий
нігілізм — це ставлення до права, що виражається в запереченні його соціальної
цінності. На рівні повсякденної правосвідомості правовий нігілізм виражає
розхожа думка: «закон як дишель — куди повернув, туди й вийшло». На рівні
науковому його визначають як вчення: анархізм, лівий радикалізм; а на рівні
професійної правосвідомості правовий нігілізм по¬казують різного роду
стереотипи мислення юристів-практиків, які не мають нічого спільного із
принципом законності — основою діяльності посадової особи. Подібного роду
«юридичний» світогляд неминуче приводить до відпо¬відної суспільної практики,
виявляється в поводженні громадян, діяльності посадових осіб. Сучасна Україна
характеризується тотальним поширенням правового нігілізму. Де його коріння?
Практика репресивного правління російського самодержавства, багатовікове
кріпосництво, класова нерівність перед судом, несправедливе багато в чому законодавство
не могли сформу¬вати в населення поваги до права, що на Заході традиційно
розглядалося як природне доповнення до моралі, одна з основ суспільства. Не
сприяло цьому й перебування України в СРСР. Ідеологічна доктрина більшовиків
стверджувала: право й держава в майбутньому відімруть, їхня роль — тим¬часова,
маловажлива; диктатура пролетаріату — це влада, що не обмежена законами.
Надалі, в умовах тоталітаризму був продекларований принцип соціалістичної
законності, він отримав навіть конституційне закріплення, але так і лишився
переважно декларацією: робили одне, говорили інше. При цьому категорично
заперечувалась ідея правової держави, зовсім не¬сумісна з репресивною практикою
(розкуркулювання, масові чистки в пар¬тії, знищення людей як ворогів народу за
сфальсифікованими вироками, виселення народів, боротьба з інакомисленням і
т.д..) Все це сформувало адекватний дійсності юридичний світогляд широких
верств населення, по суті, їхній правовий нігілізм — це віра в право чинності й
невіра в чинність права. З отакою «спадщиною» прийшли ми до суверенності й
продекларували демократичний шлях розвитку України. Але одне діло проголосити,
інше — втілити в життя. Яке буття, така й свідомість. Як подолати право¬вий
нігілізм? Це залежить від соціально-економічних, державно-правових умов життя
людей нинішнього дня. Буде діяти справедливий закон — буде й повага до нього.
Утвердження
законності, зміцнення демократичного політичного режиму, інституту прав людини,
формування правової держави, проведення юри¬дичного всеобучу, розв'язання
насущних проблем — ось далеко не повний перелік кроків на шляху подолання і
викорінення правового нігілізму.
Потрібно
удосконалити закони й забезпечити їх виконання. Авторитет державної влади
підвищиться, якщо народ побачить, що вона здатна його захистити. Удосконалення
потребують правоохоронні органи, справедли¬вий високопрофесійний суд. Необхідна
систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів держави,
правоохоронної систем, це сприятиме подоланню недовіри населення до державних
органів та пра¬восуддя. Додержання права стане вигіднішим, ніж його порушення,
коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку — захист набутих
прав, а з іншого — спроможність будь-якого громадянина, який не має юридичної
освіти, знати свої права.
4. Поясніть,
будь ласка, що таке охлократія і чи мають рацію ті, що називають цим терміном
сучасний стан державного життя України?
— Охлократія —
термін грецького походження (охлос — натовп, маса; кратія — право, влада.) Це
поняття походить від античної теорії держави історика Полібія (200—118 до Хр.),
і воно ще досі не втратило свого ана¬літичного значення. За Полібієм,
демократія піклується про загальний суспільний добробут; охлократію ж він бачив
як форму занепаду, в якій за¬гальне поступається місцем жадобі й егоїзму. Через
те він вважав охлократію виродженням, дегенерацією державного устрою.
Сьогодні під
охлократією розуміють;
а) владу
суспільно-політичних груп, що у реальній політиці керуються популістичними
ідеологемами, апелюють до підсвідомості населення. Такий тип влади орієнтується
та опирається на декласовані люмпенізовані та маргінальні верстви, динамічно
реагує на суспільні настрої, стереотипи і архетипи масової свідомості у їх
примітивних, масованих проявах, вдається до провокації та спонукання масових
пристрастей і заворушень;
б) як
наслідок: політична ситуація заколотів, погромів, безладдя, в якій господарем
становища є натовп. Перебування охлократів у владних структурах спричиняє
публічний галас, безвихідні ситуації, політичні авантюри, бешкети, скандали.
Охлократія — показовий політичний феномен, характерний для суспільства, чия
політична система знаходиться на краю загальнонаціональної катастрофи.
Чи мають рацію
ті, що називають охлократією сучасний стан політичного та державного життя
України? Над цим давайте поміркуємо. Якщо ви назвете події, факти, явища в
суспільному житті України, які більше відповідають охлократії, ніж демократії,
тоді зробимо висновок.
(Міркування
учнів.)
(«Прихватизація»,
підкуп або залякування електорату, «підкуп або за¬лякування електорату,
«баталії» в Верховній Раді, захоплення земель за корупційними схемами тощо.)
Подаємо ще
кілька питань, на які треба дати стислі відповіді.
5) Що означає
взаємна відповідальність особи і держави?
6) Чи мають
українські громадяни юридичний захист?
7) Чи можна
порушувати закон, керуючись політичною доцільністю?
8) Які ви
бачите шляхи виходу України із кризової ситуації?
Підсумкове
слово класного керівника:
Відповісти на
всі питання, що стосуються побудови демократичної дер¬жави Україна, за один раз
неможливо. Дуже непроста у нас ситуація. Країни з розвинутою демократією довго
йшли до неї — багато століть. Наша історія не дає так багато часу. Вийшовши з
колоніальної залежності з усією сумною спадщиною деморалізованого суспільства,
Україна завдяки кращій, свідомішій, моральнішій частині нації сформувалась як
держава і взяла курс на цивілізовану Європу. Для цього їй треба стати, перш за
все, демократичною правовою державою. Та на перешкоді їй стають як зовнішні,
так і внутрішні фактори. (Імперіалістичні амбіції Росії та її «п'ята колона» в
Україні, «злодії в законі» у владних структурах, нестача національної
свідомості й політичної культури і т.п.)
Підсумовуючи
усе сказане під час нинішньої розмови, констатуємо: ні, ми поки що не готові
жити в правовій демократичній Україні, бо і сама Україна ще не є такою
державою, і громадяни України ще не стали єдиною консолідованою державною
нацією.
Отже, нам
треба вчитися демократії й утверджувати демократію одночасно. Іншого вибору ми
не маємо, якщо ми хочемо бути державою, а не сателітом, і не «населенням»,
«обивателями», а таки нацією, рівною з іншими в спільноті цивілізованих
народів.
ЩO ТАКЕ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ?
Мета:Спонукати учнів до роздумів про важливість,
суть і коріння національної самосвідомості, формувати почуття національної
гідності та огиди до хохлацького синдрому меншовартості.
І. Слово
учителя.
Помаранчева
революція... Колись ви з гордістю розповідатимете своїм дітям і онукам, що були
сучасниками і очевидцями цієї події, яка вже вписана в історію не лише
вітчизняну, а й світову. Єдина з усіх революцій, не позначена ні кров'ю, ні
жорстокістю, ні пожежами, ані громом канонад. Позначена високою духовністю,
опромінена любов'ю і братанням, щедрістю і щирістю, повагою до гідності людини.
Згадуються
слова народного депутата України, поета Бориса Олійника, який виступав на
Майдані, щойно повернувшись з-за кордону: "Я ішов вулицями Варшави і був
безмежно гордий тим, що я українець. Зустрічаючи знайомих поляків, бачив у
їхніх очах щире захоплення..." Преображенням народу назвав поет отой
масовий вияв національної гідності українців, які встали з колін, скинули
ганьбу рабської смиренності, набутої століттями неволі й нищення, й устами
синів своїх виспівали: Ми не бидло, ми не козли, Ми — України дочки і сини!
І як змінилося
ставлення світу до України! Бо не має поваги серед світової спільноти той
народ, який не вміє відстоювати свою свободу. І не має поваги серед людей та
людина, яка не поважає сама себе. А що означає поважати себе? По-моєму, це
найперше бути самим собою. Якщо ти українець, то будь українцем і носи це ім'я
з гідністю, самоповагою та гордістю. Але гордість і самозакоханість — різні
речі. Треба володіти тим скарбом, яким ти маєш право гордитися і за який тебе
шануватимуть інші. Вивчив ти мову іншого народу — честь тобі. Вивчив дві —
подвійна честь. "Скільки знаєш ти мов, стільки разів ти людина", — як
мудро сказано!
Але якщо ти
при цьому не відірвався від кореня, з якого виріс, не втратив першооснови, не
забув і не зрікся, а ще більше, досконаліше вивчив, глибше полюбив, усвідомив
своє, рідне, материнське!
Якщо тобі
властива національна самосвідомість, тоді ти людина, гідна поваги. Я хочу, щоб
кожен з вас усвідомив, що це таке. Розгляньмо схему, зображену у вигляді квітки
на міцному стеблі.
(Намалювати на
дошці.)
Прочитайте, що
написано у кожній пелюстці.
1. Любов до
рідної землі і свого народу.
2. Любов до
батьків, пошана звичаїв і традицій рідного народу.
3. Готовність
захищати рідний край, свою державу.
4. Висока
духовність, побожне ставлення до національних святинь і загально¬людських.
5. Повага до
Конституції України, державної символіки, законів та правових норм.
6. Бажання
власною працею, розумом і силами примножувати багатства держави, трудитися для
її процвітання.
7. Історична
пам'ять, відраза до зради та відступництва.
8. Гордість за
багатство культури свого народу, художньо-естетична вихованість.
9. Висока
моральність, повага до народної моралі й етики.
10. Екологічна
культура.
11.
Усвідомлення громадянської відповідальності.
Напевно, й
кожен першокласник дасть відповідь на просте запитання: Без чого не буде
цвісти, зів'яне й засохне будь-яка квітка?
(Без коріння.)
А тепер
погляньте на схему і скажіть, чим живиться, без чого неможлива національна
самосвідомість.
(Без
національної мови.)
Ви прочитали
написи у пелюстках, — вони називають складові того, що становить національну
свідомість українця! Прочитайте ще раз мовчки і дайте таку ж мовчазну відповідь
собі, чи всі з названих властивостей притаманні вам?
Уявіть собі,
що у квітки общипано кілька пелюсток.
Естетичного
задоволення її споглядання вже не дасть, хіба що викличе жаль. Але все-таки
вона ще жива, якщо тримається стебла і живиться корінням. Тільки без коріння
сохне все живе. Рідна мова
Так і з вашою
самосвідомістю: брак якихось знань можна поповнити, почуття набути і
переконання сформувати, якщо тільки ви стоїте на твердій, непохитній основі,
якою є знання рідної мови і любов до неї. "У головах слова стоїть
свідомість, у головах свідомості стоїть слово. Вони з купелі крові, що пульсує
в грудях і заливає мозок", — писав Борис Харчук у своїй праці "Слово
і народ".
Нещасна,
неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива,
праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті
батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що
породжує своїх захисників і оборонців". Ось чому так болить душа за тих
молодих людей, які вважають, що спілкування українською мовою непрестижно. Не
усвідомлюють-бо, які вони нікчемні у своєму відступництві, які близькі до того
манкурта, про якого недавно ми читали у легенді.
II. Виступ учня.
Ти зрікся мови
рідної.
Тобі Твоя
земля родити перестане,
Зелена гілка в
лузі на вербі
Від доторку
твого зів'яне!
Ти зрікся мови
рідної.
Твій дух на
милицях жадає танцювати.
Від ласк твоїх
закам'яніє друг
І посивіє
рідна мати!
Ти зрікся мови
рідної.
Віки Ти йтимеш
темний, як сльота осіння.
Від погляду
твого серця й зірки
Обернуться в
сліпе каміння.
Ти зрікся мови
рідної.
Ганьба Тебе
зустріне на шляху вузькому...
Впаде на тебе,
наче сніг,
Журба — її не
понесеш нікому.
Ти зрікся мови
рідної.
Нема Тепер у
тебе роду, ні народу.
Чужинця шани
ждатимеш дарма —
В твій слід
він кине сміх — погорду!
Ти зрікся мови
рідної...
Д. Павличко
III. Слово учителя.
Зі ставлення
кожної людини до рідної мови можна точно судити не лише про її культурний
рівень, але й про громадську цінність. Справжня любов до своєї країни немислима
без любові до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, — дикун. Вона
шкідлива самою своєю суттю тому, що її байдужість до мови пояснюється
цілковитою байдужістю до минулого, сучасного і майбутнього свого народу".
(К. Паустовський.)
Люди культурні
дбають про свою мову, збагачують свій активний словник, фразеологію,
образність. Мова таких людей багата, образна, переплетена народними
прислів'ями, афоризмами. Є й малоосвічені люди, які володіють даром слова від
природи. Це самородки, творці чудових народних перлин. Але, на жаль, є люди,
які й отримали освіту (сказати "освічені" — не повертається язик),
але не слідкують за своєю мовою. Говорять неохайно, суржиком, не стежать за
чистотою слова.
IV. Слово учня.
2-й учень:
"Молодим
землякам моїм —
не вельми
дружнє посланіє".
Поспішаю до
отчого дому...
Тільки краще б
отак не летів, —
Стало гірко за
батьківську мову
За мову
російських братів.
Заболіло мені,
як від рани,
І така мене
туга взяла,
Ледь в автобус
ввалились "кияни" —
Учорашнє
школярство з села.
Ледь зайшла
поміж ними розмова
Про звичайне,
буденне, земне...
Замашним
батогом по живому
Та горівка
шмагала мене!
Десять літ же
до школи ходило,
А книжки — так
і нині чита...
А яке
бур'янище вродило,
Там, де
сіялась мова свята!
В'януть вуха —
не та і не інша —
Щось таке вже
спотворене вкрай!
Це ж
говорить...
А як воно
пише?..
А як думає,
чорт забирай?
Хоч ізнову —
до першого класу,
Хоч ізнову —
за парту шкільну...
Йде той суржик
проклятий у "масу",
Як у хліб —
гіркота полину...
Мово ненина,
батьківська мово,
Що здолала
найтяжчі віки,
Що засяяла так
веселково,
Перелившись в
пісенні рядки!
Що звеличила
музу Тараса,
Багатюща,
містка і дзвінка.
І не просто
вже біль, а образа
Мому серцю не
раз допіка,
Як почую оте
несусвітне
Покалічене
"слово новітнє"
"лексикону"
своїх земляків,
Коли іду в
село до батьків...
М. Карпенко
V. Виступ учителя.
Ми вже
сьогодні вживали слово з ганебним значенням — манкуртизм. На жаль, ця ганебна
хвороба — втрата історичної пам'яті, генетичного родового коду — властива
багатьом нашим співвітчизникам. Це наслідок довгої, впертої і жорстокої (аж до
винищення мільйонів) русифікації протягом трьох з половиною століть. Свідома
частина українців хоче повернути з небуття, відродити свою рідну мову. Ці світлі
люди пропагують національну ідею так само завзято, як пропагує її француз, який
любить Францію та рідну мову, як пропагує її італієць, який любить Італію та
італійську мову. Для китайця найкраща китайська мова його батьків. Лише
ознаками манкуртизму можна пояснити байдужість до національної мови багатьох
українців. А це ж одна з найдавніших мов, і саме на її основі, як доводить
наука, проросли мови західних і східних слов'ян.
Зверніть увагу
на те, як розмовляють між собою багато ваших ровесників. Не назвеш цю мову ні
українською, ні російською, а сур-жиковою. Що це за мода така — спотворювати
свою мову?! Причому, багато роблять це свідомо. Адже з учителями, з батьками, з
дорослими вони розмовляють по-іншому! Чому ж у колі ровесників юнак чи дівчина
опускаються до рівня дикуна? На жаль, ми чуємо "суржико-матюкальний"
лексикон і від багатьох дорослих. Немає нічого дивного: процес манкур-тизації
тривав століттями і захопив не одне покоління. Але ви — покоління незалежної
України, яка відроджується. Ви хочете, щоб вас поважали у світі, як поважають
представників європейських націй. Тож оголосіть війну манкуртизму, займіться
самовихованням і почніть з очищення своєї мови.
Я запропоную
вам сьогодні цікаве домашнє завдання. Кожному вручаю роздруковану на аркушах "Молитву
до мови", створену письменницею Катериною Мотрин. Прочитайте її вдома з
батьками й обговоріть детально кожен абзац, кожне речення. Пошукайте разом
пояснення усього, про що сказано образно.
"Мово!
Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту,
євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово!
Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси ті Бог Любов, і Бог
Віра, і Бог Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму
й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби та
висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами і небесним вогнем
очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той,
і множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем
пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори
духовності й Божого знамення.
Мово наша!
Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б'ють десь
від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала їм
силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу
джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо
"споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І слово було Бог."
Мово наша!
Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп'ята, на палю
посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Стражденнице,
великомученице, Матір Божа наша, в сибіри й на колими погнана, в соловецьких
ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом
розтоптана, стонадцять разів розстріляна, чорнобильською смертю засіяна...
Прости їх,
змалілих, здрібнілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і
ненажерливим косарям, що Ти не древня, що Ти не мудра, не велична, не велика,
не прекрасна, не вічна єси. Перероджений плід із дерева нашого роду впаде на
чорнобильську землю значно раніше, ніж Ти...
Стаю перед
Тобою на коліна і за всіх благаю: прости їх грішних, і не ховайся за
чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано,
вернися до нашого краю.
Я Тебе
викликаю із нетрів, із боліт, із забуття. Я ж висвячую Тебе святою водою і
священним вогнем. Самоспалюючою Любов'ю своєю відгоню від Тебе злих духів,
молюся за Тебе і на Тебе, скроплю живою водою воскресіння, виціловую лик Твій
скорботний, Матір Божа, Мово мого народу!
Прости!
Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним віщим словом від лісів — до
моря, від гір — до степів! Освіти від мороку і освяти святоруську землю,
Русь-Україну, возвелич, порятуй народ її навіки!" Прочитайте цю молитву
своїм сусідам, родичам, переконуйте всіх, що не знати рідної мови — великий
гріх, а володіти її духовними скарбами — велике щастя.
Цим ви зробите
маленьку, але благородну справу, приєднаєтесь до тих, хто бореться проти
манкуртизму, знедуховлення. Цим ви доведете, що у вашому серці живе готовність
докладати власних зусиль для зміцнення свого народу і України. А така
готовність — одна з найголовніших рис національної самосвідомості.
Життя зі мною було нелегким після того, як мій шлюб розпався, коли мій чоловік вирішив розлучитися, але я дякую Богу за те, що він використав Д-ра Вейла, який схожий на Бога на Землі, щоб відновити мій розірваний шлюб за допомогою його потужного заклинання. Я страждав від депресії протягом 6 місяців, але сьогодні я дуже щасливий, що познайомився з Д-ром ВОЄЛОМ, оскільки його заклинання дійсно змусили мене повірити, що заклинання дійсно є і вони діють. Я зневажала всі інструкції, які дав мені Д-Р WALE, тому що він пообіцяв мені, що зробить мене щасливою і гордою, і насправді все це сталося, і мій чоловік повернувся до мене, стоячи на колінах, благаючи мене про прощення за кілька днів після того, як я зв'язався з ним, і тепер ми знову пов'язані на все життя. Я можу сміливо сказати всім, що заклинання DR WALE дійсно найкращі та найпотужніші. Я вічно вдячний йому до кінця часів. Отже, ви можете зв’язатися з ним по електронній пошті через: WhatsApp/Viber: +2347054019402 або електронну пошту: drwalespellhome@gmail.com
ОтветитьУдалить